«Я повірю, що українська армія існує, якщо побачу офіцера, який читає книжки, знає англійську і танцює вальс, — так колись казав один зі співавторів нашої Конституції», — ділюся  своїм спогадом з офіцером 95-ї бригади Юрієм Кочевенком.

Він — бойовий офіцер, а за сумісництвом юрист і психолог, у довоєнному житті — директор Міжнародного центру протидії російській пропаганді, який протягом двох днів супроводжував журналістів на звільнених територіях.

Нещодавно в другому читанні було ухвалено проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо створення Фонду ліквідації наслідків збройної агресії (реєстр. № 8027).

Ця інституція необхідна для відновлення об’єктів критичної інфраструктури, покращення об’єктів цивільного захисту та здійснення капітального ремонту житла для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які були змушені покинути свої домівки через збройну агресію.

На Сумщині з 90 закладів охорони здоров’я, на жаль, нині не всі здатні надавати високоякісні медичні послуги. Тимчасова окупація частини області російськими військами завдала значної шкоди галузі: два заклади розбито вщент, одинадцять зазнали значних пошкоджень, ще кілька — часткових руйнувань. Загальна сума збитків, за попередніми даними, перевищує 70 мільйонів гривень.

 Президент України

призначив

 Верховна Рада України ПОСТАНОВЛЯЄ:

I. Внести до Закону України» Про Державний бюджет України на 2022 рік» (Відомості Верховної Ради України, 2022 р., № 3, ст. 12; із змінами, внесеними законами України від 23 лютого 2022 року № 2099-IX, від 3 березня 2022 року № 2118-IX, від 15 березня 2022 року № 2120-IX і № 2135-IX, від 21 квітня 2022 року № 2218-IX, від 31 травня 2022 року № 2280-IX і № 2290-IX, від 9 липня 2022 року № 2385-IX, від 29 липня 2022 року № 2481-IX, від 15 серпня 2022 року № 2517-IX, від 30 серпня 2022 року № 2549-IX, від 21 вересня 2022 року № 2619-IX) такі зміни:

78 років тому Україну було звільнено від нацистів. Тоді українці побороли велике зло, яке загрожувало світу. І тепер перемагаємо інше зло, яке зросло на ідеях нацизму — рашизм. Ідеологію ненависті, загарбництва та геноциду. Агресор, який розв’язав криваву війну, обов’язково заплатить за свої дії. Розплата буде неминучою і закономірною. Справедливість переможе, а разом з нею переможе й Україна. Дякую кожному, хто наближає цей день. З цього розпочав свою промову під час чергового засідання уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

 Хто б міг подумати, що в Україні, багатій покладами солі, цей продукт може стати дефіцитом. «Артемсіль» стабільно забезпечувала і харчову, й інші галузі промисловості. Але військова агресія Росії проти України докорінно змінила ситуацію. Поки запасів вистачає, а що завтра?
Стабільність на соляному ринку в майбутньому обіцяє розробка родовища біля села Теребля, що в Тячівському районі Закарпаття. У селищі Солотвино цього ж району, де ще в 1990-х видобували стратегічно важливий продукт, солерудник у стані ліквідації.

У селі Руденківка Новосанжарської територіальної громади, що на Полтавщині, урочисто відкрили нову поліцейську станцію. У церемонії взяли участь заступник голови Новосанжарської територіальної громади Валентин Івашина, староста Руденківського старостинського округу Марина Вусик, очільник управління превентивної діяльності поліції області Роман Ніколаєнко, керівниця сектору взаємодії з громадами обласної поліції Ольга Берестова, начальник Полтавського райуправління поліції Ігор Мрачко, начальник Новосанжарського відділення поліції №3 Андрій Полонський, жителі громади. Для них це не буденна подія, адже нині всі громади потребують поліцейського захисту.

«Театр не має виховувати, а має ставити запитання», — переконаний головний режисер Тернопільського академічного драматичного театру імені Тараса Шевченка народний артист України Олег МОСІЙЧУК. Його постановки — завжди особлива бентега для глядача, значима подія в театральному житті. Він ставить запитання, як маємо жити, бути людиною, шанувати та любити своє, українське. За своє творче життя пан Олег створив також понад 20 кінообразів, особливо його зірка в кінематографі яскраво засяяла останнім десятиліттям.

«Перший обстріл був у Мар’їнці, неподалік Донецька. Ми пішли на позицію, записували інтерв’ю, аж раптом почули звук такий: «ш-ш-ш», і мені в капюшон полетіли дерев’яні друзки. Хтось із військових крикнув: «Снайпер!», вони присіли, а я, навпаки, аж навшпиньки стала: «Де снайпер?» Здавалося, що його можна побачити прямо, ніби на картинці, як він у траві лежить. Тепер це смішно і соромно згадувати. А потім почався бій…»