Нещодавно при Національному банку України було створено Комітет із запобігання проведенню недобросовісних валютних операцій. Так що сама назва говорить, чим повинен займатися цей орган. Два тижні тому його голова Юрій Горшков заявив про те, що в Україні треба ввести 15%-ний збір на продаж валюти населенням і це буде головним ударом по валютних спекулянтах. Однак суспільство і чимало експертів критикують ці намагання, які вже сформовано в окремий законопроект і розгляд якого було не так давно відкладено.
Що ж це за податок і навіщо його вводити в країні? Чим займатиметься комітет і які його основні шляхи розвитку? На ці та інші запитання кореспонденту «УК» надав відповідь Юрій ГОРШКОВ. 

Причини, з яких і донині люди потрапляють до рабства (а саме завтра світ відзначатиме Міжнародний день скасування рабства), — низький рівень життя, бажання заробити, а також нездатність адекватно оцінити пропозиції роботи від прихованих работоргівців.  
Один із нещодавніх прикладів. Сподіваючись непогано заробити в Росії, троє жителів Старобільська врешті потрапили в рабство. Як розповіла правозахисник Ольга Мірошниченко, один із хлопців побачив на вулиці оголошення про роботу, зателефонував та дізнався, що працювати запрошують у Тамбов (Росія) на будівництво свиноферми.

Свого часу моя дочка вийшла заміж та народила сина. Але згодом із чоловіком розлучилася й  подала документи про стягнення з нього аліментів на користь сина. У паперах зазначені саме її дані. Проте нині вона перебуває у розшуку, адже проти неї хочуть порушити кримінальну справу. Батько із сином також не проживає. Отже, фактично хлопчик перебуває на моєму повному утриманні.

Проблема в тому, що нині виконавча служба призупинила стягнення аліментів з батька хлопчика, адже не можуть знайти матір. Зверталася до місцевого райсуду про зміну сторони виконавчого провадження. Адже я вдова, пенсіонерка. Тягну малого, якому нещодавно виповнилося 9 років, на свою малу пенсію. Грошей нам катастрофічно не вистачає. Я зверталася до колишнього чоловіка дочки, аби він сплачував мені на свого сина хоча б по 300—400 гривень на місяць, але він відмовляється. Також зверталася у службу дітей районної адміністрації, аби цих горе-батьків позбавили батьківських прав, а мене призначили опікуном онука, але отримала відмову.

Не розумію, якщо я фактично єдина людина, яка опікується хлопчиком, чому це не можна оформити офіційно? І як нам з онуком виживати на мою малу пенсію?

Р. КАРПЮК,
м. Нова Одеса Миколаївської обл. 

З 16 вересня 2012 року в Україні діє Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони реклами, спонсорства та стимулювання продажу тютюнових виробів» № 3778-VI, ухвалений парламентом 22 вересня минулого року. За цей час стали очевидними ті його недоліки, на які вказували експерти ще під час обговорення законопроекту. Зрештою, можна констатувати, що автори цього доволі «сирого» закону заборонили ледь не будь-яку суспільно корисну діяльність виробників тютюну.  

Здавалося б, де можна перетнутися з унікальною у своєму жанрі представницею Південної Кореї Сумі Джо, кришталеве сопрано якої підкорило серця всього світу? У гримерці Національної філармонії за годину до початку концерту співдружності Кореї та України, присвяченому 20-й річниці встановлення дипломатичних відносин.
Розмова з тендітною виконавицею в невимушених умовах налаштовувала не лише на дружні обійми, а й на певні одкровення, за які, з огляду на те, що зустріч була швидше спонтанною, аніж заздалегідь підготовленою, «УК» щиро вдячний Посольству Республіки Корея в Україні. 

Поясніть, будь ласка: чи належить за соціальним статусом одинока особа, яка не має працездатних родичів, зобов’язаних за законом її утримувати, до сім’ї згідно із Законом «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»?

Також хочу дізнатися: чи мають такі особи  право на призначення соціальної допомоги та допомоги на догляд?

М. ТЕСЛЕНКО,
с. Русанівка Сумської  обл. 

Цей фільм — студентська робота двох випускниць Києво-Могилянської академії, які за 17 хвилин змогли передати особливості іншого світу — світу, де живуть з аутизмом, борються з ним і сподіваються на краще майбутнє. Діагностика, соціалізація, життя аутиста в сім’ї, ставлення до цієї проблеми навколишніх — автори фільму постаралися показати всі аспекти життя особливої дитини. Рік роботи над  «Іншими дітьми» став для студенток важливою частиною їхнього життя. Створити і змонтувати повноцінний фільм, який буде цікавий глядачам, — непросте завдання. Молоді режисери з ним упоралися.  

Вам відомо, що таке фуркало? А калатало? Чи бачили колись, окрім як у мультиках, справжнього солом’яного бичка, виплетеного з льону дідуся-лісовичка або пухнастого їжака, зробленого зі звичайної трави? Усе це не герої анімаційних стрічок, а звичайнісінькі іграшки, що не поступаються смисловим навантаженням ані заокеанській ляльці Барбі, ані плюшевим ведмедикам радянської доби.      

Затерта до дірок фраза — «Всі ми родом із дитинства» у Державному музеї іграшок набуває напрочуд дивної реалістичності, починає вигравати такими яскравими барвами, про які в урбаністичному суспільстві більшість людей стала геть забувати. Тут до тебе повертаються давно забуті, на превеликий жаль, відчуття безтурботності, дитячої безпосередності й упевненості у світлому завтра.

«У мене колись була така сама машинка з червоними вогниками, — ділиться теплими дитячими спогадами наш фотокор. — Не уявляю, де б іще зміг доторкнутися до того, що давно кануло у спогади. Дитинство справді минуло, але ж воно ось, поряд!» 

Днями в Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова відбулося велелюдне зібрання дослідників рідного краю і шанувальників цієї справи з нагоди вручення премії імені легендарного збирача і пропагандиста української спадщини Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців.
Варто зазначити, що цієї почесної відзнаки щорічно удостоюються як окремі краєзнавці, так і колективи й організації за вагомий внесок у справу вивчення, дослідження та популяризації історико-культурних і природних багатств рідного краю. 

Працюю бібліотекарем у медичній бібліотеці на Донеччині. Хочу дізнатися: як мені відстояти свої права і отримати виплату щорічної  матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до частини 3 статті 29  Закону «Про культуру» та постанов Кабінету Міністрів № 84 від 2005 року та №1062 від 2009 року? У спеціалізованій бухгалтерській літературі читала, що ця виплата обов’язкова. Але мені у ній чомусь категорично відмовляють. Як добитися справедливості? Заздалегідь вдячна за відповідь.

Т. БАЛИК,
м. Єнакієве Донецької обл.