21 вересня Верховна Рада України внесла зміни до законів «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якими фактично вдосконалено систему управління державним соціальним страхуванням.
Мета цих змін, як вказано в пояснювальній записці, — «зміцнення фінансової стійкості та поліпшення надання страхових виплат в системі державного соціального страхування». Цього заплановано досягти за рахунок поліпшення адміністрування в системі загальнообов’язкового соціального страхування, а також запровадження єдиної системи управління коштами та єдиної інформаційної системи. Запропоновано об’єднати адміністративні структури Пенсійного фонду України (ПФУ) та Фонду соціального страхування (ФСС).
«Урядовий кур’єр» разом з експертами проаналізував такі зміни й намагався з’ясувати негативні й позитивні аспекти цього рішення.
Позиції щодо доцільності у влади були різними
Отже, відтепер до ПФУ та його територіальних органів належатимуть функції соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Ще одне нововведення аналізованого закону — затвердження за кожним з видів соціального страхування власної частки єдиного соціального внеску та складення окремих бюджетів. Після набрання чинності закону відбудеться розширення переліку даних, які обробляються у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
«Проте позиції щодо доцільності ухвалення цього закону різняться. Наприклад, Верховна Рада виступила за його ухвалення, оскільки система соціального страхування страждає від дефіциту коштів на забезпечення соціальних гарантій громадянам. А Головне науковоекспертне управління парламенту заперечувало проти цього, адже розроблена модель державного соціального страхування суперечить основам законодавства про державне соціальне страхування», — зазначає заступник голови правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва Вікторія Тютюнникова.
Цікаво, що після першого читання цього законопроєкту ПФУ і Міністерство соціальної політики не підтримували його ухвалення. А після другого читання керівництво ПФУ вказало на те, що зауважень немає, а Мінсоцполітики підтримало ухвалення документа. Після другого читання Міністерство фінансів теж не мало зауважень, а Міністерство юстиції надало зауваження та пропозиції.
Як зазначає «Урядовому кур’єру» Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm, аргументація законотворців така: держава матиме кращий контроль за використанням державних коштів.
«ПФУ напряму підпорядковується державі, тоді як ФСС не має 100% контролю від держави. Очікують, що такі дії спонукатимуть до заощадження 2—3 мільярдів гривень. Зрозуміло, що вже не буде дублюючих функцій. Як буде насправді, не відомо. Якщо ФСС приєднають у повному складі до ПФУ, перетворивши його просто на департамент у структурі, крім процедури призначення керівника цього департаменту, нічого не зміниться», — зазначає він.
Цілком очевидно, що в найкращому разі державний бюджет матиме економію. А за умови запровадження нових ІТрішень, сучасної системи адміністрування з перетворенням ПФУ на публічну структуру, що здійснює ефективне управління страховими внесками (після запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування) держава отримає істотні вигоди.
Зрозуміло й інше: якщо мета таких змін полягає у звичайному контролі за грошовими потоками під прямим контролем держави, то експерти впевнені, що нічого не зміниться.
Нестача коштів як головна причина
Вікторія Тютюнникова переконана, що одна із причин ухвалення документа — недостатність коштів для забезпечення ефективного функціонування існуючої системи державного соціального страхування.
«Погоджувати операційні процеси цих фондів до консолідованої системи адміністрування було запропоновано на базі ПФУ, оскільки він має найбільш розгалужену мережу територіальних органів управління в системі соціального страхування. Для успішного функціонування нової моделі уповноважений орган, тобто ПФУ, отримуватиме інформацію шляхом електронної взаємодії з інших державних реєстрів: актів цивільного стану громадян, Електронної системи охорони здоров’я, Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб тощо», — додає вона.
Іван Нікітченко однозначно заявляє, що ці два фонди нині виконують дуже схожі функції, тож після їхнього об’єднання в новій структурі з’явиться багато підрозділів, які дублюватимуть один одного.
«Частину з них ліквідують, і це матиме наслідком економію державних коштів. Частину працівників буде звільнено. Погано, що люди залишаться без роботи, проте там працюють висококваліфіковані професіонали і вони, гадаю, швидко знайдуть її», — констатує він.
Однак керівники Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва впевнені у протилежному: фактичне функціонування ФСС вдарить боляче по звільнених працівниках, що стане серйозною проблемою в умовах воєнного стану.
А пересічним людям користь
Як ухвалення цього закону вплине на пересічних українців?
З одного боку, людям буде зручно, оскільки один державний орган буде відповідальним і за пенсійне, і за соціальне забезпечення населення.
«З іншого, — у зв’язку зі збільшенням кількості запитів людей та черг до спеціалістів на ПФУ зростатиме тиск із боку населення. Це може вплинути на якість обслуговування. Тому для запобігання цьому доцільно розширити персонал ПФУ та його територіальні органи спеціалістами з галузі соціального забезпечення», — каже Вікторія Тютюнникова.
А перехідний період, коли ФСС передаватиме повноваження ПФУ, може бути складним: працівники обох фондів матимуть змогу відсилати громадян одне до одного, а особа так і не зможе отримати кваліфіковану допомогу.
Іван Нікітченко, однак, упевнений: максимум, що зміниться для населення, — адреса для звернення та реквізити нової об’єднаної структури.
Проте експерти одностайні, що перед об’єднанням ФСС та ПФУ необхідно доопрацювати аналізований закон та внести зміни в суміжні. Лише комплексний та ґрунтовний підхід до проведення такої масштабної реформи сприятиме її ефективній реалізації.