Ви зібралися в довгоочікувану відпустку або маєте кілька вільних від роботи днів  і напружено обмірковуєте, який маршрут обрати? За кордон? А якщо часу обмаль і коштів не вистачає? Ви із заздрістю дивитеся  на тих, хто може дозволити собі таку розкіш? А чи замислювалися ви над тим, що чимало закордонних туристів приїжджають до нас, а потім у себе вдома із захопленням розповідають про прекрасний відпочинок в Україні, природні, історичні, архітектурні та культурні багатства нашої країни?

Ці історії трапилися майже одночасно. Обидві на одну тему — про собак, але з різними фіналами.
Із сумської обласної поліції повідомили, що в кінологічному центрі ГУНП почала працювати лабрадор Майя, яка спеціалізується на пошуку і виявленні зброї, набоїв та вибухівки. Здавалося б, не така вже й подія, бо чотирилапих помічників не один десяток і навіть не сотня. Але історія Майї виявилася настільки щемливою і світлою, що кожен, хто прочитав розповідь, мимоволі пройнялися особливою повагою і симпатією не тільки до собаки.

Прочитав у вашій газеті публікацію «Оздоровлення дітей улітку: про що мовчить статистика» і готовий підписатися під кожним словом, — замість привітання сказав під час зустрічі директор дитячого оздоровчого закладу «Країна мрій» в Острозькому районі на Рівненщині заслужений працівник освіти України Іван Дячук.

Моя знайома заробітчанка, яка в італійського пана чимало років працює покоївкою, повернулася на кілька днів додому. Вона була рада бачити дітей і чоловіка, який фактично став одинаком. Та саме потреба полікувати зуби змусила її приїхати: там це коштує дуже дорого. Неймовірно, але за один прийом стоматолог у Вінниці підготував 10 її зубів для встановлення коронок. Після сеансу, проводячи її на автобусну зупинку в райцентр, бачив, як вона погано почувалася, коли знеболювальні препарати перестали діяти. Навіщо себе наражати на такі муки? Вона сказала: біль вгамовує те, що заробленим коштом придбала старшому синові квартиру в Києві й збирає гроші на подарунок меншому.

На залізничному переході залізниці Київ — Дніпро (239 км) з 1991-го по 2018 рік загинуло 25 громадян. Кам’янська міська рада, турбуючись про громадян, ще 1991-го замовила і отримала проєкт будівництва підземного переходу на 239 км залізниці Київ — Дніпро. Відтоді Одеська залізниця обіцяла побудувати перехід. Та справа не рухалася. За дорученням громадян міста Кам’янки питанням будівництва підземного переходу займаюся з 2000 року. А куди потрібніше, щоб цим займалися відповідальні працівники міста і району. 27 травня 2004 року в газеті «Урядовий кур’єр» було опубліковано мою замітку «Гинуть люди на переході». Після цього у Кам’янку приїхав представник Одеської залізниці і з керівництвом міста й району домовився про будівництво. 

Вітчизняні фахівці неурядового сектору в галузі безпеки презентували новостворене об’єднання Український інститут безпекових досліджень. Розповідаючи про мету і пріоритетні напрями роботи інституції, директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, член правління новоствореного інституту Валентин Бадрак зазначив, що люди, які його створили, були запалені прикладом Ради національної безпеки і оборони зразка 1995—1999 років, і сподівається, що цей досвід пошириться і на громадські структури.

Рівненщина впевнено вийшла на другу позицію серед областей  у рейтингу соціально-економічного розвитку регіонів за минулий рік, який оприлюднив Мінрегіонбуд. На цій високій сходинці область тримається другий рік поспіль. Трійка лідерів має такий вигляд: місто Київ, Харківська, Рівненська області.

Хоч такі події для сумських кадетів та городян і не новина, цьогорічний випуск особливий. Адже він ювілейний (заклад створено 2008 року) і відбувся під новим відомчим прапором — прикордонним. На цьому наголосив виконувач обов’язків голови Державної прикордонної служби Юрій Гресько, який привітав випускників та викладацький колектив кадетського корпусу.

Днями на Рівненщині багато говорили про толерантність у всіх її виявах. Проект «Толерантність і міжкультурний діалог», що проходив під егідою Європарламенту, зібрав небайдужу молодь з Азербайджану, Великої Британії та Італії. Українську команду представляли студенти Рівненського державного гуманітарного університету на чолі з лідером Інною Ногачевською, яка й розробила проєкт.

Ситуацію із примусовою паспортизацією на окупованих територіях Донбасу треба розглядати не лишe з точки зору того, що Росія використовує це для реалізації своїх планів з інтеграції Донбасу, а й з точки зору прав тих громадян, які проживають в ОРДЛО. У цьому переконаний заступник директора з міжнародних питань Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь. Про це він розповів під час круглого столу «Паспортизація окупованих територій: загрози та виклики для України».