Як правило, на заклик «Наших б’ють!», коли йдеться про журналістів, відгукуються самі журналісти. Пояснення прості — елементарна корпоративна солідарність та розуміння того, що подібне може статися із тобою. Справи про перешкоджання законній професійній журналістській діяльності нечасто потрапляють до суду чи в поле зору прокуратури та інших правоохоронних органів. Виключно після того, як вони набули широкого розголосу. Або їм надали такого розголосу. Втім, на конфлікт, який виник між представниками миколаївських медіа та працівниками відділу управління податкової міліції Києва, все ж таки відреагувала прокуратура і порушила кримінальну справу. 

Президент Вірменії Серж Саргсян своїм офіційним візитом до України перервав 10-річну паузу у зустрічах глав держав на такому рівні. 

Взяти інтерв’ю у Генсека Ради Європи виявилося набагато легше, ніж у деяких українських міністрів. Спочатку через маленьке непорозуміння у секретаріаті пана Ягланда зробили висновок, що я хочу зустрітися з ним особисто і, вибачившись за щільний графік Генсека на час сесії ПАРЄ, запропонували зустрітися з ним «лише» на 15 хвилин. А коли я пояснила представниці прес-служби РЄ Естеллі Штайнер, що ніяк не буду днями у Страсбурзі і сподіваюся на письмове інтерв’ю, це також не викликало жодних труднощів. «Єдине, — сказала Естелла, — треба почекати завершення сесії, бо у пана Ягланда просто не буде часу посидіти над вашими запитаннями». Очевидно, свободі ЗМІ в Україні справді треба пройти ще доволі довгий шлях, щоб досягти славнозвісних європейських стандартів.  

Така картина шанувальникам професійного боксу в США могла наснитися лише в кошмарному сні. Чемпіон світу за версією Всесвітньої боксерської ради (WBС) — Олег Маскаєв (Росія). Володар чемпіонського пояса Всесвітньої боксерської асоціації (WBA) — Руслан Чагаєв з Узбекистану. Кращий важковаговик Міжнародної боксерської організації (IBF) — українець Володимир Кличко.

На Трійцю тут мають потрійне свято. Крім церковного, котре відзначають усі православні християни, тут вшановують ще й день заснування села та чергову річницю тутешнього храму. На цей рік припало ще й  два ювілеї. 180 років від народження села та 140 років від заснування храму.

Яготинці вже звикли, що приїжджі передусім цікавляться, де живе фітотерапевт Товстуха: коли офіційна медицина безсило опускає руки, тоді з усієї України за порятунком ідуть саме до нього. Євген Степанович, кажуть, не відмовляє нікому. Тож коли— а пора була досить рання — біля його двору я побачила кілька іномарок, а на подвір’ї —  живу чергу пацієнтів, сприйняла це як закономірність. А сам цілитель на нас уже чекав. «Кореспонденти «Урядового кур’єра»? — перепитав з порога. — Ходімо до хати, — а з людьми працюватимуть мої помічники — дипломовані лікарі…» 

На Поліссі, де щільність населення чи не найнижча в державі, а між сусідніми селами інколи десяток-другий кілометрів лісового бездоріжжя, дільничний інспектор міліції традиційно залишається чи не єдиним представником влади, якого зустрічаєш прямо коло власних воріт. Отож саме за роботою людей у міліцейських одностроях поліщуки вже звикли оцінювати загальний порядок у державі. Причому це стосується не лише жителів сіл, бо навіть найпереможніші реляції про успіхи у боротьбі з корупцією, економічною чи організованою злочинністю мало чого варті, якщо люди бояться вийти ввечері на вулицю. 

У рамках екологічної акції «УК» у Міжнародний день Дніпра запрошуємо до розмови відомого вченого Аркадія Шапара. Нещодавно він виступав на засіданні Бюро Відділення наук про Землю НАН України з пропозиціями щодо оздоровлення басейну Дніпра. Головна його ідея  — річку слід привести до природного стану. Звичайно, не всі погодяться з висновками науковця. Надамо слово й тим, хто має іншу думку щодо порушеної проблеми. 

Про те, що не слід пхати носа до чужого проса ми знаємо ще з дитинства. А як щодо гречки? 

«Підглядати за приватними справами інших людей — протизаконно. Зрештою — це гидко і підло!» — вихлюпнув зливу емоцій знайомий дідусь Гриша, коли при нагоді запитала чи цікаво йому було б подивитися «живе кіно». Зате його 14-річний онук зовсім протилежної думки: реаліті-шоу — це, мовляв, круто. Там усе справжнє.

 Майбутнє «білих комірців» у Євроспільноті не таке вже й безхмарне. Днями це довела низка протестних акцій у  державах,  які відрізняються не лише рівнем достатку, а й національним темпераментом.