• Олена ІВАШКО

    У Миколаєві є потенціал для розвитку зимового виду спорту

    Чверть віку тому в Миколаєві зародився фристайл. Екзотичний для півдня країни вид спорту завдяки ентузіастам став чи не найпопулярнішим серед молоді. Минулої зими місцева вихованка Ольга Волкова на чемпіонаті світу в США здобула бронзову медаль. Це найкращий результат українських спортсменів за всю історію.

    Зоряний час цього напрочуд видовищного виду спорту настав у другій половині 1980-х завдяки тренеру Віталію Шведову. Він зібрав команду батутистів і запропонував їм перекваліфікуватися на «повітряних лижників». У 1987-му на перших республіканських змаганнях у Києві серед жінок перемогли Тетяна Задорожня, Наталя Жила і Тетяна Мартинова. Кращим серед чоловіків був також миколаївець Костянтин Фарадян.

  • Микола ШОТ

    У Тернополі шоколад надихає митців

    Щоправда, діятиме він лише три місяці. Цей заклад — незвичний, бо його організатори зуміли поєднати в єдине ціле мистецтво й шоколадну смакоту.

    Андрій Яблочков — координатор проекту «Музей шоколаду» й водночас його натхненник. Каже, що свого часу поцікавився у знайомих, які люблять посмакувати солодощами, чи знають вони, як виготовляють шоколад, яка історія його виникнення. Як з’ясувалося, їхні знання були поверховими. Тож і виник в Андрія задум створити шоколадний музей. Адже, на його думку, шоколад — не лише їжа, а й мистецтво. Він надихає художників творити з нього скульптури, дивовижної краси торти.

  • Василь БЕДЗІР

    На Закарпатті започаткували нову імпрезу - «Брустурянська кедровиця»

    Ще півроку тому у селі Лопухів на Тячівщині, давня назва якого — Брустури, ніхто б не подумав, що кедри, які ростуть у 166-гектарному місцевому заказнику, подарують назву фестивалеві. А вже цього місяця свято під назвою «Брустурянська кедровиця» стало подією далеко не місцевого значення.

    Ідею подав сільський голова Михайло Фіцай, а втілювали її в життя і аматори сцени, й лісівники, і кухарі, й будівельники та теслярі.

  • Любомира КОВАЛЬ

    Як нам відстояти власні гаражі?

    Чимало років тому ми — військовослужбовці та пенсіонери військового містечка — побудували біля своїх домівок гаражі й господарські будівлі, які використовуємо і понині. Стояли наші гаражі та сараї і нікому не заважали. Та ось нещодавно військова прокуратура Харківського гарнізону пред’явила позовні заяви про звільнення земельних ділянок, на яких стоять ці будівлі. Мотивували тим, що зайняли ми їх незаконно, а це є землі оборони і вони повинні використовуватися за призначенням.

    Але ж ці споруди стоять там понад 10 років. Чому ж саме нині вирішили їх зламати, а землю звільнити? Як порозумітися з прокуратурою і судом? Чи є в нас шанс відстояти свої будівлі?

    Ю. МІРОШНІЧЕНКО,
    с. Первомайське Харківської обл.

  • Любомира КОВАЛЬ

    Чому до стажу не враховують роботу на Крайній Півночі?

    Маю 48 років загального робочого стажу. У 1994 році, працюючи у Чорнобильській зоні, тяжко захворів. Після довгого лікування мене визнали інвалідом профзахворювання ІІІ групи. Нині вже маю І групу. Та на пенсію я вийшов тільки у 1997 році. Пенсія була мала, але тоді у всіх така була, тож я і не перевіряв. А коли все ж таки у 1998 році вирішив перевірити, з’ясувалось, що мені не зарахували на пільгових умовах півтора року роботи у районі Архангельської області, що прирівнюється до Крайньої Півночі. Хоч я і надав  усі належні документи, працівники місцевого відділення ПФ чомусь вважають їх незаконними. Поїхав шукати правди до Києва, та на прийом до столичних чиновників потрапити так і не вдалося. Але чому маю просто забути про кілька років чесно заробленого стажу? Хто допоможе мені відновити справедливість?

    М. ШПАНАРСЬКИЙ,
    м. Коростишів Житомирської обл.

  • Любомира КОВАЛЬ

    Чи мають право на позачергове забезпечення житлом інваліди війни?

    Вже багато років потребую поліпшення житлових умов. Чи прискориться цей процес, якщо я зміню свій нинішній статус на статус інваліда Великої Вітчизняної війни? Адже, наскільки знаю, за законом ця категорія осіб має право на позачергове забезпечення житлом. Чи справді зміна статусу допоможе розв’язати мою проблему?

    О. БОНДАРЕНКО,
    м. Суми

     

  • Владислав КИРЕЙ

    На радіоточках поставлять крапку?

    «Говорить Білозір’я!» На жаль, цих слів із радіорепродуктора вже понад рік не чують жителі вулиці Кірова. Не краща ситуація з дротовим радіо й на інших кутках села, розкиданих на чималій відстані. Та хіба тільки цього села! У Черкаському, Золотоніському, Драбівському та багатьох інших районах Черкащини виникають проблеми з дротовим радіо. «Ледь животіють», як написала нам із Корсунь-Шевченківського району Галина Савченко, радіоточки не тільки в багатьох жителів сіл, а й районного центру.

  • Наша держава високо цінує дружні

    Україна і Туркменістан зацікавлені у взаємовигідній співпраці

    Наша держава високо цінує дружні відносини з Туркменістаном і зацікавлена у розвитку взаємовигідної співпраці. Про це заявив Президент Віктор Янукович під час зустрічі у Криму із заступником Голови Кабінету Міністрів, міністром закордонних справ Туркменістану Рашидом Мередовим. «Я впевнений, що наше бажання розвивати взаємовигідне співробітництво базується на добрих традиціях дружби між нашими народами», — сказав глава Української держави. 

  • В уряді розраховують на відчутний економічний ефект від електронної реєстрації підприємств

    Коментуючи Закон «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» щодо проведення електронної реєстрації, перший віце-прем’єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі Андрій Клюєв зазначив: електронна реєстрація виключає необхідність заявникам напряму контактувати з державним реєстратором, що зводить до мінімуму корупційні дії на цьому етапі. 

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    По чому українська земля продається?

    За оцінками спеціалістів Державного земельного агентства, у перший рік після зняття мораторію на продаж сільськогосподарської землі її вартість не перевищуватиме $500-700 за гектар. Однак щороку ціна зростатиме. Питання лише в тому — з якою швидкістю. Впливати на темпи цього зростання, на думку голови Держземагентства Сергія Тимченка, будуть три головні чинники: розвиток інфраструктури АПК та села, консолідація земель у більші масиви для зручності обробки, підвищення якості грунтів.