• Антон ВОЛОВ: «Хочемо посісти гідне місце серед потужних аеропортів Східної Європи»

    Якщо театр починається з вішалки, то подорож — із вокзалу. І немає значення, буде це авто- чи аеровокзал. Головне, щоб обслужили по-людськи: не створили зайвих проблем, не змусили витрачати час і нерви. Про те, наскільки комфортно почуваються авіапасажири в головній повітряній гавані України і який їм пропонують там сервіс, наш кореспондент розпитала у генерального директора ДП МА «Бориспіль» Антона ВОЛОВА.   

  • Свобода «для», свобода «в», свобода «від»

    Відзначаючи Всесвітній день інформаційної спільноти, ми не просто  займаємося інформатизацією. Ми вирішуємо, без перебільшення, долю свого подальшого суспільно-політичного розвитку, здійснюючи усвідомлений рух до нового облаштування суспільства — постіндустріальної доби. Її поява обумовлена зустріччю індустріальної економіки із креативним потенціалом планети.

    Сприйняття нової реальності і адаптація нашої людини до нових умов комунікації відбувається досить складно, і поки що важко сказати, чого тут більше — сподівань чи розчарувань. Тривога за віддалене і не зовсім віддалене майбутнє хвилює розум і почуття багатьох, напружує усталені інститути суспільства. І зовсім не випадково, що у нашій свідомості зійшлися два феномени — інформаційного й феномен суспільства. 

  • Ольга ШАРМАНСЬКА

    Аграрні біотехнології: майбутнє агроекономіки?

    У  рамках проекту освітнього центру ЄБА відбувся майстер-клас для журналістів. Про використання аграрних біотехнологій в агросекторі України  розповів доктор біологічних наук з Інституту харчової технології та геноміки НАН України Борис Сорочинський.
    За даними пана Бориса, біоіндустрія разом із біофармацевтикою посідає третє місце серед провідних секторів світової економіки, поступаючись лише банківському і нафтогазовому. У країнах ЄС у 2008 році обсяг сектору біоекономіки перевищив 1,5 трильйона євро, і в ньому було зайнято близько 10% працездатного населення. Проте створення генетично-інженерних (ГІ) організмів викликало багато проблем та питань. 

  • Тетяна БОДНЯ

    Зарплату шукали з прокурором

    Сьогодні питаннями трудового законодавства займаються різні інстанції. Щоб перевірити, як приймають людей на роботу, в яких умовах вони працюють, чи вчасно їм виплачують зарплату і чи правильно звільняють, на підприємство повинні прийти не менш як п’ять представників контролюючих органів. Кожен перевіряльник інспектує свою маленьку частину, а «слона» може й не помітити. А роботодавці цим досить уміло користуються.
    Щодо ситуацій, коли працедавці свідомо обманюють співробітників і державу, економлячи на фонді заробітної плати, відповідно і на платежах до Пенсійного фонду, то ними повинна займатися податкова, куди найчастіше і прямують громадяни, яким не заплатили зароблені гроші.  

  • Ганна СНІГУР-ГРАБОВСЬКА

    Німеччина: «за» і «проти» збільшення вікового цензу

    Головний камінь спотикання — непопулярне серед населення, але неминуче з точки зору демографічного розвитку підвищення пенсійного віку. У 2007 році німецький уряд збільшив пенсійний вік для жінок та чоловіків із 65 до 67 років. Аби люди поступово звикали до нових умов, втілення реформи було розтягнуто на 17 років. Проте в суспільстві не припиняють обговорювати доцільність такого нововведення. Особливої актуальності ця дискусія знову набуває напередодні парламентських виборів у ФРН, які відбудуться у вересні.
    Закон «Про адаптацію пенсійного віку до демографічного розвитку» в Німеччині почали реалізовувати лише через п’ять років після його ухвалення. 

  • Вікторія КОВАЛЬОВА

    Емітенти складають ціну

    На українському ринку після півторарічної паузи утворився значний відкладений попит компаній, які мають бізнес в Україні, на залучення капіталу через первинні публічні розміщення акцій (IPO). У 2012 році 20 українських компаній анонсували IPO на зарубіжних ринках на суму приблизно $2,5 мільярда (з них 11 оголосили про намір розміститися на Варшавській фондовій біржі). Про це повідомляється у регулярному дослідженні «IPO від А до Я: Довідник емітента» компанії «Дагда».  

  • Світлана ГАЛАУР

    Новосілля не за горами

    Торік, за підсумками реалізації державних програм «Доступне житло» і «Здешевлення вартості іпотечних кредитів», розроблених у рамках соціальних ініціатив Президента Віктора Януковича, Харківська область увійшла до першої п’ятірки регіонів країни, які впоралися з цим завданням. Зокрема, за програмою здешевлення іпотечних кредитів на будівництво доступного житла укладено 77 кредитних договорів на загальну суму 15,6 мільйона гривень, за якими виплачено громадянам на часткову компенсацію відсотків майже 350 тисяч гривень. За програмою будівництва доступного житла укладено 72 договори на будівництво 77 квартир загальною площею 4,2 тисячі квадратних метрів і перераховано новоселам 6,3 мільйона гривень.  

  • Олександр БІЛИК

    Болгарія: зміни не виправдали сподівання

    «Члени африканського племені Банту, які живуть у Габоні, отримують більшу пенсію, ніж болгари! Невже вони розумніші і працьовитіші, ніж болгарські громадяни?» — з таким емоційним запитанням звернувся нещодавно до представників влади лідер болгарської політичної партії «Атака» Волен Сидеров. За його словами, пенсія представників Банту становить 194 євро, в Болгарії ж після підвищення з 1 січня 2013 роки вона ледь сягає 75 євро.
    Розмір середнього пенсійного забезпечення болгар, за даними Національного інституту статистики, в 2011 році не перевищував 270 левів (приблизно 135 євро). 

  • Драний чобіт замість карася

    Саме три дні тому, 14 травня, але далекого 1835 року вийшла у світ «Казка про рибака і рибку» Олександра Пушкіна. Рибаків з того часу в нас стало мільйони, а от з рибкою — біда. Воно й не дивно: там, де були традиційні місця ікрометання — бетонні береги приватних володінь. А на саму рибу браконьєри влаштовують масштабні облави. Навіть попри оголошену рибоохороною на період нересту (з 5 квітня по 13 червня) заборону ловити рибу на Київському та Канівському водосховищах. Як наслідок, порядному рибалці-любителю замість карася на гачок чіпляються драні чоботи та інше сміття.  

  • Микола ЛИСЕНКО

    Биківнянські могили застерігають

    Найбільшим віднайденим до цього часу в Україні захороненням жертв комуністичного терору є Биківнянські могили під Києвом, де покояться до 100 тисяч так званих ворогів народу. Протягом піввіку цей злочин приховувався від народу, і тільки наприкінці 1980-х під тиском громадськості рештки розстріляних, що валялися в лісі (близько 7 тисяч), було зібрано у велику могилу. Вона була належним чином оформлена з написом, що в ній поховані жертви німецько-фашистських загарбників, і відкрита напівтаємно шостого травня 1988 року. Однак ситуація в Україні складалася так, що тільки четверта урядова комісія була змушена прийняти правильне рішення, і вже через рік брехливий напис було збито.