Проблеми, що виникають у сфері комунальних послуг, безпосередньо впливають на життєдіяльність суспільства та його рівень життя, тому є надзвичайно важливими й актуальними для соціуму. Житлово-комунальні послуги забезпечують найбільш важливі потреби людини, адже стосуються безпеки і комфорту.

Протягом кількох років розмір оплати за комуналку українцям намагаються наблизити до європейського рівня. Відповідно й маємо підвищення тарифів у два-три рази. Якщо поцікавитися цінами на комунальні послуги у Європі, то порівняно з Німеччиною, Великобританією та Австрією (де громадяни витрачають на комуналку приблизно 150-170 євро кожного місяця), в Україні комунальні платежі становлять в середньому близько 60 євро. Але, якщо перевести ці цифри у відсоток від зарплати, то вийде, що комуналка в Європі займає лише 10-12% від заробітної плати, коли в Україні це аж 57-60%.  

Попри те, що на українському ринку праці юристів надміру, випускники шкіл рік у рік охоче обирають правничі професії. Під час цьогорічної вступної кампанії рейтинг найпопулярніших фахів очолили «філологія», «право» й «менеджмент». На ці напрями абітурієнти подали найбільше заяв, повідомляють у Міністерстві освіти і науки. 

Понад 3 тисячі дітей Черкащини перебувають в інтернатних закладах різного типу за заявою батьків через їхню нездатність задовольнити потреби дитини за місцем проживання. Нерідко розміщення дитини в таких закладах батьки розглядають як єдину можливість забезпечити належний догляд та утримання дитини. Однак саме такий підхід подекуди суперечить міжнародним нормам. Тож на Черкащині шукають альтернативу. 

Робота розпочалася з оприлюднення невтішних статистичних даних з безпеки дорожнього руху. Згідно з ними, у 2016 році в Україні сталося майже 155 тисяч ДТП, у яких постраждало понад 25 тисяч осіб. А впродовж 2017 — майже 117 тисяч ДТП із 19 тисячами постраждалих. За останні два роки у ДТП загинуло понад 5,5 тисячі людей, травмовано понад 57 тисяч. Для порівняння: за 2016 рік у зоні АТО загинуло 763 військовослужбовці. 

Президент Петро Порошенко переконаний, що лібералізація візового режиму між Україною і Японією стане добрим прикладом дружби й партнерства двох держав. 

2017-й Волинська обласна рада оголосила у краї Роком Української Повстанської Армії. Відбулися дуже важливі зустрічі, конференції, видрукувано історичні дослідження. Новий роман Івана Корсака «На розстанях долі» теж на цю тематику. 

Зовсім не випадково презентація роману Олександра Скрипника «Розстріляний на Донбасі «за ізмєну Росії» про українського дипломата і розвідника Федора Боржинського, який вийшов у видавництві «Ярославів вал», відбулася в день проголошення ІІІ Універсалу УНР. Адже саме «лицарі мовчазного подвигу» — розвідники періоду Української революції 1917—1921 років наближали своїми діями свято майбутньої державності. 

«Скільки всього могло б статися й не статися, якби не війна». Цю фразу співорганізатори волонтерського фотопроекту «Якби не війна» взяли за епіграф до однойменної книжки. Упродовж тижня виставка діяла в тернопільському Українському домі «Перемога», де на початку нинішнього року відкрили й перший у країні інтерактивний музей бойових побратимів, який створили самі атовці. Ініціатори заснування цього закладу — волонтер голова громадської організації «Об’єднання бойових побратимів» Катерина Бойко («Кобра») й боєць Ігор Войцехівський («Поляк») не лише посприяли відкриттю експозиції «Якби не війна», а й проводили екскурсії. 

Через дбайливі руки медиків опікового відділення Другої міської лікарні в Дніпрі з важкими й надважкими пораненнями пройшли понад 400 українських захисників. І майже всім їм вдалося зберегти кінцівки. У цьому неабияка заслуга лікаря-комбустіолога Сергія Слєсаренка, якого нещодавно удостоєно престижної нагороди — ордена Святого Пантелеймона за новаторство в медицині. Нині його посада звучить як керівник Центру термічної травми і пластичної хірургії. Тож розмову з ним я почала начебто з невеличкого уточнення. Та виявилося, зачепила за живе. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Останній бій патріота

Обрав честь і безсмертя

Дешифратор писемності майя