Здавна писанку, розмальоване чи розфарбоване яйце, вважають знаком Великодня, весни, радості життя. Нині це ще й символ доброчинності, турботи про оборонців української землі. Працівники бібліотеки Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського вирішили писальця поміняти на голки. На невеликому клаптику полотна вони вишивають розмаїті геометричні та рослинні орнаменти, курчаток, зайчиків, якими оздоблюють головні великодні атрибути — яйця.

 Президент України

звільнив

 Війна вкрай ускладнила й без того непрості завдання медиків. Навіть на територіях, віддалених від лінії фронту, в людей загострилися до критичних станів хронічні хвороби, почастішали серцеві напади. У тилових регіонах додалося біженців із міст і сіл, які нещадно обстрілює московитська армія. Ці люди також часто потребують невідкладної допомоги. По суті, екстрена медична допомога в умовах війни весь час перебуває на передовій, адже велика кількість поранених внаслідок ворожих обстрілів, постійні загрози руйнувань змушують медиків працювати в екстримі, виконувати специфічні, а іноді й не властиві цій службі у звичайних умовах завдання, пов’язані і з мирним життям, і з бойовими діями. 

 Незабаром, за три місяці, у Вільнюсі відбудеться саміт НАТО, дуже важливий і для України. Тож нині до роботи литовського МЗС привернуто особливу увагу. Саме зараз триває напружена робота щодо узгодження найважливіших питань майбутньої зустрічі.
Наша розмова розпочалася із цієї теми. Але згодом діалог вийшов далеко за її межі. Мантас АДОМЕНАС пропонує дивитися на війну, що триває, широко і системно. Як на подію, що започаткувала глобальні зміни у світі.

 Україна нині переживає один з найдраматичніших, але й найяскравіших періодів історії. Десятирічна російсько-українська війна руйнує людські життя, плани, надії та можливості. Проте міцнішає впевненість, що після перемоги не лише буде відбудовано все, що зруйнував ворог, а з’являться нові ідеї й амбітні проєкти.
Напередодні Міжнародного дня космонавтики хочеться згадати про найбільший у світі транспортний літак Ан-225 «Мрія» — гордість України, який знищили російські загарбники в аеропорту Гостомеля під Києвом.

 Майже 200 000 осіб. Саме стільки українців офіційно отримали тимчасовий захист у Великій Британії. Це набагато менше, ніж прийняли Польща (понад півтора мільйона) та Німеччина (майже мільйон), але цифри все-таки вражають. 

Ми намагалися з’ясувати, які плюси та мінуси перебування у Британії виокремлюють для себе українські біженці й чи налаштовані вони повертатися. Для цього розглянемо приклади трьох матерів, які виїхали в цю країну заради безпеки дітей. 

 Президент України
призначив

 Торік у Львові на базі Першого територіального медоб’єд­нання відкрили Національний реабілітаційний центр «Незламні», який визначив для себе три головні завдання: рятувати, протезувати та реабілітувати людей. За підсумками минулого року тут пройшли лікування понад пів мільйона пацієнтів, з них майже 11 тисяч поранених українців, 80 тисяч внутрішньо переміщених осіб і 350 дітей. Це одна з найбільших медичних установ у країні, до складу якої входять дві дорослі й одна дитяча лікарня. Серед напрямів роботи — хірургія, зокрема реконструктивна, ортопедія і травматологія, протезування, фізична й психологічна реабілітація. Доправляють сюди також тих, хто зазнав опікових травм.

 У вступному слові перед черговим засіданням уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив, що питання безпеки буде одним із пріоритетних ще багато років і після завершення війни, тому Кабінет Міністрів уже формує нові підходи в ньому. 
Ухвалення урядом на засіданні Концепції безпеки закладів освіти Прем’єр прокоментував так: «Ідеться не лише про розбудову сучасних комфортних укриттів. Концепція передбачає нові підходи до пожежної безпеки, охорони шкіл із залученням відповідних підрозділів поліції, нові підходи до пропускного режиму, відеоспостереження, інклюзивності. Концепція дасть змогу впроваджувати чіткі алгоритми дій у разі небезпеки, додаткове навчання для вчителів та учнів, як діяти в різних ситуаціях. Хочемо, щоб наші діти продовжували навчання в максимально безпечному просторі».

 Війна росії проти України, яка розпочалася в лютому 2022 року, позначилася на загальному процесі виконання країнами-членами Ради Європи рішень Європейського суду з прав людини. До такого висновку дійшли  автори щорічного звіту Комітету міністрів РЄ щодо нагляду за виконанням вироків та рішень ЄСПЛ за 2022 рік, який було оприлюднено цього тижня.  Попри те що російське вторгнення справило руйнівний вплив передусім на Україну, в РЄ позитивно оцінюють дії української влади, яка 2022 року «працювала над наглядом за виконанням рішень, винесених проти України, в надзвичайно складних умовах, демонструючи відданість системі Європейської конвенції з прав людини».