З одного боку, молоко — простий і звичний продукт, а з іншого? Щодо його якості існує аж надто багато міфів. Деякі споживачі вважають, що все молоко, яке продається в нашій торговельній мережі, дають не корови, роблять його із якогось штучного порошку. Завдяки такій добавці воно не скисає. Ще один міф — більшість української молочної продукції виготовляють із використанням рослинних жирів та інших замінників. «Урядовий кур’єр» дослідив найбільш розповсюджені міфи про молоко та з’ясував, чи є в них хоч частка правди.

«Завод зупинено. Прохідна зачинена», — таким оголошенням на склі дверей, якими ще недавно проходили тисячі працівників підприємства, зустрів нас, журналістів, Запорізький завод феросплавів (ЗЗФ). Ще гнітючіше враження справляють порожні цехи унікального, одного з найбільших у Європі, виробника феросплавів і єдиного, що виплавляє весь асортимент цієї продукції та металевий марганець. Точніше, виплавляв, оскільки з 1 грудня завод зупинено. Як, до речі, і Стахановський завод феросплавів (СЗФ) — головне бюджетоутворююче підприємство міста, в якому воно розташоване. Навіщо і кому це вигідно? Відповідь на ці запитання ми намагалися одержати, спілкуючись із керівництвом та працівниками ЗЗФ.

Живі гвоздики у вазі, кілька м’яких іграшок, а посередині — фото усміхненої дівчинки в чорній рамці з написом: «Сургай Олександра, учениця другого Б класу. Пам’ятаємо, тужимо». Так колектив Харківської СШ №72 вшанував пам’ять  своєї школярки, загиблої  минулої неділі під час вибуху в 16-поверховому будинку на Московському проспекті, 248г.  Вона була мешканкою тієї 38-ї квартири на десятому поверсі, де й стався вибух та забрав життя двох дорослих і двох дітей: самої Саші, її мами,  старшої сестри та 11-місячного племінника дівчинки.  

Багато років передплачую і читаю «Урядовий кур’єр». Серед інших статей з великою цікавістю завжди читаю матеріали під рубрикою «Споживач». Ось і нещодавно прочитав доволі цікаву статтю «Е-шки наступають і перемагають» про те, що у продуктах харчування нині забагато різних штучних добавок, які дуже шкодять здоров’ю.
А до вас звертаюся ось із яким проханням. Запитайте, будь ласка, у представників МОЗ, чому згадані добавки нині додають навіть до… ліків? Що вони лікують у хворих людей, якщо всі кажуть, що вони шкідливі? А Україна імпортує багато таких ліків, платить доларами. І люди купують їх за дуже великі гроші. Чи є в цьому сенс? Конкретно моє запитання стосується препаратів ОМНІК  та ПРОСТАМОЛ УНО. 

До православного Різдва ми починаємо готуватися зазвичай уже після Нового року, а ось для представників католицьких і протестантських конфесій, які відзначають це свято за григоріанським календарем, Різдво уже на порозі. 

Останнім часом стало досить модно знімати римейки: чи то дефіцит хороших казок, чи то ностальгія за радянським минулим не дає режисерам спокою. Ось і після римейка «Іронії долі» Тимур Бекмамбетов замахнувся на фільм «Джентльмени удачі». Нещодавно він, разом з виконавцями головних ролей Сергієм Безруковим і Мариною Петренко, презентував цю стрічку в Києві.  
У повністю переписаному сценарії завідувач дитячого садка Євген Трошкін у виконанні Євгена Леонова перетворився на аніматора дитячого центру Льошу Трьошкіна (Сергій Безруков). Сам Трьошкін — інфантильний і життєрадісний хіпстер, виявився двійником найнебезпечнішого злодія і вбивці Смайлика, що вкрав цінний експонат із музею в Пітері.

Ще у 2001 році у селищі, де я мешкаю, створили підприємство «Нектар», яке надавало комунальні послуги місцевим мешканцям. Угоди з ним я не укладала, але послуги оплачувала регулярно.
А в 2006 році у моїй квартирі почав протікати дах, з’явилися грибок, пліснява. Я зверталася до голови селищного комітету, а той — до працівників «Нектару», аби полагодили. Та останні відповіли лаконічно: «Немає грошей». Тому платити цьому підприємству за комунальні послуги я перестала.
Й надалі на мої неодноразові звернення щодо ремонту даху вони не реагували, але мене стали вважати злісним неплатником за комуналку. 

Усі нащадки великих так чи інакше відчувають, як на їхній долі позначається відоме прізвище. Роланд Франко, онук українського класика, в літературу не пішов. Обставини змусили його обрати іншу життєву стежку. Роланд Тарасович — гірничий інженер, кандидат технічних наук. Він — духовний, несуєтний продовжувач дідової справи. Його виступи на вечорах пам’яті Івана Франка та інших присвячених письменникові заходах, інтерв’ю в ЗМІ, допомога у формуванні музейних експозицій та участь у редакційних радах видань мають на меті донести до найширшого загалу правдивий образ велетня духу й літератури. І, звісно, популяризацію Франкової творчої спадщини. Цього року Роландові Франку минуло 80.  

Усі дорослі бодай трохи схожі на дітей. Причім узимку це зазвичай зриміше, ніж улітку: бува, навіть поважних сивих людей дзвінкого морозного дня понад усе тягне зліпити снігову бабу, проїхатись із вітерцем блискучою ковзанкою чи притрусити сніжком радісного онука. А як настають Різдвяні та Новорічні свята, то й у дорослих часто спалахують дитинною радістю очі.

Із таких ось теплих радісних усмішок, нестримного бажання весело побазарювати, придбати подарунки собі й близьким та ще й при цьому допомогти менш заможним сім’ям, самотнім стареньким та обмеженим батьківською ласкою дітям, немов з яскравих пазлів, склався  і цьогорічний Різдвяний благодійний ярмарок, який уже два десятиліття поспіль організовує в столиці поважна громадська організація — Міжнародний жіночий клуб Києва. 

Працювати у стилі «етнічного магічного реалізму» художниця Катерина Ткаченко почала в рідному Харкові, однак уже понад рік творчо підкорює Київ. За її плечима — низка персональних виставок, участь у масштабних мистецьких проектах, як ось у «Гогольфесті», «Гагарінфесті», Всеукраїнській бієнале історичного живопису «Україна від Трипілля до сьогодення». Попереду  нові полотна й, можливо, навіть зйомка власного фільму.

Свого часу Катерина Ткаченко оживила роздуми українського мислителя Григорія Сковороди в розписах на стінах Харківського літературного музею для виставки «Григорій Сковорода: мандрівка за щастям». До того, 2008 року, створила серію картин, що синонімічна філософії Сковороди. Цього року, як відомо, минає  290-річчя від дня народження Григорія Сковороди, тож картини художниці нещодавно постали перед київськими прихильниками мистецтва на виставці «Квіти серця» в галереї «АВС-арт».