Статті

 Почавши повномасштабну агресію проти України 24 лютого 2022 року,  російські загарбники відразу стали обстрілювати ракетами не тільки військові об’єкти, а й цивільні споруди, зокрема житлові будинки, лікарні, школи тощо. А з 10 жовтня свої повітряні атаки ворог став спрямовувати переважно на об’єкти енергетики, не приховуючи намірів повністю знищити економічний потенціал України.

 «Міста, села, садиби були так оздоблені й замасковані тріумфальними арками, гірляндами квітів і ошатними архітектурними декораціями, що вигляд їхній обманював, перетворюючи їх у нас на очах на чудові міста, раптово споруджені палаци тощо». Ось як описав так звані потьомкінські села очевидець французький посол при дворі катерини ІІ, який взяв участь у поїздці цариці до південних степів Причорномор’я. Намагаючись справити найкраще враження, організатори дійства помітно переборщили, і відтоді те назвисько бутафорного розквіту стало синонімом примітивних окозамилювання і показухи.

 Реалії війни внесли в наше повсякдення чимало військових понять і термінів. Серед них — різновиди й характеристики ракет та безпілотних літальних апаратів, що їх росія застосовує проти нас. Та виявляється, українським науковцям є чим відповісти: задовго до повномасштабного вторгнення було розроблено системи, які чують ворога. Тобто без допомоги радіолокації, а лише акустичними методами можуть на відстані десятків кілометрів розпізнати ворожий дрон чи ракету, визначити її напрямок, швидкість та інші параметри й навіть знищити.

 Із початком цього року художниця, доцент, кандидат мистецтвознавства з міста Кременець на Тернопільщині Олександра Панфілова взялася за творення серії портретів про жінок золотого віку — тих, у кого помітні прожиті роки, а кожна зморшка може розповісти історію життя. І писати хотілося не з уяви, а з дійсності. В інтернеті шукали цікаві світлини майбутніх героїнь полотен. На першій картині, яку назвала «Літня жінка», зобразила пані в зеленій картатій хустці, яка з хитринкою, але впевнено дивиться в далечінь, у прийдешнє.

 Ужгородська міська рада вшанувала пам’ять тих, хто поклав життя за Вітчизну в російсько-українській війні. На замовлення ради було виготовлено серію портретів Героїв та інсталяцію «Уклонімось пам’яті загиблих Героїв». Їх встановили в найбільш людному місці обласного центру — на площі Театральній на виході з пішохідного мосту, який поєднує лівий і правий береги Ужа.

 Розпорядження від 20 грудня 2022 р. № 1157-р

 300-й день великої війни. За цей час ми пережили багато страждань і здолали багато викликів. Ми вистояли. Вистоїмо ще стільки, скільки буде потрібно. Усі віримо, що 2023й стане роком нашої перемоги. Для цього маємо продовжувати працювати як єдине ціле. Допомагати та підтримувати — те, що зараз маємо робити одне для одного і для наших Збройних сил. На цьому у промові під час чергового засідання уряду наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

 Після місяців тривалих обговорень, здавалося б, непримиренних позицій країни ЄС нарешті домовилися про обмеження ціни на газ — питання, яке має стати головною відповіддю на енергетичну кризу, спричинену шантажем росії. Про обмеження ціни вдалося домовитися міністрам енергетики ЄС, які  провели у Брюсселі останню цього року зустріч, досягнувши політичної домовленості щодо так званого механізму корегування ринку. Відповідно до угоди, яка має набути чинності з 15 лютого і буде чинною протягом року, ціну на газ на всіх європейських газових біржах буде обмежено на рівні 180 євро за мегават-годину.

Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ Антон Кориневич, який займається питаннями створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії російської федерації, провів у грудні у Нью-Йорку переговори із представниками дипломатичних місій при ООН. Розмовляємо з паном КОРИНЕВИЧЕМ під час короткої перерви між його  зустрічами. 

 До 1990-х років у сумському краї витинанкою як видом декоративного мистецтва ніхто з народних майстрів не займався. Траплялися поодинокі спроби, однак здебільшого це були любительські і спонтанні намагання опанувати техніку. А сюжетно-орнаментальні композиції, вирізані з паперу, завжди були складовою культури і побуту українського народу, зокрема на Сумщині. Їх активно використовували в оздобленні хат, розміщуючи на вікнах, стінах, мисниках, сволоках, печах, гармонійно поєднували з розписами та іншими видами народного мистецтва.

