— Чому в Києві так багато грошей іде на проїзд у громадському транспорті? — дивувалася моя знайома, повернувшись в Україну через кілька років проживання за кордоном.

— А за рубежем хіба мало? Там же набагато дорожчі квитки! 

З приходом до нас снігопадів на дорогах країни сталося кілька жахливих аварій, внаслідок яких загинули люди. Та й офіційна статистика кількості ДТП зросла. Приміром, згідно з довідкою Міністерства надзвичайних ситуацій на ранок 10 січня, коли опадів не було, протягом доби в Україні зафіксовано 63 дорожньо-транспортні пригоди, а от на ранок 16 січня, коли снігу було вдосталь, зафіксували вже 82 ДТП. Водночас водії кажуть, що аварій сталося значно більше: через те, що вони були дрібними, на місце подій інспекторів ДАІ не викликали — ситуацію автомобілісти вирішували власними силами.

Це ж саме стосується іншої молочної продукції вітчизняного виробництва. Про це на брифінгу в Хмельницькому заявив Прем’єр-міністр Микола Азаров, де він учора перебував із робочою поїздкою.
«Я на камеру скуштував сири, ознайомився з технологією їх виробництва, і можу своїм російським партнерам і колегам сказати: потрібно ще постаратися, аби російські заводи виробляли сири такої якості. Наша продукція — це продукція високоякісна, ніяких претензій до нас бути не може», — заявив глава уряду. 

Якось аж трохи дивно, що певний час не було проблем із зернотрейдерами. Однак одразу після новорічно-різдвяних свят експортери збіжжя нагадали і про себе, і про свої проблеми. На прес-конференції в УНІАН президент Української зернової асоціації Володимир Клименко заявив, що Укрзалізниця не надає належної кількості вагонів і тим самим гальмує темпи експорту. Мовляв, потреби низки компаній перевізник задовольняє лише на третину.

Наприкінці минулого року в Запорізькій області змінено керівника виконавчої влади. Новим головою облдержадміністрації, відповідно до указу Президента України, призначено колишнього народного депутата України Олександра Пеклушенка. Спілкуючись із представниками ЗМІ, він назвав своїм першочерговим завданням реальне підвищення якості життя населення краю.

Головною подією одноденного робочого візиту міністра закордонних справ Костянтина Грищенка до Латвійської Республіки стало відкриття оновленого приміщення Ризької української середньої школи. На урочистостях були присутні також Президент країни Андріс Берзиньш, мер Риги Ніл Ушаков, відомі латвійські політики, представники дипломатичного корпусу, акредитованого в Ризі, активісти української громади, представники місцевих ЗМІ, наукових кіл і творчої інтелігенції.

 Містечко Шпола на Черкащині все більше виявляє свою самобутність. Того, хто не відвідував його якийсь десяток років, неодмінно вражають зміни, зокрема нові ошатні будівлі на центральних вулицях, інші позитивні новації в облаштуванні та благоустрої райцентру. Особливий колорит надають приміщення підприємств торгівлі та обслуговування, що виросли останнім часом. У місті навіть з’явився свій маленький Біг-Бен. Вежу обладнали годинником, циферблат якого підсвічується. Годинник до того ж відбиває кожну повну годину і програє мелодію, що додає Шполі, поблизу якої розташований географічний центр України, особливого затишку.

Розказувати про те, що в Криму найцінніші природні скарби — море, гори та заповідники, немає потреби. А ось поговорити про колізії, в які потрапив найбільший та найвідоміший кримський заповідник, варто.
Нещодавно Верховна Рада автономії конституційною більшістю проголосувала за впорядкування територій природно-заповідного фонду. Тепер, згідно з прийнятим рішенням, їх збільшать на 1%, що становитиме 6,8% загальної площі півострова. Якщо брати до уваги середній показник територій природно-заповідного фонду по Україні, який становить 5,9%, то кримські показники приємно дивують. 

Коли Чернігів називають містом-музеєм, у першу чергу мають на увазі велику кількість історичних пам’яток. І старі дерев’яні будинки між ними, здавалося б, найскромніші. Та багато туристів зупиняються саме біля них, роздивляючись вигадливе мереживо, яким давні майстри прикрашали оселі — на втіху коханій дружині, на лад у сім’ї і добробут у господарстві. Адже з-під різця виходив не просто красивий орнамент, а своєрідне втілення колишніх уявлень про навколишній світ. Милуючись тією красою, сьогодні мало хто зможе прочитати ажурне різьблення і розповісти про страхи та надії колишнього господаря будинку.

Авторці цих рядків вдалося на власні очі побачити, як керівник  міжобласного Центру мікрохірургії вуха і сурдології обласної клінічної лікарні професор Олександр Гусаков повернув слух 30-річній пацієнтці з Мелітопольського району, яка довгі роки страждала глухотою. Молода жінка почала чути вже в операційній.
— Професоре, я вас чую! Невже так буде завжди?! — не могла вона повірити власному щастю.