В Україні спалаху менінгіту немає. Про це заявив головний державний лікар України Анатолій Пономаренко. Нагадаємо, що на початку червня в різних регіонах Росії було зафіксовано спалахи цієї інфекції. Здебільшого по?страждали діти. Наймасовіший випадок інфікування стався в Ростовській області. Менінгіт виявили у 200 осіб, у 55 з них встановлено діагноз серозного менінгіту.
— Про це знаю з перших днів цієї складної епідеміологічної ситуації. Ми маємо постійний зв’язок із російськими колегами. Однак у прилеглих до російської території областях (Донецькій і Луганський) нині рівень захворюваності на менінгіт навіть нижчий, ніж торік. Не було зафіксовано розповсюдження ентеровірусної інфекції і в інших областях України. Якби таке сталося, ми б цього не приховували, — зазначив Анатолій Пономаренко, відповідаючи на запитання «Урядового кур’єра». 

Рік тому вітчизняний ринок майна досить бурхливо відреагував  на накази Фонду держмайна України та Мін’юсту. Вони позбавляли понад 9 тисяч оцінювачів майна роботи. Натомість надавали «ексклюзивне» право 12 фірмам із штатом по 40 працівників, які за п’ять днів пройшли курси і стали «професіоналами», проводити оцінку. Як наслідок, в результаті таких нововведень втрачали роботу ті, хто багато років набував досвіду діяльності в цій справі, і зростали ціни на оцінювальні послуги.

Люди звернулися з листами до Президента України, Кабміну, Фонду держмайна та Антимонопольного комітету. Реакція Кабміну була однозначна, і 14 червня 2012 року ФДМУ скасував скандальні накази, які вводили окремий вид діяльності — оцінку для цілей оподаткування.  Тоді голова Фонду Олександр Рябченко зазначив, що ситуація на ринку оцінки не готова до того, щоб запроваджувати такі нововведення, які визначив законодавець. Він також повідомив, що для подальшої стабілізації ситуації ФДМУ ініціюватиме внесення змін у відповідні закони. 

Кількість онкохворих збільшується. Вартість лікування зростає. Оскільки держава неспроможна забезпечити заклади охорони здоров’я всім необхідним, частину витрат змушені оплачувати пацієнти. Звичайно, не кожен може це зробити. Отже, маємо певне соціальне напруження в суспільстві.

Все це стало одним з чинників, які дали поштовх медичній реформі. Про її проведення на так званому первинному рівні медичної допомоги говориться багато. Що ж маємо на другому рівні (стаціонарне лікування) і на третинному — надання високоспеціалізованої допомоги? Про це «Урядовому кур’єру» розповідає головний лікар Київського міського клінічного онкологічного центру Олександр КЛЮСОВ. 

Кожен, хто влаштовується на роботу, апріорі сподівається, що запропонований йому «голий оклад» роботодавець хоча б час від часу «одягатиме» в різноманітні премії, бонуси тощо. Однак, як показали результати дослідження, здійсненого кар’єрним порталом rabota.ua, 46% опитаних зазначили, що їх на роботі не балують бонусними виплатами, а 4% відповіли, що у них премій взагалі не буває. Прикро, звичайно, але добре, що хоч зарплату платять! Гірше — там, де зарплату затримують, порушуючи законні права працівників. А таких, як виявилося, немало. Однак це не означає, що таким порушникам усе сходить з рук. Про це розповів голова Державної інспекції з питань праці Валерій ЯЦКІН.  

Шановна редакціє!

Я — інвалід ІІ групи, раніше жив у Києві, а нині за станом здоров’я переїхав до сільської місцевості. Більшу частину доби в будинку знаходжуся один. І виникла в мене ось яка проблема.

Коли жив у столиці, ніколи не бачив стільки комунальників-перевіряльників, скільки їх, як виявилося, є у селі. Київські спочатку телефонували, попереджували, питали, коли буду вдома, а тоді вже, за домовленістю, приходили. А тут… Чи не щодня то газ хочуть перевірити, то вентиляцію, а то електрощит.

