Із початку повномасштабної війни росії проти нашої держави українці неодноразово ставали свідками того, як російські військові свідомо та холоднокровно обстрілюють житлові будинки, лікарні й іншу цивільну інфраструктуру. Мета цього — посіяти страх, зневіру. Це те, що роблять терористи. І це те, ким стала росія — головним світовим терористом. Ядерним терористом. Із такої заяви Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розпочав промову перед черговим засіданням уряду.

 22-й Міжнародний конкурс з української мови ім. П. Яцика, засновники якого — Ліга українських меценатів та Міністерство освіти і науки України, став, напевне, чи не найскладнішим з усіх попередніх. До карантину через COVID-19 додалася російсько-українська війна. Але нині він фінішував, і вже відомі імена переможців.
Про умови проведення мовного турніру і його успішне завершення у воєнний час розповідає один із засновників президент Міжнародного благодійного фонду «Ліга українських меценатів» Володимир ЗАГОРІЙ.

Адже світ ще ніколи не бачив такого підступного і варварського, цілеспрямованого й методичного, жорстокого та цинічного руйнування вояками рашистської московії тисяч українських міст і сіл, сотень громадських інфраструктурних та промислових об’єктів. А скільки мирного населення загинуло та покалічено внаслідок ракетних та артилерійських ударів!? І чи повернемо колись після «фільтрацій» хоч би частину з тих тисяч полонених наших бійців і вже депортованих росією 3 мільйонів українців, серед яких 459 тисяч дітей? 

Історії переселенців іноді вражають. Люди прагнуть не тільки вижити, зберегти сім’ю, а й працювати. Їх не завжди приймають з відкритими обіймами, хоч місцева влада чимало робить для розв’язання соціальних проблем приїжджих. «Нас там ніхто не чекає», — заявила недавно з екрана телевізора немолода жінка зі Слов’янська у відповідь на заклик до евакуації.  Однак життя переконує в іншому.
Світлана Біневська — одна з пів тисячі переселенців, які за період війни знайшли роботу на Черкащині. Про неї розповіла начальниця відділу обласного центру зайнятості Наталія Мінько.

 Меморандум про партнерство та створення простору найбільшого сприяння підписали Рівненський обласний центр зайнятості, громадська спілка «Рівне ІТ-кластер» і ТОВ «Ігрова студія майбутнього «Фугас». Це рамковий документ, розрахований на довготермінову співпрацю в цифровій галузі. А втілювати його почнуть днями з підготовки першої групи фахівців, яких потребує ринок не лише України, а й світу.

108,3 мільярда доларів, або 2,9 трильйона гривень. Такі станом на початок серпня цього року загальні збитки України від пошкодження та руйнування житлових, нежитлових будівель, інфраструктури внаслідок повномасштабної війни росії. Оцінку вивели Мінреінтеграції та Мінрегіонрозвитку у співпраці з іншими міністерствами, партнерськими організаціями в межах діяльності Нацради з відновлення України від наслідків війни.

У часи війни інформація перетворюється на зброю масового враження, бо авторитарні лідери використовують її для досягнення своїх геополітичних цілей, нехтуючи всіма демократичними принципами про свободу та незалежність масмедіа. Російське керівництво, ведучи криваву війну проти України, намагається нав’язати власному народу та світу  свої наративи, щоб виправдати скоєні злочини. Які засоби пропаганди використовує кремль на Заході і як політики, дипломати та громадянське суспільство можуть протистояти російській брехні, в інтерв’ю «УК» розповіла експерт у галузі технологій та комунікацій, виконавча директорка неурядової організації Defend Democracy Еліс Штоллмеєр.

Про трудові права працівників та проблеми їх звуження у воєнний час ішлося на засіданні територіальної тристоронньої соціально-економічної ради Рівненщини профспілки — влада — роботодавці. «Якщо ми говоримо про нормальне стабільне життя суспільства, роботу держави, нашу оборону, то маємо  розуміти: є ті, хто служить, і є ті, хто забезпечує своєю роботою тих, хто служить. Отже, це офіційна зайнятість, сплата податків, максимальне розширення економічних можливостей у нашій країні на легальному ґрунті і повна модернізація державних інституцій», — це слова Президента України Володимира Зеленського.

 Тернопіль називають файним містом. І він робить усе, аби відповідати такому визначенню. Як нині рашистські агресори несамовито нищать деякі українські міста, в роки Другої світової війни гітлерівці ледь не вщент його зруйнували, тому і не багатий Тернопіль на давню архітектуру. Але має власний шарм, знає свою історію та приваблює різними смаками. І щоб усе це відчути, пізнати, на допомогу подорожувальникам і тернополянам приходять працівники Туристично-інформаційного центру. 

Сюди приходять з радістю і в години суму та тривоги. Музей Григорія Сковороди в Чорнухах напрочуд домашній, ніби дідова оселя. Він зустрічає тебе як друга, запрошує до розмови і сповіді. Експозиції й сад пісень облаштовано з великою любов’ю та витонченим смаком. Оглядаєшся і намагаєшся побачити під грушею господаря. А він запитає: То як вам живеться?
Зупиняюсь, намагаючись знайти відповідь. Хочеться мажору, але життєва правда навертає на інший лад. Будні, як мовиться, без прикрас, якими йдемо до 300-річчя визначного земляка, рояться думками.