Статті

Х Міжнародний інвестиційний форум «Таврійські горизонти: співпраця, інвестиції, економічний розвиток», який нещодавно відбувся у Новій Каховці Херсонської області, прийняв рекордну кількість гостей та учасників — 750. Серед них були делегати від іноземних торгових представництв і великих компаній, інвестори і бізнесмени, дипломати і державні посадовці, представники міжнародних організацій країн — членів ЄС. 

У селах Мельниківці, Ометинці й Червоному разом понад півтори тисячі жителів. Ця найменша в країні сільська ОТГ розташована у вінницькій глибинці, на значній відстані від районного та обласного центрів. Якщо десь нині нарікають на проблеми, то в ній згуртувалися і крок за кроком будують свою дорогу до добробуту. Фундамент для розвитку — земля, до глибин історична, що пахне хлібом і молоком. Саме відповідальність за малу батьківщину дає змогу громаді ефективно поєднувати переваги урядової реформи з децентралізації  з благодійністю соціально відповідального бізнесу. Центр обговорення ідей і прийняття рішень — сільська рада, депутати  і члени виконавчого комітету якої працюють у виробничих структурах і закладах соціальної сфери. Це дає добрий результат. 

Колишня жителька Донецька Владислава Козлова, яка у зв’язку з воєнними діями переїхала в Катеринопільський район, що на Черкащині, недовго думала, чим зайнятися на новому місці. Звичайно ж, перукарськими послугами — цю професію набула ще в Донецьку. 

Щодня проходжу повз невеличке приміщення, в якому не змовкають швейні машинки: дві усміхнені жінки, Ольга Чепурко та Лілія Косік, тут постійно за роботою. «Це справжні майстрині: подивіться, як уміло дали друге життя моєму костюму, що вже став замалим, — новий сьогодні дуже дорогий. Навіть порадили, яку тканину докупити і де вона дешевша» — поділилася одна з клієнток. 

 Хмельницький міський голова Олександр Симчишин повідомив про припинення викладання російської мови у школах міста. Відтепер у Хмельницькому, заявив чиновник, не буде жодної школи і класу, де б вивчали російську мову. «Далі ми беремося за факультативи. Прошу розуміння й підтримки, бо одномоментно виправити ситуацію неможливо», — сказав пан Симчишин.

Збільшити державну підтримку сільгоспвиробників на 2 мільярди гривень пропонують депутати за рахунок додаткових надходжень до держбюджету. Таку пропозицію озвучив народний депутат України президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко під час нещодавнього засідання Комітету з аграрної політики та земельних відносин Верхов­ної Ради, на якому розглядали проекту закону «Про Державний бюджет України на 2018 рік». Ці додаткові надходження планують отримати за рахунок виведення з тіньового обігу сільськогосподарських земель, які перебувають в обробітку, але з яких не сплачують податків. Таких земель в Україні майже 8 мільйонів гектарів. 

Шоста рада регіонального розвитку відбувалася не в Адміністрації Президента, а в стінах Міжнародного виставкового центру. Президент Петро Порошенко відкривав її доволі невтішним прогнозом: «Війна на Донбасі ще дуже далека від завершення, хоч ми маємо світло в кінці тунелю». 

На гербі Луганщини не випадково зображено коня: в області працюють аж чотири кінні заводи. Усі вони державні, всім майже двісті років. А комплекс будівель Деркульського конезаводу — пам’ятка архітектури ХVІІІ століття. Тут є унікальний манеж для тренувань молодих коней, побудований в 1897 році в японському стилі, головна тренерська стайня з особливою акустикою. Щоправда, нині, коли підприємство святкує 250-річний ювілей, тут утримують усього 160 коней, але немає жодного тренера і жокея. «Якщо так займатимемося кіньми, фори Європі вони не дадуть», — вважає начкон підприємства Павло Бруско. Начкон — це назва головного зоотехніка з конярства, так би мовити, данина традиціям. 

Цьогоріч уряд запровадив електронний реєстр пацієнтів, що потребують інсулінотерапії. Раніше препарати інсуліну закуповували регіони за тендерною процедурою. Однак цей спосіб довів неефективність із великою кількістю недоліків: формування потреби було неточним; номенклатура закупівель могла ставати предметом маніпуляцій; ціни препаратів істотно різнилися від регіону до регіону; траплялися затримки поставок препаратів внаслідок оскаржень процедур закупівель або їх несвоєчасності; брак механізму контролю фактичного розподілу препаратів. 

За словами сумського мистецтвознавця Людмили Федевич, творчість цього самобутнього митця становить велику художню цінність. Уродженець міста Вознесенська Миколаївської області за тривале життя створив понад 1000 виробів, що стали символом українського національного фарфорового і керамічного мистецтва. З-поміж них «Садко», «Одарка» і «Карась», добре знані у світі. Особливо продуктивним стало останнє десятиріччя життя майстра. Познайомившись із художницею-керамістом Марією Антроповою, він започаткував новий стиль у фарфоровому виробництві, завдяки чому створено оригінальні роботи. 

Недбалець гірший від п’яниці. Чи зважаємо на це? Не завжди і не в усьому. Особливо коли здається, що проблема не нашого рівня. Так виходить нині з дорогами. Влада активно взялася за їх будівництво, ремонт. Звернули увагу й на необхідність господарського підходу до використання. Облаштовуються контрольні пости перевірки ваги вантажівок, аби ті не руйнували асфальтного покриття. 

Грецький підприємець Пантелеймон Бумбурас, який протягом останніх 20 років живе й працює в Одесі, — засновник будівельної компанії «Гефест». Та в Україні він більш відомий різноманітною благодійною діяльністю. Приміром, тільки цього літа майже 1000 дітей із прифронтової Донеччини завдяки благодійній організації «Фонд Бумбураса» мали змогу безкоштовно відпочити в сонячній Греції та в оздоровчих центрах України. 

З 11 жовтня 2017 року в Україні запрацювала пенсійна реформа. Отже, вже кілька тижнів пенсіонери отримують нові осучаснені виплати. Діапазон почуттів із цього приводу дуже великий. Адже одні отримали доплату, не меншу за розмір вже отриманої пенсії. Такі не приховують радості. Другим додали 200—500 гривень, тож на фоні перших вони, звісно, розчаровані. Та є й ті, кому додали менш як 100 гривень або й зовсім нічого. А від того люди киплять, на їхню думку, справедливими гнівом та обуренням. 

Гадаю, якщо не тримати тему на контролі, час від часу не повертатися до висвітлення, поволі її актуальність згасне, а водночас і виконання й контроль визначеного завдання також. Це вступне слово для тих, хто нетерпимо скаже, що вже оскома з’явилася від того психологічного здоров’я бійців, які перебували чи й нині несуть службу в зоні проведення АТО. А даремні такі обурення. Захисники — частина нашого суспільства. У мирному житті у них мають бути умови, які не подразнюватимуть їх, а навпаки — нададуть впевненість у тому, що усе пройдене і пережите недаремно. 

Про стан справ на фронті Верховний Головнокомандувач Збройних сил, Президент Петро Порошенко дізнавався в Авдіївці. В Донецьку область глава держави прибув з міністром оборони Степаном Полтораком. Деталі обговорювали під час спеціально зорганізованої наради. А нагальні питання життя солдатів порушували вже під час зустрічі з особовим складом 72-ї окремої механізованої бригади. Ішлося про речове, харчове, грошове, матеріальне забезпечення легендарного підрозділу. 

Про те, що вже ухвалено пріоритетні зміни в освіті, медицині й пенсійній системі, Прем’єр-міністр Володимир Гройсман розповів на Волині під час зустрічі з діловими колами області. Глава уряду запевнив, що реформи реалізовуватимуть послідовно, а всі кроки під час втілення в життя змін вплинуть на досягнення глобальної мети уряду. За таку взято стале зростання економіки й створення сприятливого ділового клімату. 

Ніде правди діти, ставлення до пенсійної реформи, запровадженої в Україні з 1 жовтня 2017 року, у різних категорій українців діаметрально протилежне. Тоді як певна частина літніх людей здебільшого радіє збільшенню виплат, ті, кому до виходу на заслужений відпочинок ще слід допрацювати, м’яко кажучи, зовсім не в захваті від збільшення необхідного для цього страхового стажу 1 січня 2018 року з 15 до 25 років і далі щороку на рік до 2028-го, коли такого стажу вже буде потрібно аж 35 років. 

Історики стверджують, що французький імператор Наполеон Бонапарт більшу частину життя провів на війні. Під час військових походів імператор та його армія часто потерпали від несвоєчасного та в недостатній кількості постачання продовольства. Аби провчити своїх провіантмейстерів, Наполеон одного разу заявив, що нагородить 12 тисячами франків і титулом «Благодійник людства» того, хто придумає, як зберегти тривалий час у продовольстві потрібні смакові якості. 

 Володимир ІВАНОЧКО, Київська область: «Як можна ефективно протидіяти спробам рейдерських захоплень майна?»

Л. ЯРЕМЕНКО, Харківська область: «Чи можна внутрішньо переміщеній особі-підприємцеві списати податкові борги?»