Якщо у Шостці на Сумщині у пересічних жителів запитати, хто такий Павло Анікейцев, більшість відповість приблизно однаково: той, хто організував друзів на прибирання та озеленення рідного міста. І хоч цій ініціативі лише трохи більше року, про починання знають не тільки у Шостці, а й багатьох куточках України.

Лише торік Павло разом зі своїми однодумцями навесні і восени висадили у місті 190 дерев, ще 40 саджанців відправили на замовлення ентузіастів Київської, Харківської, Львівської, Хмельницької та Вінницької областей, зібрали десятки мішків сміття у найбільш захаращених місцинах районного центру і продовжують свою роботу. Втім, суть у якості починання: ні Павла, ні його друзів, ні тих, хто відгукнувся на ініціативу, ніхто не змушував виходити на вулиці, брати лопати, граблі чи сміттєві мішки. Як вважають земляки, подібні ініціативи особливо цінні, а виховання дбайливого ставлення до природи, чистоти і порядку набуває особливого значення та актуальності.

Зацікавили «зелені» ініціативи

Павлові Анікейцеву трохи за 30. Народився у Шостці, тут закінчив школу, звідси вирушив у далекі і широкі світи. Спочатку навчався у Київському політехнічному університеті, потім поїхав до Китаю, до адміністративного району Макао, де навчався і працював. Водночас встигав мандрувати світом, відвідавши 18 (!) країн, пізнавати життя і побут тамтешніх народів, що й спонукало згодом до «зеленої» ініціативи. Як каже Павло, його особливо вразило ставлення місцевого населення до прибирання на вулицях, біля будинків, у яких мешкають.

Так, у Макао довелося стати свідком двох потужних тайфунів, які перетворювали місто на сміттєзвалище. Але ніхто не чекав закликів від місцевої влади виходити на прибирання — жителі самі дружно ставали до роботи, гуртом пакували сміття, розчищали вулиці. Бо вважають місто і вулиці своїм спільним домом, про який повинні дбати і піклуватися. І не тільки корінні мешканці — до них долучалися представники інших країн — Камбоджі, Непалу, Філіппін.

Це стосувалося не тільки екстремальних ситуацій. Люди виходять на так звані суботники, наводять порядок на клумбах, газонах, у скверах, не чекаючи владних розпоряджень чи вказівок. Серед них був і українець Павло Анікейцев, який згадував свої перші шкільні суботники в Шостці. Тоді діти виходили працювати за вказівкою вчительки чи директора навчального закладу. Якщо батьки розуміли суть суботніх починань, то малеча не зовсім. А з принуки багато не зробиш.

Ось так Павло поступово почав розуміти, наскільки важливо виховувати у земляків культуру ставлення до довкілля, потребу самим дбати про чистоту і порядок, а не сподіватися на заклики органів влади. Втім, це не означало, що мешканці мають перебрати на себе всі сміттєві чи озеленювальні функції, однак стояти осторонь і чекати, доки за них хтось щось зробить, також не годиться.

Повернувшись до Шостки, знайшов таких же ентузіастів, разом з якими і взялися за роботу. Як додає Павло, в цьому йому допомогло заняття … радіоспортом, радіопеленгацією. Він має почесне звання майстра з цього виду спорту — під час змагань у рідному місті доводилося «відвідувати» найвіддаленіші і найбільш захаращені місця, тож бралися прибирати саме там.

Гасло шосткінських ентузіастів — «Разом ми зможемо!». Фото з фейсбука Павла АНІКЕЙЦЕВА

Разом ми зможемо

В основі успіху будь-якої справи — колективізм і згуртованість, тож гасло шосткінських ентузіастів — «Разом ми зможемо!» Пригадують перший челендж «Стоп корона: посади дерево здоров’я», який підтримали на місцевій станції юних натуралістів, допомігши саджанцями. Запропонувавши деревця, навіть не розраховували, що, окрім шосткинців, посадити їх виявлять бажання в Конотопі, до якого неблизька дорога. Однак Павло Анікейцев осідлав велосипед і вирушив до однодумців, які у свою чергу виїхали назустріч. Невдовзі молоді насадження зазеленіли не тільки у цих двох містах Сумщини, а й в інших регіонах України, звідки надійшли замовлення.

Згодом оголосили челенджі «Стоп-бур’ян!» і «Стоп-сміття!», назви яких кажуть самі за себе, конкурс до Міжнародного дня захисту дітей «Підкинь до урни!», у межах якого учасники знімали на фото і відео свої добрі справи і виставляли на сторінках у фейсбуці з відповідними коментарями. Авторів робіт, які отримали найбільше лайків, відзначили символічними призами.

Показово, що в конкурсі брали участь навіть наймолодші жителі міста — хлопчики і дівчатка дитячого садка №5 «Теремок», а також інклюзивна студія «Турбота», колектив медичного коледжу, багато інших колективів, а подібне екологічне змагання оголосили в Сумах.

Про всі свої справи ентузіасти розповіли у власноруч підготовленому відеоролику, який переміг у всеукраїнському конкурсі «Історія екологічного розвитку моєї громади», оголошеному всеукраїнськими ініціативами «Активна Громада» та Ecofriendly Ukraine. З особливим задоволенням перераховують не тільки назви челенджів та конкурсів, а й адреси, де вулиці, сквери, газони стали чистими, охайними, доглянутими. І наголошують — робота тільки розпочинається, її вистачить усім і не на один рік. Порядок треба підтримувати постійно, а не наводити час від часу, від суботника до суботника.

Чекаємо на приєднання

Ось так, крок за кроком, активісти розширюють масштаби справи. Зараз триває челендж #Стоп_сміття у Шостці, до якого долучаються нові й нові прихильники. Як повідомив недавно Павло на сторінці у фейсбуці, планували прибрати територію парку поруч зі стадіоном «Свема», однак їх випередили інші ентузіасти. Подякувавши землякам, написав, що довелося братися за інший, не менш важливий об’єкт — береги озера біля заводу хімічних реактивів. В результаті зібрали більш як 60 мішків сміття, кожний обсягом 120 літрів. При цьому до його вивезення долучилися працівники підприємства АЗС WOG, що особливо приємно: серед активістів не тільки окремі жителі, а й колективи.

Кожне звернення до земляків Павло Анікейцев завершує одним словом: «Приєднуйтесь!» Короткий заклик знаходить у місті практичний відгук.

Алла ЛИХОВОЗ
для «Урядового кур’єра»