Статті

Мелодія виробничого оркестру тут не стихає навіть у разі повітряних тривог, які  почастішали. Із конвеєра хлібокомбінату Березнівського райспоживтовариства щомісяця сходить щонайменше 50 тонн хліба та хлібобулочних виробів. Ціну на продукт першої необхідності не підвищували від початку війни. Насамперед завдяки підтримці уряду: постанова №489 зобов’язала постачальника останньої надії забезпечувати природним газом українського видобутку важливих для обороноздатності країни непобутових споживачів за пільговою ціною. Та 30 вересня закінчився термін її чинності.

Одним із ключових об’єктів для своїх атак російська армія визначила енергетику України. Тривають обстріли об’єктів, які виробляють електроенергію, систем її розподілу (ліній електропередач, завдяки яким кожен має вдома світло). З 10 до 20 жовтня пошкоджено понад 400 об’єктів у 16 регіонах країни, серед яких десятки енергооб’єктів. Паралельно з цим українська енергетика перебуває під постійними кібератаками. Із цього розпочав промову під час чергового засідання уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Стрімке зростання цін, спричинене російським вторгненням в Україну та енергетичним шантажем кремля, в ЄС намагаються вирішити останні вісім місяців, прагнучи захистити своїх громадян та підприємства. Проте столиці не можуть дійти згоди щодо принципових питань: встановлення стелі цін на газ і створення централізованого механізму закупівлі енергоносіїв. Переговори з приводу цього тривали до пізньої ночі і врешті-решт завершилися угодою, яку оголосили журналістам очільниця Єврокомісії  Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Шарль Мішель.

Введення біснуватим лідером кремля воєнного стану на загарбаних територіях України якщо й стало досить неприємною несподіваною реальністю, то здебільшого для жителів Запорізької та Херсонської областей. Але не для знедолених «республік» Донбасу, де за минулі вісім років уже встигли збагнути і звикнути до цинізму й підступності обіцянок про «повернення до рф», мирне щасливе життя та інші заманухи, які москва не збиралася виконувати.

Фахівці Експертної служби МВС констатують, що з визволенням окупованих територій роботи для них, на жаль, дедалі більше. Це й оцінка збитків, яких завдав ворог, виявлення колабораціоністів з допомогою сучасних технологій, ідентифікація ексгумованих людських останків та навіть експертна робота для майбутніх судових позовів України проти агресора. Одна з технічних новинок, яка з’явилася в Черкаському НДЕКЦ лише місяць тому, — ДНКаналізатор. Він відкрив нові можливості в розкритті злочинів та наданні ексклюзивних послуг.

Відомий в Україні й за її межами збирач і дослідник народної творчості Іван Хланта видав півтора десятка збірників з народних пісень, колядок, коломийок українців, які проживають не лише в Україні, а й за її межами: в Румунії, Сербії та інших країнах. На Закарпатті він записав 20 збірників казок. Цього разу невтомний збирач фольклору презентував два збірники, до яких увійшли народні пісні українців, котрі проживають за межами нашої країни. 

 3 грудня виповнюється 300 років з дня народження Григорія Сковороди — українського філософа, просвітителягуманіста, поета й педагога. Попри війну, ювілей відзначатимуть на державному рівні. Таке рішення прийняв Кабінет Міністрів під час засідання 12 жовтня. Міністерство культури та інформаційної політики України сприяло тому, що дата ювілею видатного українця увійшла до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО 2022 року.

 Про рішення президії Європарламенту вручити премію Сахарова за 2022 рік українському народові повідомила президент Європарламенту Роберта Мецола. «Українці обстоюють те, у що вірять. Борються за наші цінності. Захищають демократію, свободу та верховенство права. Ризикують своїми життями заради нас», — написала спікер у Twitter, вітаючи український народ.

Авторитет українських захисників та захисниць у суспільстві беззастережний. Так само, як і довіра до ЗСУ найвища серед усіх інституцій у державі. Тож питання соціального захисту наших воїнів украй важливе й чутливе, як ніколи. Чи належно держава опікується захисниками, яке грошове забезпечення вони отримують і скільки триває відпустка під час війни, які пільги мають родичі військових, чи зберігаються виплати, якщо військовослужбовець потрапив у полон, — про це та інше ми розпитали в командувача угруповання сил та засобів оборони Києва Олександра ПАВЛЮКА.

Що затятіше знавіснілий ворог обстрілює українські села й міста, критичну інфраструктуру, то дружніше земляки підтримують наших захисників. Саме для цього депутати Полтавської обласної ради днями на позачерговій сесії підтримали проєкт рішення «Про внесення змін до програми розвитку місцевого самоврядування у Полтавській області на 2021—2023 роки».  Нова редакція передбачає збільшення видатків на підтримку територіальної оборони на 50 мільйонів гривень — із 84,3 до 134,3 мільйона. Виконавець — управління майном обласної ради — має за ці кошти придбати військове та медичне обладнання, будівельні матеріали й інструменти.

Нині активно обговорюють та лобіюють ухвалення законопроєкту №5655 про реформування містобудівної діяльності, який було ухвалено в першому читанні ще торік. Тоді архітектори, громадські діячі та бізнесмени виступили проти нього. Яка ситуація навколо цього законопроєкту тепер? Чи виправлено спірні моменти та чи дослухалися народні обранці до спільноти? На ці та інші запитання шукав відповіді «Урядовий кур’єр».

