Серед тих, хто закладав підвалини незалежної України, — яскраві особистості, про яких через різні обставини призабули. А їхній внесок в утвердження нашої молодої держави також вагомий. Саме такий, на думку полтавців, їхній земляк, державний та громадський діяч, учений-історик, шевченкознавець Василь Костенко (1912—2001), якого, як стверджує директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки член-кореспондент НААН України Віктор Вергунов, незабутній Олександр Довженко любив більш за всіх людей в Україні. Про це він прочитав у щоденнику метра. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

«Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями»

Для політиків — авантюра, для народів — трагедія

Герої протичумної війни 

Зустрілася з киянином Володимиром Федоровим на столичних Позняках і водночас у Чернігівській губернії, якій належала ця місцевість, коли такий нині близький до Києва, а не до Полтави Бориспільський район, де я народилася, значився в Полтавській губернії, а Київська — простягалася тільки до правого берега Дніпра. Цей чоловік, за освітою економіст, працює за фахом. Він росіянин по батьку, чий рід із Псковської губернії, і українець по мамі, рід якої з Подільської. За три десятиліття, відколи поринув у генеалогію, викроює на неї вільний час чи не щодня. І дозахоплювався вивченням свого походження настільки, що перестав рахувати знайдених родичів, зібравши їх майже дві тисячі.  

Ви звикли, що Новорічне свято асоціюється із запахом мандаринів та хвої? А от у сім’ї cєвєродончан Семененків, як і в багатьох містах Європи, — це пряниковий дух, чудові аромати імбиру і коріандру, мускатного горіха і меду.
«Рік тому захотілося здивувати свою сім’ю. Зробити незвичайний подарунок одразу всім рідним на Новий рік. І зробила свій перший пряниковий будиночок. Він справді став центральною окрасою нашого різдвяного столу, і довго ніхто не хотів його їсти, — зі сміхом згадує Анна, майстерно розминаючи в руках сонячно-коричневе медове тісто. — Та смачна поробка простояла аж до Різдва.

Недавно у колі місцевих літераторів згадували нашого генія Василя Симоненка, який пішов із життя похмурого грудневого дня. Відвідали його могилу, на якій завжди червоніють живі квіти. Читали вірші. Виявляється, серед шанувальників витязя української поезії багато молоді, яка дуже чутливо реагує на будь-які утиски національної свідомості, на спроби путінських пропагандистів принизити українців.  

ЧУДОТВОРНИЙ ДЕНЬ.  Саме це просять нині українські діти у Святого Миколая, а він обов’язково почує молитву про мир і справедливість

Якнайширше двостороннє співробітництво та взаємодія в євроінтеграційній сфері — ці питання були головними в порядку денному державного візиту в Республіку Польща Президента Петра Порошенка. Їх детально обговорювали не тільки під час зустрічі глав двох держав віч-на-віч, а й у розширеному форматі. 

Книга «Все буде Україна, або Історії із зони АТО» склалася з текстів, які раніше Олена Степова оприлюднила в соціальній мережі «Фейсбук». Пронизливі розповіді очевидця про те, як люди чинять опір війні, одразу звернули на себе увагу читачів з багатьох країн. Серед перших й «УК» надрукував добірку цих мініатюр. Перший наклад книжки в тисячу примірників дуже скоро довелося додруковувати. Нині волонтери допомагають Олені Степовій зробити переклад її творів п’ятьма мовами світу — ці розповіді чекають в Італії й Франції, Німеччині й Росії. Автор їздить з презентаціями по містах України, а на гроші, зібрані від продажу видання, переправляє в рідний Свердловськ ліки й харчі для тих, хто не може виїхати. На зустрічі з автором люди приходять з листами-трикутничками, що стали оберегами. 

Україна потребує переозброєння, і одна з причин великих людських втрат на сході — це те, що нашій країні не вистачає сучасної високоточної зброї. Про це заявив на брифінгу новопризначений Секретар РНБО Олександр Турчинов. За його словами, передовсім Укроборонпром має розірвати схему, де передбачено участь російської сторони у виготовленні вітчизняної зброї, та перейти на стандарти НАТО. 

В Україні 19 грудня традиційно відзначають День адвокатури. Дату було обрано не випадково, адже саме цього дня в 1992 році парламент ухвалив Закон «Про адвокатуру». Згодом цей нормативний акт коригували, проте він так і не став ідеальним, тому й досі триває дискусія щодо змін у ньому. Тож чим сьогодні живуть фахівці, головне завдання яких — захист наших з вами прав та інтересів, дізнавався «Урядовий кур’єр».