Курс на енергонезалежність на Черкащині взяли ще два роки тому. На сьогодні споживання природного газу в області зменшили майже на 37 відсотків. Про це повідомив голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко. Черкащанам стала в пригоді обласна програма підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоносіїв. Передбачені програмою заходи дадуть змогу не тільки ощадливо використовувати енергоносії, а й сприятимуть залученню нових, альтернативних джерел.

Як розповів директор департаменту містобудування, архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства облдерж?адміністрації Сергій Демиденко, за період дії програми реалізовано 664 заходи. Це зокрема заміна вікон та дверей, утеплення фасадів та покрівель, заміна котлів, систем опалення та багато інших заходів на загальну суму 66,77 мільйона гривень. Приділяють увагу й розвитку відновлюваної енергетики. Черкащина — одна з п’яти регіонів України, де найбільше діючих малих ГЕС. 

Газомоторне паливо має велике соціально-економічне значення для столиці. Кожен другий автомобіль у Києві заправляють газом. Однак цей величезний ринок обсягом 4 мільйони заправлень не врегульований. Від цього найбільше потерпає легальний бізнес, адже створюється сприятливий грунт для численних зловживань. Про це заявляють у Першій київській асоціації скрапленого газу і виступають за діалог між бізнесом, владою різних рівнів, організаціями споживачів для встановлення у столиці прозорих конкурентних правил гри на ринку автомобільного газу. 

Як констатує голова Першої київської асоціації скрапленого газу Олександр Приступов, влада не встигає за розвитком ринку. За його словами, 50%(?) автомобілів у Києві споживають газ, тоді як у Туреччині, світовому лідері з газифікації, — 40%. 

У серпні-вересні 100 років тому на горі Лисоня, що неподалік міста Бережани на Тернопіллі, тривали кровопролитні бої. На герць з російським агресором тоді стали Українські Січові Стрільці, які з початком Першої світової війни створили добровольчий легіон. Вони разом з австро-угорськими загонами в той час зупинили тут наступ противника на місто, завдавши йому значних втрат. Проте й для усусів Лисоня стала стрілецькою Голгофою — чимало з них загинули, зазнали поранень або полону. Цих лицарів української волі пам’ятаємо, шануємо їхню військову доблесть і честь.

Уперше меморіальний курган на Лисоні насипали 1927 року. Тодішній польській владі це не сподобалося, вона забороняла тут зібрання, а її посіпаки неодноразово розкопували могилу-символ, нищили хрест. Совіти теж прагнули стерти з пам’яті українців стрілецьку славу. Не вдалося — дивом у 1970-х роках на горі вберегли поховання від розорювання. А в липні 1989 року на Лисоні зібралося велелюдне віче, вперше замайоріли синьо-жовті прапори. Через рік — теж уперше задзвонили дзвони, відправили панахиду за полеглими Героями. 

Те, що переживають котячі герої і ВІН, нагадує різнобарвний калейдоскоп, у якому є і жорстокі воєнні сцени, і розважливі та мудрі роздуми, й іскрометний гумор. Останнім пересипані чи не всі сторінки, бо хоч би що хто казав, а коти — особливі персонажі зі своєю мовою, поглядом на їжу, комфорт, судженнями про господарів, сусідів.

Можна повідати про фінал повісті, але краще, якщо про нього дізнаються самі читачі. Бо всі, хто прочитає твір, одержать повчальні уроки — насамперед добра, порядності, людяності. 

Навряд чи хоч когось із громадян України залишило байдужим рішення сейму Польщі про визнання Волинської трагедії 1943 року геноцидом поляків з боку українців. Чимало наших співвітчизників вважають цілком адекватною відповіддю внесення на розгляд Верховної Ради «дзеркальної» постанови, якою згадуване криваве польсько-українське протистояння теж оголосять геноцидом, але вже з боку поляків щодо українців.

Наших громадян (незалежно від їхньої національності) чи не найбільше образило те, що скандальне рішення ухвалено у країні, яка вже традиційно є нашим неофіційним адвокатом у Євросоюзі. Однак не варто забувати як про потужне проросійське лобі у Польщі, так і про те, що згадуваний проект ухвали сейму перебував на її розгляді вже щонайменше кілька років. 

Пригадую, як у 2006-му неподалік Рівного в чудовій лісовій місцині урочисто відкрили велике модернізоване сирітське містечко. Тут, розповідала обласна влада, є все для повноцінного життя та розвитку дітвори, тож ось-ось сюди заселяться вихованці тих інтернатів, де жодних нормальних умов. Оскільки відкриття приурочили до віп-візиту (чи то Президента, чи то Прем’єра, вже й не пригадаю), дітей разом із вихователями таки привезли. На один день. Нині у цій олександрійській школі-інтернаті лише… дві дитини-сироти. Але з бюджету області на її утримання надають 5 мільйонів гривень на рік: заклад став «загальноосвітньою школою-інтернатом», тож тепер сюди залюбки беруть дітей, у яких є батьки. Скажімо, тих, у кого проблеми в сім’ях. Ось тільки чи розв’язує такий підхід проблеми? І чи не занадто це дорого для бідної держави: є у матері проблема із сином-підлітком — прилаштуємо його в інтернат. І матері добре, й заклад «заповнений». 

На третій день ХХХІ Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро Україна змогла потрапити до загальнокомандного медального заліку, посівши в ньому 26-те місце. 8 серпня Бразилія повернулася обличчям до наших спортсменів і подарувала їм дві рейтингові нагороди. Український прапор здіймався ввись, коли «срібло» отримував 23-річний черкащанин Сергій Куліш, а «бронзу» — 25-річна жителька Миколаєва Ольга Харлан. 

За повідомленням Державної служби статистики, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у липні 2016 року порівняно з червнем становив 99,9%, за період січень — липень 2016-го —104,8%, за період січень 1998 року — липень 2016-го — 976,3%. 

Відповідно до статті 26 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», надаємо статистичні дані про результати діяльності за період з лютого по серпень 2016 року. 

Майже щомісяця в нашій країні закривають той чи той банк, це вже не дивує експертів і навіть пересічних громадян. Проте зовсім нещодавно в Україні начебто закріпилися нові тенденції — намагання банків зливатися одне з одним та масштабне закриття філій і відділків великих та середніх банків, які є доволі успішними.

«УК» намагався розібратися в цих трендах і в тому, як все це може вплинути на економіку країни та клієнтів фінустанов.