5 серпня 1937 року розпочалося виконання сумнозвісного оперативного наказу народного комісара внутрішніх справ СРСР №00447 «Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів». Тож під наказ можна було підвести будь-яку людину. Народ називав цю операцію антикуркульською. «Куркуль», «експлуататор» і «ворог народу». Саме так радянська пропаганда позиціонувала заможного селянина, згідно з державним курсом на суцільну й прискорену колективізацію. «Ворогами народу» регулярно ставали бідняки чи середняки, оскільки самі критерії ворожості постійно розширювалися.

«Ах! І чому в нашому місті не стоять військові?!» — манірно і водночас розчаровано вигукувала екзальтована панночка з уже призабутої комедійної стрічки. Приблизно такі самі симпатії висловлювали жінки й чоловіки Донецька навесні і влітку 2014 року про людей у військовій формі, яких раптово побільшало у місті. Озброєних чоловіків, обліплених з ніг до голови символікою з кольорами Російської Федерації, самопроголошеної «ДНР» чи георгіївськими стрічками, спершу наївно вважали мужніми захисниками від українських «карателів». Іноді складалося враження, що цих «героїв» були готові майже носити на руках!

Учасники фестивалю, а це не тільки молодь, хоч її більшість, а й люди старші, ніч проводять у наметах і прокидаються під пташиний спів. Ранок починається не з кави, а з йоги. А далі — програма на будь-який смак. Хтось опановує бойове мистецтво, хтось переймає досвід екологічного сортування і перероблення сміття, хтось цікавиться історією чи сучасною літературою. Тут можна послухати і поспілкуватися із сучасними популярними авторами, цікавими особистостями.

«Контрабанда» — не наше слово. Але воно міцно приросло до нас. Закарпатці, яким за або під 50, добре пам’ятають сигаретні вояжі до сусідніх Словаччини, Угорщини. Вони відбувалися в такій регулярній послідовності, що вже здавалися напівузаконеним способом заробляння грошей. В умовах копійчаних зарплат у 1990-ті це був чи не єдиний спосіб виживання тисяч.

Абдуллін Олександр Рафкатович, 1962 року народження, освіта вища, народний депутат України, проживає в місті Києві, член політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», суб’єкт висування — політична партія Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», обраний у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі.

Відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання, спеціальних вагонів для перевезення зерна, обладнання для виробництва біоетанолу та електроенергії з біомаси, що закуплені у вітчизняних виробників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2017 року № 130, та постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року № 123 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 77 і від 1 березня 2017 р. № 130», з метою приведення нормативно-правового акта Міністерства економічного розвитку і торгівлі України у відповідність до законодавства України НАКАЗУЮ:

Днями увагу аграрної спільноти привернула заява Президента України Володимира Зеленського на засіданні Національної ради з питань антикорупційної політики. Він запропонував правоохоронним та антикорупційним органам перевірити і порівняти суму бюджетних дотацій, отриманих агрохолдингом «Миронівський хлібопродукт» (МХП) у сумі майже 2,5 мільярда гривень, і виплачених акціонерам дивідендів.

Оцінці державних процесів часто заважають емоції, політичні вподобання і власні переконання. Водночас, історичні, економічні та політичні закономірності потребують наукового аналізу і вироблення обґрунтованих прогнозів. Саме за оцінкою змін, що відбулися в Україні, та за визначенням найболючіших проблем і окресленням перспективних дій Укрінформ звернувся до директора Інституту державної служби та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при президентові України, доктора політичних наук, завідувача кафедри політичної аналітики та прогнозування НАДУ, професора кількох вишів Сергія Телешуна.

Доволі несподіваний вид бізнесу обрали у Лебедині на Сумщині. Віднедавна тут вирощують ексклюзивних молюсків.  За словами керівника проєкту Ярини Багатиренко, все розпочалося з відпочинку на Херсонщині, де випало зустрітися з ентузіастами равликової справи.

Десять днів, проведених в Ізраїлі, дали мені багато цікавого пізнавального матеріалу, яким частково вже поділився з читачами «Урядового кур’єра» («Місто трьох релігій», №82 від 27.04 19р., «Репатріанти» №88 від 14.05.19 р. «Шалом, Цахал», №97 від 25.05.19 р., «Країна манни небесної» №121 від 28.06.19 р.). Але поїздка до цієї країни ще й спонукала до багатьох роздумів. Наприклад, був вражений, як місцеві жителі навчилися заробляти не лише на релігійному (найбільш відвідуваним містом Ізраїлю, що приймає щороку майже 78% гостей, залишається Єрусалим), а й на оздоровчому, морському, навіть сільському туризмі.