-
Чим земля Афганістану спокутує сльози матерів?
15 лютого стало вже традиційним збиратися біля пам’ятника воїнам-афганцям, що у Бучі. Там щороку проходить мітинг, присвячений черговій річниці з дня виводу радянських військ з Афганістану. Серед присутніх обов’язково будуть Віра Михайлівна Олійник та Олександра Василівна Григорова. У цих передчасно посивілих літніх жінок горе, яке об’єднує, — їхні сини Юрій Олійник і Дмитро Григоров не повернулися з тієї війни. Для рідних та друзів вони навічно залишилися 20-річними… Пам’ятаєте, як співається у пісні «Мами, мами» на слова Юрія Рибчинського? «Политикам, придумавшим войну, они налоги сыновьями платят»...
-
Наша піч регоче — короваю хоче
Як кажуть, із кохання не робили б божества, якби воно не творило див. Сьогодні в багатьох країнах возвеличують це почуття, святкуючи День закоханих. Хоч дехто не сприймає таке свято або ставиться до нього іронічно, День Святого Валентина таки існує й служить тим гарячим напоєм, що зігріває безліч сердець у холодну зиму.
-
Україна зацікавлена в туркменському газі
Свідчення цього — низка підписаних документів. Так, глава Української держави та Президент Туркменістану поставили підписи під Спільною заявою про поглиблення відносин дружби і співробітництва, чим підтвердили обопільну зацікавленість зміцнити партнерство. Ідеться про прагнення сторін до подальшої інтенсифікації політичного діалогу на найвищому рівні, здійснювати тісну взаємодію на міжнародній арені, співпрацювати в торговельно-економічній, паливно-енергетичній, фінансовій, транспортній і промисловій сферах.
-
Зростання спирається на внутрішні резерви
Про нову економічну політику Прем’єр-міністр Микола Азаров не втомлюється повторювати на всіх рівнях. Потреба в її запровадженні назріла, мабуть, так само, як і в 20-х роках минулого століття. З історії відомо, що саме неочікувані й нестандартні кроки забезпечили підвалини для різкого стрибка тодішнього народного господарства.
Від останнього сьогодні мало що залишилося, однак принципи й методи управління економічними процесами дають чинному уряду механізми й певний простір для маневру. За словами Прем’єра, з цим погоджується навіть місія Міжнародного валютного фонду, яка у своїй заяві відбила бачення конкретної ситуації в Україні. Одним із найголовніших висновків фахівців став той, що в цьому разі слід застосовувати не лише типові підходи, а й вдаватися до нестандартних.
-
Ліцензування ліків: без дефіциту та подорожчання
Принаймні у цьому під час урядового брифінгу запевнили віце-прем’єр-міністр Костянтин Грищенко та голова Державної служби з лікарських засобів Олексій Соловйов. Так, Костянтин Грищенко заявив, що немає жодних об’єктивних підстав говорити про зникнення імпортних ліків із полиць українських аптек з 1 березня, коли набере чинності законодавча норма про ліцензування ліків.
«Уведення норм про ліцензування відбуватиметься поступово. Цей механізм простий і прозорий для імпортерів ліків, він не повинен спричинити негативних наслідків для пересічних громадян. Ми жорстко контролюватимемо наявність ліків в аптеках», — наголосив віце-прем’єр. У свою чергу Олексій Соловйов додав, що провідні імпортери мають на складах запаси ліків на 3—4 місяці і країна буде цілком забезпечена ліками іноземного виробництва.
-
Іван БІСЮК: «Експорт курятини у країни ЄС можна розпочати вже влітку»
Коли розпочнеться продаж сільгоспземлі і скільки її зможуть купити в одні руки? Як оформляти право власності на земельну ділянку? Чи буде підтримка тої чи іншої галузі агропромислового сектору? Селяни й аграрії буквально закидали поштову скриньку редакції запитаннями, сподіваючись почути на них відповіді під час «прямої лінії» «УК», присвяченої розвитку сільського господарства і земельній реформі. Гість редакції — заступник міністра аграрної політики та продовольства — керівник апарату Іван БІСЮК за відведену годину встиг відповісти лише на телефонні дзвінки. Тож ми намагатимемось висвітлити інші запитання на шпальтах видання у найближчих номерах.
-
Усі хочуть на подіум, а на виробництво — ніхто
У 2012 році кількість безробітних у світі збільшилася на 4 мільйони чоловік. На загал їх нині 202 мільйони. Цифра вражає. Та прогнози на майбутнє, на жаль, ще менш оптимістичні. Фахівці стверджують, що у 2013—2014 роках лави тих, кому ніде докласти працю рук і голів своїх, поповнюватимуть ще по 5 мільйонів людей щороку.
Звісно, це не могло не відбитися і на ринку праці в Україні. Торішнє безробіття мали на рівні 8% кількості населення працездатного віку. Цього року якщо справи й поліпшаться, то не відчутно. Максимум до 7,8%.
-
Кооперативи потіснили перекупників
Проблему створення закупівельних і обслуговуючих кооперативів давно віднесено до задавнених, хоча вона не настільки вкрита «мохом», аби вважатися безнадійною. Принаймні у сільських населених пунктах області ведеться планомірна робота з їх створення.
Як наголошує начальник департаменту агропромислового розвитку Сумської облдержадміністрації Володимир Івченко, іншого виходу немає — залишається переймати досвід цивілізованих країн світу і пробувати ставати поряд з ними. Тим більше, що позиції приватного сектору зміцнюються. Сьогодні в області налічується майже 145 тисяч особистих господарств, де виробляється до 40% валової сільгосппродукції. З них третина — рослинницька, дві третини — тваринницька. -
Його звати Бонд
На початку лютого Україна додатково розмістила єврооблігації на $1 мільярд (випущені у листопаді 2012-го). Організаторами розміщення виступили JP Morgan і VTB Capital. Термін погашення паперів — листопад 2022 року. Дохідність нового траншу становить 7,625%, хоч раніше вона передбачалася на рівні 7,75% річних. Цей випуск євробондів став першим вдалим кроком Мінфіну в цьогорічному залученні зовнішнього фінансування бюджету.
«Глобально макроекономіка трохи поліпшилась, тож можна очікувати нових спроб Мінфіну вийти на ринок найближчими місяцями», — прогнозує директор департаменту інвестиційно-банківських послуг ІК «Альтана Капітал» Павло Мишустін. -
Анатолій ЗАГНІТКО: «На Донбасі свідомо формувався стереотип ставлення до української мови»
Отой хлопець молодий, як співається в популярній пісні, вийшов у степ донецький, котрий, стверджують деякі «знавці», і до того був «ісконно руськім». А надалі, побутує думка, в Донбасі українською мовою розмовляли тільки одинаки, які приїхали працювати у всесоюзну кочегарку з далеких «українських» земель. Та й ті невдовзі перейшли на «нормальну» мову — суржик чи ту ж спотворену російську, яку спершу не кожен етнічний росіянин зрозуміє. Невже й справді українців та державну мову на 22-му році незалежності тут не знайти вдень із ліхтарем? Відповідь на ці та інші запитання «УК» допоможе знайти доктор філологічних наук професор Анатолій ЗАГНІТКО.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