Чому «Телепланетяни» і чому всі ми, учасники презентації, їхні «друзі»? «І назва, і вся книжка є черговою спробою вкотре привернути увагу до дуже гострої і нагальної проблеми: Україна дуже потерпає не тільки від умов відкритого неба, а ще й від відкритого навстіж для агресивної пропаганди рф вітчизняного інформаційного простору. Масоване і свідоме поширення відвертої антиукраїнської брехні, фейків та інсинуацій призвело до великої кількості потерпілих: це ті ж «телепланетяни», які вірять кремлівській пропаганді із «ящика» та інших ЗМІ й живуть у викривленій дійсності».

На Тернопільщині знайшли нині прихисток 3500 жителів Луганської області. Такі цифри навів очільник Сєверодонецької міської військово-цивільної адміністрації Олександр Стрюк на відкритті в Тернополі гуманітарного хабу «Луганщина моя». Цей центр він означив як місце спілкування та підтримки для всіх луганців, які вимушено живуть на території Тернопільщини. Війна змусила їх залишити рідну землю, оселю та шукати тимчасового проживання в інших регіонах України.

Чи здатна інфраструктура України витримувати підступні удари російських агресорів по багатьох наших містах? Чи здатна країна швидко відновити зруйноване? Наскільки їй вистачить резервів? Звичайно, ці питання турбують багатьох українців, оскільки російські війська продовжують терор та атаки на критичну інфраструктуру. На цьому у промові на черговому засіданні уряду наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Він зазначив, що вже більш як тиждень агресори намагаються зруйнувати енергетичну систему нашої країни.

 Леся Воронюк ще студенткою у Чернівецькому університеті за­початкувала День вишиванки, який згодом став міжнародним. І третьо­го четверга травня уже більш як де­сяток років усі свідомі українці на­магаються національним одягом по­казати належність до єдиної нації. Нещодавно ця ініціатива отримала визнання: стала лауреатом, а також отримала головну відзнаку — пре­мію Європейської спадщини «Єв­ропа ностра 2022 року», премію сус­пільного вибору (European Heritage Awards/Europa Nostra 2022 року, Public Choice Award).

 До 24 лютого у 6-тисячній Привільненській територіальній громаді на Рівненщині мали наполеонівські плани. Нині, зізнається досвідчений голова громади Юрій Момотюк, вони значно скромніші. Однак громада працює, як злагоджений механізм, гідно долаючи воєнні виклики. До речі, від початку війни тут прихистили пів тисячі людей із гарячих точок. 200 з них залишаються зимувати в гостинних родинах привільненців. Саме так розпочав нашу розмову Юрій Момотюк.

Війна в Україні триває, але в кожному місті своє життя. Люди працюють, пересуваються з робочих чи особистих питань вулицями, які нині, на жаль, не завжди безпечні. Ворогові байдужі людські життя, і він часто обирає своєю ціллю багатолюдні місця, зокрема зупинки громадського транспорту. Із початку повномасштабного вторгнення російських загарбників у Харкові було чимало влучань ворожих снарядів саме в зупинки чи поряд. Один з таких трагічних випадків трапився в липні на Салтівці. Там внаслідок обстрілу зупинки загинуло троє людей, серед них 13-річний підліток, а його 15-річна сестра і жінка похилого віку зазнали поранень.

Вимушених внутрішніх переселенців та їхніх дітей на території Полтавської громади забезпечують усім необхідним для прожиття, а найкраще — продуктами харчування. Їм пощастило, що Полтавська область аграрна й у місцевих господарствах залишилося нереалізованими торішні крупи, макаронні виробі. Із цих продовольчих запасів формують продовольчі набори для потерпілих працівники департаменту агро­промислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації. Але чиновники міської влади Полтави вважають, що можуть ще поліпшити їхнє прод­забезпечення. Для цього планують на землях громади, яких побільшало після адмінреформи, вирощувати сільськогосподарські культури.

Вона знана поетеса, художниця, вокалістка, захистила докторську ди­сертацію й викладає у Тернопільському національному медичному університеті ім. Івана Горбачевського. Свій талант Наталія Волотовська спрямовує задля України.  Її лірика сповнена високого громадянського звучання, любові до рідної землі, її пензель залюблений в українське життя. Щоб внести частку в допомогу нашій армії, пані Наталія взялася творити листівки свободи. Їх не лише малює, а й супроводжує патріотичними поетичними рядками, якот: «Ми — українці! Ми — вітри свободи твоєї, мій гартований народе!»

 Наприкінці 1960х, пам’ятаю досі, в нашому сільському дворі пес хлебтав воду з особливого посуду — чорного німецького сталевого шолома. А у флягу загарбників у симпатичному футлярі з німецькими літерами й цифрами «1942» дід заливав мастило. Значно більші залишки нацистської зброї чи техніки доти вже здали на брухт, переплавили і виготовили щось значно корисніше. Нині таке саме відбувається із трофеями, які наші бійці захопили в рашистів. Уцілілу чи відремонтовану після пошкоджень військову техніку загарбників використовують проти них самих, як і зброю та боєприпаси.