Цього року його програму склали постановки із Білорусі, України,  Латвії, Литви, Естонії, Казахстану, Киргизії, Ізраїлю. Відкрила фест вистава Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки «Сто п’ята сторінка про кохання», поставлена Михайлом Рєзниковичем.
Санкт-петербурзький глядач знає Театр ім. Лесі Українки за попередніми роками, коли в рамках «Зустрічей у Росії» він репрезентував «У полоні пристрастей (Камінний господар)» Лесі Українки та «Фердинандо Крапп написав мені цього листа…» Танкреда Доста та Урсули Еллер. 

Квітень землю дощами умив і зелен-цвітом причепурив. На травень весна покладає обов’язки — запросити літо в гості і зустріти його квітами й теплом. За давніми народними спостереженнями так воно в природі і ведеться, але рік на рік не припадає. Коли весна затяжна, у травні може й сніг випасти, як у пісні співається: «Наді мною той сніг, білий сніг, білий сніг. Білий сніг на зеленому листі…» Втім, похолодання о цій порі навіть корисне — земля довше збереже квітневі запаси вологи, що відіб’ється добрим урожаєм хлібної ниви.  

Давній школярський спогад. Класний керівник ніяк не могла розпочати урок — збивалася, плутала слова, раз по раз діставала хусточку… Зрештою, з’ясувалося: щойно вона дізналася про страшну трагедію, яка сталася в сім’ї одного з учнів. Працюючи помічником на бурякозбиральному комбайні, його батько необачно зіскочив з підніжки і потрапив під ріжучий механізм. Лікарі виявилися безсилими.  

Спеціальний випуск "Урядового кур'єра"

Дорогі співвітчизники!
Сьогодні, у 26-ті роковини від дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції, ми поминаємо загиблих внаслідок найбільшої техногенної катастрофи XX століття. Вони пішли із життя, самовіддано захищаючи людство від Чорнобильського лиха. Вічна їм і світла пам’ять.
Багато рятівників-чорнобильців назавжди втратили здоров’я там, поблизу реактора. Усім і кожному, хто рятував світ від смертельної загрози, хто у цей час виконує складні завдання із подолання наслідків аварії, низький уклін

Якою буде структура посівів у 2012 році та коли аграрії зможуть отримати компенсацію втрат посівів озимих? Які прогнози щодо експорту зернових і будівництва елеваторів — про це «УК» поцікавився у міністра аграрної політики і продовольства Миколи ПРИСЯЖНЮКА.

Телефон «прямої лінії» «УК» щодо запровадження ринку землі та різних юридичних колізій з питань оформлення права власності на землю, орендної плати тощо за участі голови Держземагентства Сергія ТИМЧЕНКА (далі — Т.С.) і заступника голови Держземагентства Євгена БЕРДНІКОВА (далі — Б.Є.) буквально розривався. Чимало запитань наші читачі надіслали й на електронну скриньку «УК». Найцікавіші і найрезонансніші публікуємо, на інші представники земельного відомства пообіцяли відповісти письмов  

З агрострахуванням в Україні не склалося. Кілька спроб впровадити випробуваний в усьому світі механізм захисту вітчизняного товаровиробника від примх погоди не увінчався успіхом. Непростою була й доля Закону «Про особливості здійснення страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою». Ухвалений наприкінці минулого року, в січні цього він був заветований Президентом. Однак уже в лютому депутати знову проголосували за документ, а вже 2 березня глава держави підписав рамковий закон, який дає можливість для гнучкого розвитку системи аграрного страхування, не прив’язуючись до жорстких норм і правил.

300 млн грн виділила цьогоріч держава на компенсацію втрат аграріями посівів озимих. На початок березня площі втрат оцінювались Мінагропродом у 3,5 млн га, та завдяки сприятливим погодним умовам деякі посіви вдалось реанімувати, тож під пересів підпало 2,1–2,2 млн га. Щоправда, як зазначають власкори «Урядового кур’єра», господарства не поспішають вишиковуватися в чергу на відшкодування. Бо механізм його надто вже складний і непевний.  

Цікаво: за Київської Русі яблуко було з черв’яком, чи без нього? Та ні, у мене ні на йоту немає бажання одягти кольчугу, шолом, припнути до пояса меча, взяти у ліву руку щит, щоби правою зірвати з дерева «колискове» яблуко. Річ у іншому. Зайшов до супермаркету, а там гарна молодиця стоїть перед полицею з яблуками, як ніби вони їй мають щось сказати. Зробити вибір, справді, непросто, адже асортимент широкий: червонощокі, жовті, зелені, більші і менші, вітчизняні та імпортовані. І за ціною різні — від 12 до 21 грн за 1 кг. Ну, думаю, зараз я її спровокую. Та підійшов до лотків і закляк, згадавши, що у студентські роки один професор повчав: «Найкраще те яблуко, в якому є черв’як». То яке краще, власне, тепер, навесні, коли пролежало півроку? Чи корисне воно?