Спочатку вони все ж таки задовольнялися тим, що квитанції на сплату рахунків показував їм через паркан, так само розповідав про показники лічильників. Та нині вони, особливо працівники служби газу та електропостачання, чомусь дуже хочуть потрапити до будинку. Мотивують тим, що може статися аварія, а ні я, ні вони й не знатимуть. А я, чесно кажучи, боюся їх пускати. Адже у селі всього 13 хат, де живуть здебільшого літні люди та інваліди. Як щось трапиться, допомоги не дочекаюся.

Та комунальники не заспокоюються, погрожують відрізати газ і електрику. А ще кажуть, як сам не дозволю, вони можуть зайти й без дозволу.

Тому й хочу дізнатися, кого я зобов’язаний пускати до будинку, а з ким можу й через паркан поговорити? І чи насправді вони мають право зайти до хати, навіть якщо я не дозволю?

В. ГАРКУША,
селище Макарів Київської обл.

Не було ще на Буковині голови облдержадміністрації, який не присягався б навести у лісі порядок. Присягалися всі. Задля цього на піку щирого емоційного вболівання за долю лісів керманичі області завзято бралися вирішити три рятівні, на їхню думку, «лісові» справи: «построїти» лісівників, «посадити» на штрафмайданчики завантажені кругляком лісовози, що вдень і вночі, бач, снують дорогами краю (чого, питається, і звідки у них ліс?!), і народити нарешті істину лісокористування. 

Одне з най-най — більших, гарніших, давніших закарпатських поселень — це про Колочаву. Однак унікальності їй надають не гірські краєвиди, чисте повітря, родовище мінеральної води чи сусідство з озером Синевир — то від Бога. А творіння рук людських: такої кількості музеїв та пам’ятників не знайти в жодному селі країни.
У Колочаву краще заїжджати вранці й по головній дорозі. Тоді ніяк не оминути Святодухівську церкву. Дух захоплює від її краси: дерев’яна сакральна пам’ятка 1795 року належить до найвидатніших архітектурних досягнень краю. За доби радянщини вона вціліла тільки завдяки нестримному бажанню тодішньої влади якнайбільше накапостити вірянам: тут облаштували музей атеїзму. 

Нетлінним скарбом століть, який передається від покоління до покоління, із уст в уста, об’єднує минуле і прийдешнє, називають національну мову і літературу. За словами одного з вітчизняних класиків, мова — це живий організм, вона розвивається за своїми законами, а тому треба плекати її у чистоті. Як бережуть українську мову на Слобожанщині, «УК» намагається з’ясувати в розмові із заслуженим професором Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Володимиром КАЛАШНИКОМ. 

Перше Богослужіння у новобудові відправив Блаженніший митрополит Київський і всієї України Володимир. Голова обласної державної адміністрації Валентин Хоптян на згадку про цю подію подарував лаврі дарохранительницю. На його думку, символічно, що саме у рік відзначення 1025-річчя Хрещення Київської Русі у храмі відбулася перша літургія.
Над новим собором ще й зараз височіє величезний кран. Це означає, що спорудження його триває, проводять певні будівельні роботи. Зокрема, пораються біля купола, який буде одним з найбільших серед православних церков країни. 

Чотирирічна Ганнуся бавилася біля води на пляжі теплого Азовського моря на косі Пересип у Кирилівці. Неподалік відпочивали її батьки. Дитина, сидячи у надувному басейні, самотужки розважалася яскравими іграшками і незчулася, як хвиля підхопила її утле суденце, а вітер швидко поніс на глибину…

Батьки, зайняті своїми справами, цього не помітили. І не зрушили з місця навіть тоді, коли дитина, опинившись далеченько від берега, злякалася, перевернулася, випала у воду і почала тонути.

На пляжі було велелюдно. Але відпочивальники зазвичай не звертають уваги на події навкруги. Тож у малої не було жодного шансу на порятунок.