 У центрі первинної медико-соціальної допомоги «Центральний» у Рівному — незвичні збори трудового колективу. Експерти, які приєдналися онлайн, розкривають сутність проєкту «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці в Україні», який розпочався в цьому закладі. Про що йдеться?

 Приємна новина: цьогоріч одразу троє випускників Полтавського медуніверситету Анна Альошина, Аліна Приходько та Євгеній Онда проходять інтернатуру лікарями-епідеміологами  на базі Полтавського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України, який очолює фахівець у цій галузі Андрій Хайлов. Торік до нас приєдналася лише одна лікарка-епідеміолог Анна Огир.

 Президент України призначив

 Кожне четверте із 5,2 тисячі опитуваних сільських домогосподарств скоротило або зупинило сільськогосподарське виробництво через війну. А в деяких регіонах України понад 40 відсотків домогосподарств припинили виробництво сільгосппродукції. Такі дані містяться в оприлюдненому днями звіті продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) «Вплив війни на сільське господарство та засоби до існування сільського населення в Україні».

 Насичений подіями останній  політичний тиждень цього року в Брюсселі минув у світлі корупційного скандалу, який сколихнув Європарламент. Те, що в нього втягнені чинні й колишні євродепутати, а також віцепрезидент ЄП, яка нібито брала великі суми грошей та коштовні подарунки від катарських лобістів в обмін на ухвалення політичних  рішень на користь цієї країни, створює серйозні проблеми для репутації всіх євроінституцій. Як заявила у виступі президент ЄП Роберта Мецола, яка була особисто присутньою під час обшуку бельгійською поліцією помешкання своєї заступниці, європейська демократія опинилася під загрозою.

Однією з реакцій міжнародної спільноти на повномасштабне вторгнення росії стало створення Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні, яке підтримала більшість членів Ради ООН з прав людини на початку березня. На комісію покладено розслідування порушень прав людини та гуманітарного права під час російської агресії проти нашої країни, а її доповідь слугуватиме офіційним документом ООН.

 Правду кажуть, що в житті, як на довгій ниві: важко передбачити, що готує доля. Навряд чи могла подумати в дитинстві Світлана, що їй, уродженці Тячівського району на Закарпатті, що лежить на самісінькому кордоні з Румунією, випаде жити і працювати на іншому кордоні — з російською федера­цією на Сумщині. А сталося саме так.

 Втрата обсягів виробництва продукції рослинництва в натуральних величинах 2022 року порівняно з попереднім становить 35—40%. Так вважає провідний аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин. «Це зумовлено скороченням посівних площ (тимчасовою окупацією кількох областей України) і нижчою врожайністю порівняно з попереднім роком. У тваринництві ситуація трішки краща, однак і тут спостерігається скорочення обсягів виробництва на 10—15%  залежно від категорії», — зазначає експерт.

 Аграрії Черкащини — щодня на продовольчому полі бою. Не стали винятком і зимові дні. Зі збиранням пшениці впоралися вчасно, як і з сівбою озимих на запланованих площах. Валовий збір зернових і зернобобових становив близько 2 мільйонів тонн із середньою врожайністю 53,1 центнера з гектара. Водночас господарники дбають про цьогорічний урожай — на полях ще можна почути гуркіт комбайнів, які збирають кукурудзу та деякі інші культури. Попри певні цьогорічні здобутки й плани, настрій багатьох керівників агропідприємств зовсім не безхмарний. Що ж тривожить зараз працівників агросектора, які новації вони втілюють?

Міжрегіональний економічний форум, який протягом двох днів пройшов на базі одного із закладів відпочинку поблизу Ужгорода, мав назву «Тилові регіони України: працюємо заради перемоги». Сюди з’їхалися посланці органів державної влади та місцевого самоврядування Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької, Рівненської і, звісно, Закарпатської областей. Не оминули увагою форум, на якому йшлося про міжнародну співпрацю, представники консульств кількох країн: Словаччини, Польщі, Австрії та Угорщини.