Новий навчальний рік Прем’єр-міністр Володимир Гройсман розпочав у робочій поїздці Київщиною, де разом із міністром освіти і науки Лілією Гриневич відвідав свято Першого дзвоника в Опорному навчальному закладі «Шкарівська загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів» Білоцерківського району. Це одна з провідних шкіл Київщини, укомплектована за останніми освітніми стандартами. Вона має свій парк шкільних автобусів для учнів з віддалених сіл. Вчителі напрацьовують власні методики навчання й понад 50% викладацького колективу мають вищу категорію

Майже чверть віку я в українському бізнесі… Проте як і в перші роки незалежності, так і сьогодні часом почуваюся прохідником у заваленій шахті. Всі пазли нібито складаються в привабливу і перспективну картину: попереду багатющі пласти для розробки, які дадуть користь і власній справі, і країні. За плечима — освіта, чималий досвід, фаховий колектив співробітників. У моєму розпорядженні різноманітні кріплення: закони, постанови, нормативні документи, як гарантія безпеки (чи лише міраж гарантії?) від держави. Та в реаліях сьогодення трапляється або кріплення з тріщинами та іржею, або провладний телефонний дзвінок чи вказівка згори перемагають букву закону, і останній опиняється горілиць…

Президент України

призначив:

звільнив і прийняв відставку:

Ось і настав перший вересень Нової української школи. Старту реформи передувала масштабна підготовка, спрямована на те, щоб створити нове освітнє середовище, наповнити освіту новим змістом і належним чином підготувати вчителів. 

У Міністерстві освіти і науки України констатують: цього року кількість випускників у школах країни була найменшою за всі роки незалежності, тому вищі навчальні заклади недобрали абітурієнтів. Яка ж ситуація в НАУ? Про особливості цьогорічного вступу, головні тенденції, плани та перспективи розповів ректор університету Володимир ІСАЄНКО. А також поділився досвідом із власного студентського життя. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Трагедія української радянської актриси

Шевченко на вершині Савур-могили

 «За что?» від автора «Війни і миру» 

Говерла, попри величну репутацію найвищої вершини України, вже давно стала об’єктом паломництва не лише для альпіністів й екстремалів, а й політиків, громадських діячів, журналістів і простих обивателів. З легкої руки екс-президента Ющенка, який свого часу не раз підкоряв цю карпатську гору в оточенні родини та політичних соратників, Говерла, стала модним трендом серед українців. Великою мірою популярності цього туристського маршруту сприяє й те, що сходження на Говерлу порівняно з багатьма іншими вершинами не надскладне. А якщо прочитаєте відгуки у соцмережах і рекламу туристичних агентств, які серед своїх послуг пропонують тур на Говерлу, котрий, як там пишуть, не потребує ні підготовки, ні спеціального спорядження, то складеться враження, що на вас чекає захоплива прогулянка мальовничими схилами, протягом якої ви насолодитеся краєвидами, подихаєте цілющим карпатським повітрям, а у фіналі попікнікуєте на самій Говерлі, звідки зробите купу бомбезних селфі усьому Фейсбуку на заздрість. Остаточно в цьому вас переконає те, що туристичні фірми зазначають: цей маршрут підходить дітям із шестирічного віку. А люб’язна дівчина з турагентства у Ворохті, в якої моя родина записувалася на сходження на Говерлу, запевнила: «Ви підете по найлегшому маршруту — синьому! Та по ньому й трирічні діти підіймаються!»  

4 вересня  Міністерство юстиції України

7 вересня  Пенсійний фонд України

11 вересня  Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції

Будь-які методи оздоровлення, діагностики та лікування мають бути безпечними й дієвими для пацієнтів. Доки ми здорові, добре це розуміємо. Та варто занедужати, як у декого здоровий глузд відходить на задній план. На жаль, повірити сумнівній рекламі чи дослухатися до сусідки замість лікаря схильні чимало наших співгромадян: 26% усіх препаратів, які українці купили протягом 2017 року, не мають доведеної ефективності. Це підсумки дослідження, проведеного з ініціативи Центру протидії корупції та за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Днями його презентували в Українському кризовому медіа-центрі. 

Хоч де мешкає українська родина — у приватному будинку чи у квартирі багатоповерхівки, — платити за тепло та електрику, особливо останнім часом, стає дедалі важче. Тарифи зростають, а застарілі споруди зовсім не пристосовані для ефективного зберігання тепла.