Статті

Як тільки завершилася Революція гідності і країна визначилася з Президентом та вищим керівництвом, влада одразу ж заявила, що вона по-новому та по-справжньому вирішуватиме складні питання приватизації державних підприємств. Як справдилися на практиці такі сподівання та плани держави? Чи отримали ми великі кошти від приватизації? Як взагалі просувається цей процес та чи вигідно (або навпаки, невигідно) вітчизняним та закордонним підприємцям брати в ньому участь? Що взагалі може дати приватизація підприємств для докорінного підняття економіки України?

Учора Київ приймав 13-й світовий форум із закупівель, професійної етики, управління та відкритості. Захід Procurement, Integrity, Management and Openness (PRIMO) Forum відкривав у столичному готелі Intercontinental Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Він заявив, що використання можливостей запровадженої в 2016 році системи електронних закупівель ProZorro дало змогу заощадити 24 мільярди гривень бюджетних коштів, а загальний обсяг торгів перевищив 700 мільярдів гривень. 

В Україні панує атмосфера безкарності щодо корупціонерів. Про це заявив голова глобального антикорупційного руху Transparency International Хосе Угас під час прес-конференції у Києві. За його інформацією, у 2016 році в дослідженні TI, яке визначає індекс сприйняття корупції у світі, згідно з яким «0» — тотальна корупція, а «100» — її зовсім немає, Україна отримала 29 пунктів зі 100, опинившись на 131-му місці серед 176 країн, що є дуже невтішним результатом. 

У Заступник голови Рівненської ОДА Світлана Богатирчук-Кривко Рівному урочисто відзначили День Європи. До учасників шкільних євроклубів, одягнених у національні костюми країн — членів ЄС, із вітальним словом звернулася член делегації України в Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи, заступник голови Рівненської облдержадміністрації, депутат обласної ради Світлана БОГАТИРЧУК-КРИВКО. У тому, що Україну на рівних прийняли в європейському домі — вісім років і її наполегливої копіткої праці. 

У тому, що робота наших митців у провідних театрах світу на користь і самим майстрам, і Україні, переконували мене вп’ятьох: директор асоціації Opera Europa Ніколас Пейн, представник штутгартського Театру опери Єва Клайніц, міністр культури Євген Нищук, генеральні директори Київської оперети й Національної опери Богдан Струтинський і Петро Чуприна. 

Рідкісної нинішнього травня погожої днини на підлозі маршрутки вовтузилася комаха. «Дивися — бджола! — показує супутниці хлопець. — Бачиш, інстинктивно намагається і далі гріти свого вулика». Якась жіночка старшого віку прониклася співчуттям до «бджілки» і все намагалася впіймати її папірцем, щоб випустити на волю. 

Президент України призначив: Відсторонив: 

Новий час провокує нові виклики до нашого головного фінансового регулятора — Національного банку України. Які нові завдання цієї установи нині? Яким шляхом НБУ має іти? Усі ці питання неабияк турбують і пересічних громадян, і український бізнес. 

Під знаком пам’яті жертв політичних репресій минули вихідні в нашій країні. Кожен район, кожен населений пункт мають такі місця на мапі, де сконцентровано біль минулих поколінь українців. На Київщині він називається Биківнянський ліс. Тут розташоване (колись ретельно приховане більшовиками) найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об’єкт спеціального призначення НКВС, де на межі 30-х — 40-х років ХХ століття відбувалися масові захоронення розстріляних і закатованих. Трагедію Биківні історики порівнюють з Аушвіцем, Бухенвальдом, Дахау, Бабиним Яром, Катинським розстрілом. Подалі від людських очей під Києвом покоїться близько ста тисяч репресованих комуністичною владою. 

Ситуація в Україні та перебіг мінського процесу, зокрема виконання вимог щодо припинення вогню, відведення важкої техніки та артилерії, звільнення заручників, були в центрі уваги під час переговорів Федерального канцлера ФРН Ангели Меркель та Президента Петра Порошенка, який цими вихідними відвідав Берлін із робочим візитом. 

Їхні життєві долі хоч і різні, проте схожі: ставши вимушеними переселенцями, всі вони опинилися перед проблемою безробіття. Та, на щастя, не сам на сам із нею: на допомогу приходять фахівці Сумської обласної служби зайнятості, які тримають на постійному контролі працевлаштування кожного, хто потрапив у соціальну скруту. Коли розпочалися бойові дії на Донбасі, молода донеччанка Наталія Кривошеєва змушена була покинути домівку й шукати прихистку на Сумщині, а саме в селі Мутин Кролевецького району. Маючи бойову вдачу, жінка-містянка вчилася жити в сільській місцевості, виконувати незвичну для неї роботу, навіть спробувала себе в ролі лісокультурниці. Але в селі непросто знайти постійне робоче місце, та ще й аби воно було до душі. 

