Що рік майбутній нам готує? Це питання, більшою чи меншою мірою, цікавить нас усіх. І, мабуть, найпростішою і найдоступнішою (завдяки Інтернету та ЗМІ) «шпаринкою», з якої кожен може підглянути в майбутнє, є астрологічні прогнози. Вочевидь, ще з часів античності, коли астрологія стояла поряд з астрономією і математикою, викладалася студентам як точна наука, люди вірили зіркам і орієнтувалися за ними, визначаючи якісь важливі для себе віхи. Нині, коли астрологію відносять радше до окультної сфери, скептичних поглядів на неї не бракує. Та все-таки чимало навіть закоренілих скептиків заглядають у гороскопи. Тож напередодні Нового року ми поспілкувалися з астрологом Валерієм ЗАБЛОЦЬКИМ і попросили його напіввідкрити для нас зіркову «шпаринку». 

Весни та осені з їхніми помірними температурами ставатимуть довшими, влітку частіше траплятимуться дуже спекотні, а взимку — дуже холодні дні. Тобто півроку погода радуватиме комфортом, а ось другу половину року доведеться пріти або мерзнути. Такою наше кліматичне майбутнє бачать науковці Українського гідрометеорологічного інституту (УкрГМІ).

«Температура повітря в Україні протягом останніх п’ятдесяти років збільшується. Ці зміни спостерігаються протягом усього року, — каже директор Інституту Володимир Осадчий. — За останні два десятиріччя середня за рік температура повітря в країні підвищилася на 0,8 градуса відносно кліматичної норми».

На перший погляд, що таке 0,8 градуса? Але — зверніть увагу — йдеться про середню температуру. Країна в нас доволі велика, отже, відчує потепління по-різному. Влітку трохи більше за середній показник температура зросте на північному сході, а взимку — в південних областях. 

Зазвичай ми ретельно плануємо, що смачненького приготувати до свята, а новорічного й поготів. Та яке ж застілля без алкоголю, список якого теж складаємо окремо! При цьому не слід забувати, що святкову атмосферу створюють люди, їхня культура, а не кількість випитого. На жаль, саме з культурою пиття у нас проблеми.

«Треба їсти і запивати, а не пити і заїдати, — завважує сомельє з Феодосії Руслан Фоменко. — У нас же спочатку випивають, а потім їдять. Часто бачу, коли вино смакують разом із виноградом, — це просто неприпустимо». Тому спробуємо з’ясувати, як споживати і з чим поєднувати алкогольні напої. 

Гнідий красень Патрон радіє спілкуванню. Він киває головою, немов відповідаючи на наші запитання, і навіть намагається поцілувати. Переходимо до наступного стійла, де стоїть Гриф, але той демонстративно повертається спиною. Всі заклики до розмови ігнорує, але при цьому косить оком: чи реагуємо?

— Образився. З Патроном стільки часу говорили, а на нього уваги не звертали, — пояснюють працівники стайні.

Зрештою Гриф змінив гнів на милість. А вже коли настав час щоденного тренування, блискуче продемонстрував нам усе, на що здатний. Причому старанно виконуючи команди тренера, обов’язково поглядав у наш бік: чи дивимося? 

Один давній знайомий якось знічев’я зізнався: давно відчував антипатію до Донбасу. Каже, після закінчення столичного університету був ладен їхати за розподілом у будь-яку з областей, окрім двох — Донецької та Луганської. Зрештою, саме про таке ставлення до краю лаконічно колись сказав поет: «Не Україна і не Русь, боюсь, Донбас, тебе боюсь…» 
Чого у конкретному разі остерігався мій знайомий? Бо в нього, як і в багатьох співвітчизників, промисловий край викликав стійкі асоціації: заводські димарі, шахтні копри і терикони, які забруднили довкілля. А щодо всього іншого Донбас довго був своєрідною терра інкогніта, оскільки споконвічні багатющі народні традиції відійшли на другий план, бо не дуже вписувалися у тодішню характеристику індустріального краю — «всесоюзна кочегарка», «становий хребет економіки». 

Настала зима, а снігу нема. Синоптики прогнозують похолодання у другій половині січня. В народі ж є думка, що плюсову температуру утримує політична напруга в суспільстві. На жаль, цей могутній сплеск збуреної людської енергії не на користь народному господарству. Може, напруга в суспільстві спаде під час Новорічних та Різдвяних свят. 

Так уже склалося історично, що в січні празників найбільше. З окремими з них пов’язані й народні прикмети, за якими старі люди складали прогнози на весну й літо. За природними явищами здавна спостерігають у такі дні: 1, 6, 7, 13, 19 січня.

Найбільше аплодували вставному номеру «Маска» (який я для себе назвав «Ні — брехні»). Дати відсіч неправді, яка часто править світом, у потужному співочому монолозі закликав актор Євген Прудник. 

Попри те, що наш кіт боїться Діда Мороза навіть більше, ніж увімкненого пилососа, вирішили запросити цей ходячий (не завжди рівно) символ Новорічних свят і цього разу. Врахувавши гіркі уроки минулих відвідин, я попередньо ретельно підготував ймовірне «поле бою». Насамперед виніс із передпокою нове дзеркало (старе розгепав тип у червоному кожусі з носом такого самого кольору). Потім демонтував зі стелі світильник, бо минулого разу дідуган небезпечно розмахував своїм посохом. А ще від гріха подалі зняв килимову доріжку, аби гість потім не нарікав, що перечепився через неї. Само собою, котяру, який з переляку міг гасати квартирою, немов навіжений, вирішив тимчасово евакуювати до сусідів. 

Про затвердження проекту та титулу будови “Уточнення проекту першої черги  ГАЕС у складі трьох агрегатів, включаючи заходи по підвищенню надійності та безпеки гідротехнічних споруд, основного гідросилового обладнання  та гідромеханічного обладнання Дністровської ГАЕС. Коригування”