Відомчі відзнаки — складова частина нагородної системи країни. Їх запроваджують для морального заохочення працівників на галузевому рівні. Але масове встановлення відзнак знецінює сам інститут нагородження та перетворює їх на предмети задоволення амбіцій. 

Усмішки, нові пісні й жодної скарги — таким має бути «багаж», який привезуть хлопчики й дівчатка із заміських таборів відпочинку Луганської області. Якщо, звичайно, батьки їм куплять туди путівки. Однак чи прийнятні для батьківських гаманців ціни на відпочинок у літніх дитячих закладів? З’ясувалося, що тут ще чимало проблем.
— Коли ми проаналізували оздоровчу кампанію минулого року, дійшли висновку, що треба повніше використовувати власну заміську базу, — каже начальник обласного управління у справах сім’ї, молоді та спорту Віктор Яриш. 

Історія його створення розпочалася в листопаді 2008 року з листа Галини Заболотньої із села Любимівка Солонянського району, що на Дніпропетровщині, до редакції газети «Сільські вісті». Жінка розповіла про гірку долю своєї матусі, яка не діждалася з війни чоловіка. Ця скромна селянка, котра з’явилася на світ 1943-го, у рік загибелі свого батька, дуже просила, аби її допис потрапив до улюбленого поета Бориса Олійника, автора хвилюючих поетично-пісенних творів про матір. «Хочу й прошу Вас, Борисе Іллічу, — зверталася жінка через газету, — аби Ви кинули клич побудувати Всенародний пам’ятник Матері-Вдові. Адже таких матерів війна залишила мільйони. Їхні долі однакові — у злиднях і безпросвітній роботі піднімати з руїн Україну й ставити на ноги дітей. І це робити їм було значно важче, ніж тим, із ким поруч були чоловіки». 

Такий подарунок нашому місту та Україні — від Франції з нагоди 20-річчя  дипломатичних відносин. 60 шедеврів експресіоністів представив президент колекції «Нормандія в живописі» Ален Тап’є. Решта полотен із  «мандрівної колекції» (понад 120 робіт від 1750-го до 1950-х років), зібраних з ініціативи регіональної ради Нижньої Нормандії, впродовж двадцяти років подорожує Європою, і тільки частина залишилася за постійним місцем прописки — в колишньому жіночому монастирі Абатство Дам. Твори імпресіоністів Моне, Бурдена, Жеріко, Курбе, Дюфі, Ренуара називають своєрідною туристичною промоцією у світі Нормандії з її неперевершеними мальовничими ландшафтами. 

Хто доглядає корів, шампанського не п’є. Бавляться ним ті, хто доїть село. І чим успішнішими себе вважають, тим ширшають на околицях поселень цвинтарі й додається в домівках селян п’яних від насолоди шампанським іншими. Такі реалії сьогодення, які за двадцять останніх років несправедливість возвели в ранг норми. Вкотре про це нагадали в Київській області (щоб не забували, хто став господарем не лише багатства держави, а й людської долі), коли одного ранку величезні автомобілі проторохтіли до залишків ферми. Ніхто тоді й вусом не повів. Мовляв, нас уже нічим не здивуєш. Лише тривожно закричали ворони. З надривом, розпачем, сполошним тремтінням. Кажуть, не на добро… Кому? Справжні власники корів його вже давно не знають. У тих, що завантажували недоєних і непоєних тварин, своє розуміння добра і зла. 

Після першого туру синьо-жовта дружина одноосібно очолила турнірну таблицю свого квартету. Ейфорія від вдалого старту охопила не тільки армію вболівальників. Зачепила вона і професіоналів. Заслужений тренер України В’ячеслав Грозний висловив припущення, що дружина Блохіна здатна дійти до півфіналу європейської першості.
У свою чергу за словами Олега Блохіна, він, як міг, застерігав своїх підопічних від надмірної ейфорії. В той же час, схоже, сам опинився в полоні примарних надій. 

Головною темою внутрішньо- і зовнішньополітичного життя України у червні, подобається це комусь чи ні, було і залишається Євро-2012. Перше, що впадає в очі під час аналізу гри нашої національної збірної, — невиконання поставленого напередодні першості завдання жодним чином не похитнуло народну віру в команду, лише зміцнивши її. А невихід із групи мало не вперше за всю історію радянського і пострадянського футболу не сприймається людьми і чиновниками як поразка. 

Нараду щодо перспективного плану розвитку транспортної інфраструктури столиці Прем’єр-міністр Микола Азаров розпочав словами про проведення в Україні чемпіонату Європи з футболу. Мовляв, це футбольне свято засвідчило величезний потенціал нашої держави. «Проведення Євро було випробовуванням для нас. Ми переконалися, що не просто можемо реалізовувати масштабні інфраструктурні проекти, а й  продемонстрували світу, що здатні виконувати найскладніші завдання», — наголосив він, додавши, що українські будівельники отримали безцінний досвід. 

Хочеш змінити світ — почни із себе. За таким принципом діє дніпропетровський підприємець Дмитро Подопригора. І якщо відповідні служби не справляються зі знищенням карантинної шкідливої рослини, він вирішив їм допомогти. «Хочу викорінити цей бур’ян», — каже Дмитро.
 Минулого літа підприємець скупив у населення понад 15 тонн амброзії по 50 копійок за кілограм. (Виходить, майже 8 тисяч гривень. Плюс витрати на паливо та рекламу. 

За комфортної погоди поспішав у суботу зранку на Соборний майдан у Полтаві ще до початку свята галушок, знаючи, що поки народ виспиться, то за цей час можна буде і галушок спокійно, без черги поїсти, і не переплатити за них. Але полтавці — народ проворний. Задовго до початку дійства вулиці й провулки, якими можна дістатися до майдану, вже були заповнені приватним і громадським транспортом, з-поміж якого виділявся спарений новий автобус із написом «Полтавська галушка».