У грудні минулого року розпочалося широке громадське обговорення законопроекту "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи". За цей час відбулися численні зустрічі з роботодавцями, профспілками, громадськими організаціями, проводилися "круглі столи" та "прямі лінії", аби почути думки людей. Які ж пропозиції надійшли від українських громадян? Що уряд має намір винести на розгляд парламентаріїв? Чого очікувати від реформи нинішнім і майбутнім пенсіонерам та які кроки потрібно зробити, аби змінити їхнє життя на краще? Про це та багато інших важливих моментів - у розмові кореспондента "УК" з віце-прем'єр-міністром України - міністром соціальної політики Сергієм Тігіпком.

У грудні минулого року розпочалося широке громадське обговорення законопроекту "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи". За цей час відбулися численні зустрічі з роботодавцями, профспілками, громадськими організаціями, проводилися "круглі столи" та "прямі лінії", аби почути думки людей. Які ж пропозиції надійшли від українських громадян? Що уряд має намір винести на розгляд парламентаріїв? Чого очікувати від реформи нинішнім і майбутнім пенсіонерам та які кроки потрібно зробити, аби змінити їхнє життя на краще? Про це та багато інших важливих моментів - у розмові кореспондента "УК" з віце-прем'єр-міністром України - міністром соціальної політики Сергієм Тігіпком. 

 Найближчим часом пенсійна реформа, яка - після Податкового кодексу - стала другою "страшилкою для народу", може бути розглянута у Верховній Раді. Що нас чекає після цього? Підготовчий етап тривав достатньо, щоб устигнути обрости чутками. Правдивими чи не дуже - інше питання. Зрозуміло, що диму без вогню не буває (якщо тільки ніхто спеціально не підриває димові шашки), проте більшість цих чуток мають явний характер "залякування". Розглянемо сім основних "пенсійних" чуток, пов'язаних з реформою пенсійної системи.

Вже нині у пенсійній системі України на 10 платників внесків припадає 9 пенсіонерів. За незмінності рівня участі населення у пенсійному страхуванні до середини 2020-х років кількість пенсіонерів зрівняється з кількістю платників, а до кінця прогнозованого періоду - перевищуватиме на третину.

Такі демографічні перспективи вимагають пристосування суспільства й економіки до особливостей населення, що старіє, де кількість пенсіонерів перевищує чисельність зайнятого населення. Саме з цією метою в Україні законодавством передбачено запровадження багаторівневої пенсійної системи.

Як показує світовий досвід, безболісних пенсійних реформ не існує. Практично всі країни, що починали процес перетворення, стикалися з невдоволенням населення, протестами профспілок і складним перехідним періодом від старої системи до нової. Але в результаті держави, які провели вдалі реформи, вже підвищують пенсії своїм громадянам. А ті, хто не зважиться на радикальні кроки зараз, змушені будуть робити їх пізніше, але з великими втратами.

 Запропонований урядом законопроект має встановити соціальну справедливість у системі пенсійного забезпечення. Головна ідея пенсійної реформи - зацікавити кожного громадянина думати про розмір пенсії, яку він отримуватиме в майбутньому. Для цього буде впроваджено накопичувальну систему пенсійних розрахунків, що дасть змогу забезпечити гідний рівень життя пенсіонерам. Сьогодні важливо також, щоб кожен працюючий легально сплачував внески, тобто зарплат у "конвертах" не повинно бути. В свою чергу уряд гарантує стовідсоткову виплату пенсій зараз і в майбутньому.

Багатьох нинішніх пенсіонерів та, власне, і молодь також турбує, які пенсії вони отримуватимуть після впровадження пенсійної реформи. Чи буде встановлено нарешті справедливість при їх призначенні? Як збільшити свою пенсію, допоки працюєш? Відповіді на ці та інші запитання компетентних осіб, науковців, експертів зводяться до одного: потрібна реформа. 

Суперечки про доцільність чи недоцільність проведення пенсійної реформи в Україні тривають не один місяць. Уряд розуміє: проводити реформу потрібно, і ця реформа - не наслідок просто чийогось бажання або політичної примхи, це реальна необхідність, продиктована часом. Посудіть самі: пенсійний вік на рівні 55 років для жінок та 60 років для чоловіків уперше було запроваджено у СРСР на початку 30-х років минулого століття. Тоді середня тривалість життя чоловіків становила 42 роки, а жінок - 48 років. Демографічні показники з тих пір суттєво змінилися. Змінилася і ситуація з Пенсійним фондом, відрахуваннями до нього та його наповненістю. Сьогодні кількість працюючих громадян і кількість пенсіонерів в Україні поступово урівнюються: економісти прогнозують, що за кілька років ми матимемо однакову кількість працюючих та пенсіонерів.  

Переважна більшість людей в Україні живуть на невеликі розміри пенсій. Тож реформування пенсійної системи назріло давно. Пенсіонери мають отримувати справедливі виплати, які залежатимуть від страхового стажу і розміру заробітної плати. Яких заходів потрібно вжити, щоб старість була безбідною, розповідає заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного інституту праці і зайнятості населення, академік Микола Шаповал.

Система пенсійного забезпечення в Україні залишається соціально несправедливою - як за професійною, так і за гендерною ознаками. Тому сьогодні, коли триває громадське обговорення пенсійної реформи, думка демографів з цього приводу надзвичайно вагома. Про це розповідає директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова.