Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка під час зустрічі з членами Українсько-Американської ділової ради (USUBC). На ній представники великого бізнесу мали нагоду поділитися своїми думками щодо подальшого розвитку вітчизняного агросектору, а також поставити незручні запитання керівнику галузевого відомства стосовно нових правил гри на ринку. Розмова видалася досить відвертою та жвавою, а подекуди навіть принциповою.

Різких рухів не буде

«Ми переводитимемо увагу з великих агрохолдингів, які самі собі можуть дати раду, зокрема й із залученням іноземних капіталів, на підтримку малого і середнього агробізнесу. Бо це основа для збереження і розвитку сільських територій», — розповів про плани на найближче майбутнє Ігор Швайка, додавши, що «діяльність агрохолдингів при цьому буде поза драконівським впливом державних органів».

Гендиректор агрохолдингу «Астарта-Київ» Віктор Іванчик підтримав ініціативу міністра, зауваживши, що сьогодні агрохолдинги дійсно готові самостійно вирішувати свої питання і доросли до такого рівня, коли можуть стати локомотивами росту дрібних і середніх господарств.

«Дайте субсидії і державну допомогу фермерам та дрібним господарствам, — звернувся він до міністра. — Єдине, що просимо, зберегти нинішню систему оподаткування, яка дає змогу ефективно розвиватися всьому агробізнесу в Україні».

Віктор Іванчик також нагадав, що великі аграрні компанії піднялися завдяки виходу на європейські фондові біржі та залученню кредитного й інвестиційного капіталу. Агрохолдинги дійсно можуть обійтися без допомоги держави і розвивати не лише агровиробництво, а й сферу переробки, продукція якої стає все більш конкурентоспроможною на зовнішніх ринках, а також інфраструктурні проекти державного значення, зауважив він. Але робити це їм вдається лише завдяки детально розробленим довгостроковим програмам, без частих змін правил гри.

Його позицію підтримало чимало інших представників бізнесу, які закликали міністра не робити поспішних кроків і суттєво не змінювати правила гри на ринку, роблячи натяк на нещодавні заяви міністра у пресі щодо зменшення землеволодінь для агрохолдингів, розмови серед урядовців про потребу зміни системи оподаткування тощо. Адже фактично агросектор — це галузь, яка торік витягла економіку країни з глибокої прірви. Та якщо зараз вона наростила м’язи і стала, так би мовити, «Віталієм Кличком на ринзі», то з суттєвою зміною правил її можуть нокаутувати сильніші конкуренти ринку.

Уважно вислухавши представників бізнесу, Ігор Швайка пообіцяв не робити різких рухів, а також радитися з бізнес-колами перед тим, як приймати радикальні рішення, особливо у сфері оподаткування. Правила гри на ринку мають бути зрозумілими, прозорими і прогнозованими, переконаний він. Про якісь радикальні зміни підприємці мають знати за два-три роки, аби можна було адекватно підготуватись. На думку міністра, нині система оподаткування не повною мірою відповідає потребам сучасної концепції розвитку України, водночас її зміни не на часі, бо це може боляче вдарити по агробізнесу та обвалити цінні папери агрокомпаній на міжнародних ринках. Разом із тим, на його думку, варто розглянути можливість повернення до практики адміністрування ПДВ через векселі.

Він також закликав представників бізнесу брати активну участь у законодавчих ініціативах, розробці заходів щодо покращення інвестиційного клімату та розвитку сільських територій.

Дерегуляція і земельні питання

Одне із головних завдань, які ставить перед собою міністр, і воно вже потихеньку виконується — це дерегуляція у галузі. Так, уже скасовано обов’язкову сертифікацію кожної партії імпортованої продукції тваринницького походження. Найближчим часом не потребуватимуть сертифікації й кожна партія насіння та засобів захисту. Але при цьому контролюватимуть якість і безпеку продукції, що ввозиться, наголосив Ігор Швайка, пояснивши: «Інспекційні та контролюючі функції мають бути за межами дозвільної системи».

Крім того, за даними керівника аграрного відомства, міністерство підготувало і передало на розгляд до профільних комітетів Верховної Ради пропозиції щодо зміни процедури реєстрації договорів оренди земельних ділянок. Зокрема, пропонується, аби сільгоспвиробники навіть не пересікались із держреєстраторами і реєстрували договори оренди в мережі Інтернет або через систему Укрпошта. По-перше, це суттєво прискорить реєстрацію, по-друге, усуне можливість корупції у цьому процесі.

У планах і скасування обов’язкового техогляду сільгосптехніки і заміна його добровільним декларуванням і веденням реєстру сільгосптехніки. Аграрії самостійно повідомлятимуть у міністерство дані про наявність у них техніки, щоб можна було орієнтуватися у потребах фермерів.

Настав час навести лад із держ?підприємствами та землями, що перебувають у структурі Мінагропроду. За словами міністра, упродовж місяця буде проведено інвентаризацію майна міністерства за регіональним принципом. І коли вже матимемо повну картину, то можна буде приймати рішення щодо нього. Адже це ненормально, коли результатом діяльності підприємства на шести тисячах гектарів є мінус 7 мільйонів гривень. Державну землю слід використовувати розумно та ефективно, наголосив він.

Щодо бюджету на 2014 рік, то наразі його переглядає Мінфін, розповів міністр, зауваживши, що аграрні програми буде переформатовано, враховуючи ті суми, які виділять на розвиток галузі.

Національний інтерес передусім

Зарубіжна компанія-виробник сільгосптехніки «Джон Дір» вирішила прозондувати під∂рунтя і заявила про готовність створити виробництво на території України у разі забезпечення внутрішнього попиту хоча б у тисячу одиниць машин, а також при гарантіях інвестицій компанії. При цьому представник компанії зазначив, що вартість машини під час створення повного циклу виробництва в Україні буде дещо дорожчою, ніж за кордоном.

На це Ігор Швайка слушно зауважив, що готовий розглядати варіанти створення виробництва в Україні, але на умовах, які відповідатимуть національним інтересам України.

— Не є українським трактором машина, яку завезли в Україну, начепили тут колеса, вставили акумулятор, провели якусь додаткову сервісну роботу і в якій лише 7—20% вітчизняних комплектуючих», — наголосив він, заявивши, що скасував попередній проект постанови, що передбачав зниження вітчизняної комплектації із 20 до 7,5%.

Це не українська техніка, а розібрана на в’їзді в Україну (і то лише у документах) і зібрана тут. Сьогодні наша пропозиція наступна — запрошуємо представників іноземних компаній не для ввезення сільгосптехніки, а для створення її виробництва. На це дається п’ять років. Потім держава очевидно підніме бар’єр ввізного мита, — припустив міністр, пообіцявши вислухати інші пропозиції. Але при цьому він заявив, що будь-які схеми сірого ринку є неприйнятними і шкодять національним інтересам.

— Ми готові враховувати інтереси бізнесу як українського, так і зарубіжного, — зауважив міністр. — Єдина лінія, де не допускатимемо поступок, це безпека харчування, контрольна функція та інтере?си національної безпеки.