• Павло КУЩ

    Телефон. Вокзал. Україна

    Коли мобільний телефон голосно підказав, що до мене нарешті озвався давній знайомий, який перебуває у тимчасово окупованому Донецьку, я дуже зрадів. Ми домовилися зустрітися у Слов’янську, але через брак зв’язку по той бік лінії розмежування якийсь час не спілкувалися. А цей дзвінок свідчить, що він уже приїхав на нашу територію. «Ви де?» —гукаю після привітання. «На вокзалі, — оптимістично гуде у відповідь. «У Костянтинівці? –– нетерпляче уточнюю. –– Чи вже у Краматорську?» — «Якби… У Донецьку на вокзалі!» Пауза. Він зрозумів моє здивування і переможно гукає: «Чуєш мене? Тут, виявляється, є зв’язок. Ось відразу з першої спроби до тебе дістався». 

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Від одноразових стаканчиків до труб

    Люди старшого покоління добре пам’ятають, скільки клопотів завдавала завжди чавунна каналізація. Важка, крихка, громіздка, вона часто забивалася, була незручною під час ремонтних робіт. Тож коли на зміну чавуну прийшли пластмасові сантехнічні вироби — сифони різних видів, зливовідводи тощо, їх користувачі, а також ремонтники зітхнули з полегшенням. 

  • Олег ЛИСТОПАД

    Екокатастрофа на лінії вогню

    Уявіть себе бійцем українських Збройних сил. Зима, січень. Донеччина, лінія фронту. За 800 метрів — позиції орків. Сидите у бліндажі, який вас і гріє, і від куль-осколків захищає. Або ведете спостереження з надійно облаштованого окопу. Аж тут і траншеї, і бліндаж починає затоплювати чорна юшка невідомого походження. Тож маєте вибір: або втонути в ній, або вилізти на поверхню перед очі ворожих стрільців.

  • Світ відкритий до молодих науковців

    Як зберегти талановиту молодь та її потенціал, щоб такий симбіоз працював на розвиток нашої країни? На це та багато інших непростих запитань намагалися знайти відповіді студенти й викладачі Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», переможці олімпіад, вихованці Малої академії наук і молоді вчені разом із Президентом Петром Порошенком.

  • Прикордонна інфраструктура таки зміниться на краще

    Стабільний упевнений розвиток бізнесу, який слугує ключовим джерелом залучення інвестицій та запорукою зростання економіки, — мета економічних реформ уряду. Таку думку Прем’єр-міністр Володимир Гройсман висловив на зустрічі з представниками ділових кіл Сумщини. «Головне — почути реальний сектор. Для мене це дороговказ. Мета уряду — зробити так, щоб ми вийшли на стале зростання економіки 5% плюс. Для цього потрібні інвестиції. Саме бізнес забезпечує їх. А ми створюємо умови для ведення бізнесу», — сказав глава уряду.

  • Реформ не може побачити хіба що сліпий

    Загальний рівень виконання Україною Угоди про асоціацію з ЄС у 2017 році становив 41%. Про це заявила віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе під час представлення урядового звіту на конференції «Підсумки імплементації Угоди про асоціацію».

  • Ірина ПОЛІЩУК

    Електронна черга: спробуй знайди

    Візит до лікаря — справа неприємна. І не лише тому, що до нього ходять тоді, коли щось болить, а ще й тому, що це забирає занадто багато часу. Адже одна справа прийти, інша — потрапити. Навіть якщо прийти завчасно. Оскільки завжди є так звані свої, яких без черг проводять колеги-лікарі в кабінет. І саме ці люди полюбляють поспілкуватися з лікарем якомога довше — хвилин зо 30 чи й 40.

  • Репресований краєзнавець

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

    Забуття найбільшої трагедії Європи

    Знавець неорганічної природи України

    Символ Росії скульптора з Чернігівщини

  • Інна КОВАЛІВ

    ЗНО-2018: і на слух, і на дотик

    Два рівні складності з іноземної, розуміння мови на слух, завдання шрифтом Брайля для випускників з вадами зору, державна підсумкова атестація у формі ЗНО для учнів профтехзакладів, тестування під час вступу до магістратури — ось неповний перелік новацій зовнішнього незалежного оцінювання 2018 року. До чого треба готуватися цьогорічним вступникам, дізнавався «УК».

  • Володимир КОЛЮБАКІН

    Свідок небеса: суд творить чудеса (продовження)

    У першій частині допису ми розповідали про корупційну схему вимагання грошей в аграрних підприємств Львівщини шляхом порушення проти них кримінальних справ нібито про самозахоплення землі. Насправді аграрії обробляли землі з дозволу сільських рад, тобто могло йтися про неправильне оформлення документації, перевищення повноважень — це адміністративні порушення, але аж ніяк не кримінальні злочини. За закриття справи у сільгоспвиробників вимагали хабарі. Якщо ті приставали на пропозицію, замість них винним обирали ходака, сторонню людину, яка погоджувалася взяти на себе провину.