-
Державність тримається на демократії та порядку
Попри складність рішень екстреного засідання РНБО, сприймати їх слід у контексті нещодавніх подій у країні, які спричинили в суспільстві неоднозначну реакцію. Пояснити кроки влади й заглянути в осяжне майбутнє гарячими слідами зібрання РНБО взявся Президент Петро Порошенко перед широкою телеглядацькою аудиторією.
-
За порушення прав людини в Криму відповідальна Москва
У третю річницю анексії Криму Європарламент вирішив висловити свою підтримку Україні, ухваливши резолюцію «Політичні в’язні в тюрмах Росії та ситуація в Криму», яку було проголосовано під час пленарного засідання у Страсбурзі.
-
Чужа весна
Похмуре одинадцятиповерхове приміщення Донецької обласної ради та Донецької облдержадміністрації могло нагадувати неприступну фортецю. Втім, тільки здалеку. Бо перебуваючи в цей час всередині, чогось раптом згадав відомі з історії випадки ганебних капітуляцій фортець, брами яких добровільно відчиняли перед нападниками. Нас, кілька десятків журналістів, присутніх на сесії облради, з початком штурму, до якого вдався знавіснілий натовп, поспіхом евакуювали на четвертий поверх. Перетворившись на заручників, ми, проте, отримали змогу спостерігати за подальшим розвитком подій.
-
Електронні квитки — корисне й приємне
Луцькі тролейбуси почали модернізувати. Невдовзі весь рухомий склад місцевого підприємства електротранспорту оснастять валідаторами — спеціальними пристроями для автоматизації оплати за проїзд.
-
Чужоземним «ятем» — по історії і честі України
Торік у грудні під рубрикою «Прошу слова!» вийшов матеріал письменниці Валентини Семеняк «Що робить в Україні «Государев фундук»?» (№ 231 від 8 грудня 2016 р.), у якому наша дописувачка обурилася тим, що відомий український виробник в умовах неоголошеної, але від того не менш жорстокої й підступної війни на сході нашої Батьківщини випускає продукцію, назва якої нехай і не підпадає під закон про декомунізацію, проте є, м’яко кажучи, подразником для справжніх патріотів України, які захищали її незалежність під час Революції гідності. На харківському підприємстві «Бісквіт-шоколад» обурилися, як їм видалося, несправедливою оцінкою їхньої діяльності — й відповіли на сторінках нашої газети матеріалом «Два погляди на історію та сьогодення» (№ 48 від 14 березня ц. р.). Так була започаткована дискусія, мета якої — з’ясувати, чи мають право на життя у нинішніх непростих умовах назви продукції вітчизнаних виробників, які бодай якось можна співвіднести з країною-агресором. Тож сьогодні — її продовження.
-
«Теплі» кредити зігрівають і бережуть гаманці
Цього року завдяки фінансовим ін’єкціям з міського бюджету набагато привабливішими для харків’ян стануть кредити на енергозбереження у помешканнях. Як повідомив заступник директора департаменту економіки та комунального майна Харківської міськради Дмитро Гармаш, на це у скарбниці обласного центру передбачено 1,5 мільйона гривень, які буде спрямовано на відшкодування фізичним особам відсоткової ставки за «теплими» кредитами. До 2020 року за програмою компенсації відсоткових ставок передбачено 7,5 мільйона гривень.
-
Як зіц-голова зернотрейдером став
Остап Бендер позаздрив би спритності сучасних шахраїв. На відміну від інтелігентного героя Ільфа й Петрова, нинішні аферисти відрізняються нахабством, хитрощами, жадібністю, заплутаністю махінацій, державною зрадою. Єдине, що об’єднує злодіїв минулого та сьогодення, — обов’язкова наявність у їхніх схемах певних персонажів. Наприклад, зіц-голова Фунт, обов’язок якого — замість справжнього махінатора потрапити під суд і у в’язницю, а під час відсидки йому платять подвійний оклад. Є в нашій історії й підставний, і організатори, і співучасники, і багато інших осіб, причетних до скоєння злочину. Поки що за ґрати, згідно з всіма традиціями літературного та кримінального жанрів, потрапив лише сумнозвісний Фунт. У цьому разі — Олександр Зінов’єв. Усі інші опинилися поза полем зору правоохоронних органів, прокуратури, фіскальної служби.
-
Щоб імуноглобуліну було вдосталь
Сумський обласний центр служби крові широко знаний не тільки в Україні, а й за її межами. Ось і недавно тут побували гості з Індії — директори компаній Trigenesis Капіль Кумар та Plasmagen Ранжит Ажманіні, які разом з представниками ПАТ «Біофарма» вивчали досвід роботи з відбору крові, заготівлі, заморожування, зберігання плазми тощо. Особливу увагу закордонні колеги звернули на систему контролю якості, етапи реконструкції центру, препарати, які тут виробляють, відмінності від інших станцій крові.
-
«Тепер до нас стали звертатися значно більше чоловіків»
Провідна медична установа Києва в галузі лікувальної косметології — Інститут краси — створена 1949 року. Це був єдиний в Україні косметологічний центр з лікування вроджених і набутих косметичних вад шкіри. 1979 року Інститут краси став центральним закладом для навчання кадрів для роботи у відповідних закладах. Азами косметології в ньому оволодівали лікарі-дерматовенерологи і медичні сестри.
-
Урок від громади чи тимчасовий відступ?
За перо змусило взятися ще тепле рішення Черкаської міської ради, яким скасовано попереднє про забудову мікрорайону Соснівка. 4 лютого цього року в публікації «Хочеш продати землю? Засип її сміттям!» ми вже розповідали про плани забудови цього куточка Черкас, які визріли в надрах міської влади. Нагадаємо, що на цій території, яка займає майже 94 тисяч квадратних метрів, планували будувати житловий комплекс із трьох багатоповерхівок (на 12, 16 і 21 поверх), таунхаузів, житлових будинків клубного типу та громадських закладів.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