Майже два роки Юрій Вітомський як депутат Богунської районної ради у Житомирі, а насамперед батько двох дітей і голова батьківського комітету київської гімназії №315 та загальноосвітніх закладів Дарницького району Києва, переймається проблемою безпеки учнів в освітніх закладах під час навчально-виховного процесу, відшукуючи меценатів та спонсорів, які за власний рахунок погоджуються обладнати школи та дитячі садки сучасними реєстраційно-аналітичними системами безпеки. Для чого це і що вдалося зробити у цьому напрямку — наша розмова з ініціатором цієї справи.  

Останнім часом у засобах масової інформації багато пишуть і говорять про появу обдарованих «особливих» дітей, котрим часто приписують усілякі чудеса, цілительство важкохворих людей, паранормальні здібності тощо.  Проте тут важливо зрозуміти: хто є хто? Вундеркінди, індиго, гіперактивні діти, аутисти — хто вони і як зрозуміти, де  обдарованість, талант, а де захворювання, погане виховання? Якими є об’єктивні критерії оцінки обдарованості таких дітей чи стану їхнього здоров’я та поведінки? Як поводитися з ними суспільству в цілому й батькам, педагогам та одноліткам зокрема?  

Подивившись на свою платіжку за комунальні послуги, щоразу бачу заборгованість, хоча розраховуюся регулярно. До несплати мені зараховують дворічної давнини різницю між тоді чинними тарифами і незаконно підвищеними. І це попри те, що столичним органам місцевого самоуправління погрожував пальчиком і Антимонопольний комітет (ціни економічно не обгрунтовані, механізм нарахування непрозорий, виконавці послуг не визначені), і постійно бореться фракція «Удар» у міськраді, подаючи від імені киян позови до суду. Але віз і нині там: тарифи залишилися підвищеними, а тим, хто у проміжку між тимчасовим їх зростанням і пониженням платив по-старому, нарахували заборгованість.  

На розгляді у Верховній Раді перебуває законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» щодо впровадження процедури електронний реверсивний аукціон» (№8633, прийнятий у першому читанні). Автор документа народний депутат Ірина Горіна обгрунтовує актуальність його прийняття потребою переходу на сучасні інформаційні технології й розробки у сфері здійснення держзакупівель на зразок тих, що діють у країнах Західної Європи, США, Канаді, Росії. Завдяки їй значно підвищується рівень конкурентності (на 5—10% збільшується кількість фірм-учасників). Крім того, економиться до 20% від загальної суми замовлень бюджетних коштів. У США електронна система торгів функціонує з 1998 року і була започаткована для закупівлі озброєння, предметів матеріально-технічного забезпечення військ. Як наслідок, її поширили й на інші сфери, адже  адміністративні витрати були скорочені у країні від $400 до $4 при закупівлі продукції на суму приблизно $1 тис. У Великобританії, Швеції, Голландії, Фінляндії такі системи запроваджено кілька років тому.  

У радянські часи служба побутових послуг вважалася однією з провідних і до неї було особливе ставлення. Пригадується кумедна сценка за участі відомих Тарапуньки і Штепселя, побудована на звукописі української та російської мов. Штепсель, з притаманною йому в’їдливістю, допитувався в свого товариша про роль у суспільстві «службы быта». Тарапунька, уважно вислухавши запитання, відповідав чітко і простодушно: «А що? Ця служба — бита та ще й як бита. Перепадає їй і в хвіст, і в гриву».

А таки справді, побутовикам діставалося на горіхи. То пальто перефарбують так, що замовник хапався за голову, то телевізор полагодять з гарантією тиждень замість року, то з кількох старих годинників примудрялися збирати один так званий новий і переконували власника в його надійності… Хоча разом з тим усі визнавали: мережа побутового обслуговування виконувала свою важливу соціальну місію. Ще чверть століття тому рідко яке село обходилося без мінімального набору послуг, а саме — перукаря, ремонту телевізорів та радіотехніки, взуття, пошиття одягу тощо. 

Фестиваль «Цвіт вишиванки» Тернопіль скликав уже вп’яте. Цього разу понад 150 майстрів народної творчості приїхали з 12 областей та зі столиці.

Євген Філь, голова правління обласного благодійного фонду «Цвіт вишиванки», каже, що Тернопіль для проведення цього фестивалю вибрали невипадково. Адже це місто є центром краю, що об’єднує різні етнографічні групи українського народу: Галичини, Волині та Поділля. А ще Тернопільщина славиться на весь світ борщівською вишивкою. І такий факт. За  словами заступника голови облдержадміністрації Юрія Желіховського, це один з небагатьох масових заходів, у якому всі гілки обласної влади знаходять цілковите порозуміння.

Колеги інколи по-доброму «приколюються», називаючи мене «дитиною мегаполіса». Водночас натякаючи, що комфортно почуваюся тільки тоді, коли з крана за першим рухом руки біжить холодна чи гаряча вода, а приготування їжі зводиться до розігрівання її у мікрохвильовці. І, ніде правди діти, напевно, вони не помиляються.   

Нині в абітурієнтів спекотний час: з 15 травня й до 7 червня вони складають тести зовнішнього незалежного оцінювання. ЗНО з хімії, російської мови й географії вже позаду. Сьогодні —  другий день тестування з математики. Попереду також всесвітня історія (нововведення цього року), українська та іноземні мови. Завершують цьогорічне незалежне оцінювання два предмети —  фізика та біологія.  

Найважливіші стратегічні питання розвитку та подальшого існування Організації Північноатлантичного договору протягом двох днів обговорювали  на саміті  в Чикаго. У зібранні взяли участь понад 60 світових лідерів, з-поміж них і Президент України Віктор Янукович.

Союзники по НАТО, об’єднані спільними цінностями та цілями, зможуть знайти рішення і загальним викликам, щоб майбутні покоління змогли насолоджуватися свободою та  демократією, заявив генеральний секретар НАТО Андерс Фоu Расмуссен. «Жодна країна і жоден континент не можуть протистояти нинішнім викликам поодинці. Ми повинні оновити культуру співпраці, щоб дати нашим громадянам більше безпеки за меншу ціну», — зазначив  він.  

Просторий хол Національної філармонії звуками музики здивувати, мабуть, важко. А ось залишити приємні враження гостям — будь ласка.

Ними напередодні свого професійного свята стали провідні науковці та вчені України на чолі з президентом НАНУ Борисом Патоном.

М’які хвилі камерного квартету, передсвяткова метушня, вкриті білосніжними скатертинами довгі столи, акуратно розставлені на них фужери з іскристим напоєм — усе це створювало піднесений настрій не лише для винуватців свята, а й для численних гостей.

Коли з науковою пунктуальністю на сцені зали з’явився Прем’єр-міністр Микола Азаров, голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації Володимир Семиноженко не став затримувати присутніх зайвим очікуванням, одразу ж відкривши урочисте засідання. Не можна не погодитися з фахівцем, що День науки вийшов за межі вузькоспеціалізованого свята, давно ставши загальнонаціональним. Адже завжди слід пам’ятати: все, що нас оточує у повсякденному житті, створено та існує завдяки науковим розробкам.