Хто б міг подумати, що в Україні, багатій покладами солі, цей продукт може стати дефіцитом. «Артемсіль» стабільно забезпечувала і харчову, й інші галузі промисловості. Але військова агресія Росії проти України докорінно змінила ситуацію. Поки запасів вистачає, а що завтра?

Стабільність на соляному ринку в майбутньому обіцяє розробка родовища біля села Теребля, що в Тячівському районі Закарпаття. У селищі Солотвино цього ж району, де ще в 1990-х видобували стратегічно важливий продукт, солерудник у стані ліквідації. Видобування в регіоні сьогодні відновлює інший виробник — ТОВ «Катіон інвест». Про ці перспективи кореспондент «УК» розмовляв із провідним геологом товариства Оленою ПРАСОЛОВОЮ.

Вистачить на десятки років

— Коли було відкрито родовище кам’яної солі в Тереблі?

— Уперше воно було розвідано в 1955 році. Через десять років із метою уточнення якісних показників як сировини для отримання хлору здійснили дорозвідку. Визначено, що запаси солі на зазначеній площі становлять 15,5 мільйона тонн кам’яної солі. Інші запаси в обсязі 550,4 мільйона тонн належать до умовно балансових запасів із невизначеним промисловим значенням.

— Яка глибина залягання покладів?

— Частково вивчено запаси до глибини 500 метрів. Утім, геологічні дані, отримані з давніх розвідок, свідчать про наявність покладів на глибині до тисячі метрів. ДКЗ України зробила висновок, що тереблянська сіль придатна для промислової переробки і може застосовуватися для різних галузей промисловості — металургійної, нафтової, енергетичної, хімічної, целюлозно-паперової, текстильної, а також підприємствами житлово-комунального господарства, дорожньо-експлуатаційними службами.

— Коли почали розробляти родовище?

— У 2014 році. Ліцензійна площа на його розробку, яку отримало ТОВ «Катіон інвест» на чолі з директором Сергієм Кондратьєвим, становить 75,9 гектара. Але… Рішення про промислове видобування тоді не було ухвалено: на перешкоді стала економічна невизначеність, точніше, недоцільність  розробки в той період.

Через кілька років у «Катіон інвест» вирішили повернутися до вивчення можливостей розробки родовища кам’яної солі в Тереблі. За завданням товариства приватне підприємство «Геобурпроєкт» оновило топографічний план родовища, здійснило його камеральну обробку, переінтерпретацію матеріалів геологічних досліджень попередніх років. Було також переоцінено запаси та проведено експертизу в Держкомісії щодо запасів України.

— Для харчування тереблянська сіль годиться?

— Так, але з додатковою переробкою — виробництвом із ропи методом вилоговування. Він передбачає розмив покладів кам’яної солі до стану ропи з наступним її випаровуванням. Це саме той спосіб, який і було запропоновано внаслідок геологічних розвідок у 1955 та 1965 роки.

Стратегію довелося змінити

— Якою є нинішня стратегія розробки Тереблянського родовища?

— За запропонованою раніше концепцією йшлося про кілька етапів. На першому намічалося здійснити додаткове геологічне вивчення можливостей виробництва солі сорту «екстра» (харчового продукту) з ропи методом вилоговування. На другому пропонували розробити проєкт експлуатації родовища та побудувати солепромисел із річною потужністю 330 тисяч кубометрів ропи або 80 тисяч тонн сухої кам’яної солі. На третьому етапі, на якому за технічними умовами неможливо застосувати вилоговування через свердловини, передбачалося збудувати шахту для видобутку технічної солі, а у відпрацьованих гірничих виробках — підземну алергологічну лікарню.

Нинішня ситуація із загрозою критичного дефіциту цього стратегічного продукту змусила переглянути затверджену концепцію. Враховуючи значну потребу комунальних підприємств у технічній солі, було ухвалено рішення про прискорення видобутку.

 —Що це означає для вас?

— Що освоєння родовища почнеться одразу з третього етапу: прискореними темпами будуватимуть підземну шахту. Це робиться для того, щоб уже цієї зими забезпечити сталий видобуток солі. Терміново укладено договори зі спеціалізованим інститутом для розробки проєкту та з шахтобудівним підприємством —  для здійснення цих робіт. Також надано кошти для першої черги будівництва.

Роботи стартували

— Що зараз відбувається на території родовища?

— Облаштовано промисловий майданчик, проведено під’їзні шляхи, підводиться електропостачання. Закуповуються та завозяться необхідні матеріали та обладнання. Формується організаційна структура підприємства, розробляються і узгоджуються документи. Уже в грудні розпочнеться проведення і кріплення виробок. А з кінця лютого, якщо все піде за планом, отримаємо першу технічну сіль. Її наступного року плануємо видобувати близько 10— 12 тисяч тонн щомісяця.

— Якою буде чисельність працівників?

— До кінця цього року їх буде близько 300. Запрошуємо інженерно-технічних працівників зі сходу, але є й місцеві. Серед них, наприклад, геолог Роман Удот. Робочі спеціальності також будуть зайняті місцевими жителями.

— З якими складнощами стикаєтеся?

— Складно із придбанням важкої техніки, яку виготовляли на сході. Тепер треба закупляти за кордоном, це дорожче. Але вже придбали прохідницький комбайн.

— Які обсяги інвестицій вдалося залучити?

— Нинішнього року передбачено вкласти 107,3 мільйона гривень, наступного  — 297,5 мільйона.

— Чого чекати в найближчій перспективі?

— У 2023-му проведуть похилу і горизонтальну виробки, які дадуть змогу отримати більше інформації про якість солі. Під час будівництва цих шахт зможемо наочно бачити шари солі, відбирати проби та робити їх аналіз. Це дасть упевненість, що дефіциту солі в нас не буде. Виробництво харчової солі в осяжній перспективі має становити тут до 80 тисяч тонн на рік. А виробництво технічної солі в обсязі 300 тисяч тонн на рік заплановано досягти у 2026-му.

Василь БЕДЗІР,
«Урядовий кур’єр».