Децентралізація влади, об’єднання територіальних громад — найбільш системна реформа, що забезпечує незворотні зміни в житті держави і в житті більшості українців. Питання децентралізації влади назріло давно і стало об’єктивною вимогою сьогодення. Мій співрозмовник Олександр Вельбівець, який уже майже два роки працює на посаді голови обласної ради, має чималий досвід селищного голови, бачить децентралізацію влади як передачу більшості повноважень і ресурсів на місця — тергромадам; розмежування повноважень між органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Принцип самоврядності, на його думку, — осноловний чинник самої децентралізації. Але не менш важлива, наголошує він, відповідальність органів місцевого самоврядування перед виборцем і державою. 

Те, чого так довго прагнула країна, нарешті відбулось! Радою Європейського Союзу було підтримано рішення про надання Україні безвізового режиму із ЄС. 17 травня 2017 року законодавчий акт про надання громадянам України безвізового режиму підписано у Страсбурзі президентом Європейського парламенту Антоніо Таяні та міністром внутрішніх справ та національної безпеки головуючої у Раді Європейського Союзу Мальти Кармело Абелою. 

Пам’ятаю, як на початку 80-х років я, молодий журналіст, їздив у господарства Коростишівського району Житомирської області й писав репортажі з поля. Замурзані механізатори у кабінах запилених тракторів, комбайни без жаток чи коліс у машинному парку, постійні скарги інженерів на брак запасних частин до техніки — колгоспники не працювали, а мучилися. Не випадково все це називалося «боротьбою за врожай», яка не завжди закінчувалася перемогою. Тепер часи змінилися на краще: за понад три десятиліття сільськогосподарська техніка зробила такий великий крок уперед, що за допомогою сучасних високопродуктивних інтелектуальних імпортних машин можна не лише без втрат збирати все вирощене в полі, а й робити це у комфортних умовах. 

У розвинутих країнах більшість населення з вищою освітою має її на рівні бакалавра. Магістратуру закінчують далеко не всі бакалаври. Суспільству не потрібно, щоб усі були магістрами і докторами наук. Одна добродійка якось зазначила: «Якщо всі робитимуть гроші, то хто ж робитиме решту?» Щоправда, доктори і професори до високооплачуваних верств не належать, якщо не є високопосадовцями. 

Це не зовсім змагання, і головне в них не перемога, а участь і командна гра. Цей турнір розпочався у березні і проходив у п’яти прифронтових східних областях — Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській і Харківській. Він уже об’єднав понад 5 тисяч дітей з 302 шкіл, включаючи переміщених та тих, які постраждали від конфлікту на сході України. А минулої неділі на столичному стадіоні ім. Баннікова четвірка переможців регіональних змагань визначила найкращого. Та набагато важливіше, що побувавши у столиці, хлопчики й дівчатка повезуть додому незабутні враження і сподівання на краще завтра, що неодмінно прийде з українською перемогою. 

За сотню кілометрів від Дніпра є село Личкове, де живе близько трьох тисяч людей. Як часто буває в наших реаліях, у тамтешній школі вчителем інформатики за сумісництвом працює викладач історії. Тож цього року п’ятикласники вивчали програмування на основі нового онлайн-курсу — української платформи Prometheus. 

Депортація кримських татар 1944 року — це злочин без строку давності. Про це Президент Петро Порошенко заявив під час зібрання-реквієму, присвяченого роковинам депортації. Подія відбулася в приміщенні Національної опери України. Участь у зібранні взяв також Прем’єр-міністр Володимир Гройсман. 

Шість років тому довелося писати про техногенну катастрофу в закарпатському Солотвині, де провалля землі у зоні гірничих виробок почали загрожувати життю місцевих жителів. Тоді у відповідь на прохання Закарпатської облдержадміністрації з огляду на екстраординарну ситуацію, яка склалася, уряд надав кошти на спорудження кварталу будинків для майбутніх переселенців із селища солекопів до села Теребля. Відстань між ними — майже 40 кілометрів — тоді не здавалася надто значною, щоб відмовитися від плану переселити людей саме сюди. Тим більше, йшлося і про перспективу налагодження в околицях Тереблі солевидобутку, отже працевлаштування гірників. 

«Історія змушена повторюватися, бо ніхто її не слухає»: життя доводить, що розумний і дотепний літератор Лоуренс Пітер, якому належить цей вислів, мав-таки рацію. У минуле відходить кожна прожита нами хвилина, та чи відаємо, як наші вчинки вплинуть на життя майбутніх поколінь? І як знайти зерно істини в писаній-переписаній історії предків? Як розібратися в наших непростих реаліях, маючи на озброєнні лише два кольори — чорний і білий? Адже історія не визнає компромісів. Де знайти переконливі відповіді на складні запитання, котрі тривожать нині кожного пересічного громадянина? Звісно, в істориків.