За зовнішнім виглядом вона нагадує полин звичайний. Декому може навіть видатися красивою. На родючих грунтах, за достатнього зволоження і рідкого травостою, окремі рослини сягають 2-2,5 метра заввишки. Але боронь Боже прикрасити своє обійстя цією «йолочкою». Амброзія полинолиста — страшний алерген. Основні «радості» вона приносить саме зараз — під час цвітіння, яке починається з середини липня і триває до жовтня.
Пилок амброзії викликає у людей так званий амброзійний поліноз, або сінну пропасницю. У період цвітіння амброзії на це захворювання страждає величезна кількість населення. Люди втрачають працездатність, у них опухають слизові оболонки верхніх дихальних шляхів та очей, з’являється нежить і сльозотеча, чхання, підвищується температура. Особливо раджу знати амброзію «в обличчя» астматикам, у яких вона спричиняє сильні напади, провокує загострення.
Походить амброзія з Північної Америки. Як це часто буває, дякувати за цю заразу ми маємо «ентузіастам». В Україні амброзія вперше з’явилася на станції Кудашевка Дніпропетровської області в 1914—1918 роках, де її вирощував як… лікарську рослину агроном Кріккер. Чужинка добре прижилася і швидко поширилася.
Слідом за нами
Воно й не дивно. Добре розвинені екземпляри цієї рослини можуть давати по 30-40 тисяч насінин, а окремі чемпіони — до 80-100 тисяч. Насіння легко переноситься на значні відстані з водними потоками (талими водами навесні, по струмках, ярах, річках). Залюбки «їздить» на колесах автомашин, тракторів, возів та велосипедів, на нашому взутті (прилипає разом із ∂рунтом). Насіння доволі легке, тож переноситься й вітром.
Отже зустріти «гостю» в посівах будь-якої польової культури (особливо просапних і зернових), на городі, в саду, на луках чи пасовищах — нині не проблема. Часто зустрічається й на узбіччях залізниць, шосейних і ∂рунтових доріг, по берегах річок і ставків.
Дмухнув вітер, полетів пилок, вдихнув романтик, що милувався природою, п’янке від пахощів лугу чи поля повітря. І — привіт, полінозе, розкривайте, медики, обійми ще одному пацієнтові.
Пам’ятаю, як у 1970—1980-х роках на дошках оголошень у моєму рідному Запоріжжі висіли заклики повідомляти про місця зростання амброзії. Фітокарантинна служба виїжджала до виявленого кубла зарази і поливала його якоюсь ядучо-жовтою рідиною, після чого там не лише амброзія, а й взагалі нічого не росло.
Тому народ, якщо помічав зайду десь у себе на городі чи на дачі, намагався впоратися власноруч. Досвід показав, що краще — полоти, бо після скошування амброзія інтенсивно відростає, і махати косою (ручних електрокосарок, у яких робочою частиною слугує товста пластикова волосінь, тоді ще не винайшли) доводилося 3-4 рази за літо.
У сільському господарстві є свої методи, з яких найкращий і екологічно найбезпечніший — сівозміна та чистий пар, але то вже хай агрономи над цим пріють.
Принаймні не куріть
Чому одних людей алергія замучує мало не до смерті, а інших Бог милував?
Науковці кажуть, що є кілька причин. Одна з них, хоч як це парадоксально, — поліпшення якості життя, зниження числа вірусних і бактеріальних захворювань у дитинстві, у тому числі туберкульозу. Бо саме «вірусні й бактеріальні антигени, активуючи макрофаги», програмують певні реакції організму (цитата з наукової праці, але всім зрозуміло, що йдеться саме про бактерії та віруси).
Другий чинник — спадковість. Дається взнаки вона не завжди і не в усіх, але шанси, шанси…
Далі — чинники довкілля. Причинами бурхливого зростання кількості алергічних захворювань сучасні дослідники називають наслідки антропогенного — тобто нами ж самими спричиненого — забруднення довкілля. Для країн колишнього СРСР є ще й купа «бонусів»: погіршення соціальних умов та економічна депресія призвели до значного збільшення числа осіб, що перебувають у стані хронічного стресу. А стрес — це просто добрива для усяких алергій (а також інших неадекватних реакцій). До цього додалося забруднення: води — промисловими викидами; ∂рунтів — міндобривами та отрутохімікатами, повітря — викидами автотранспорту.
І, нарешті, не можна не згадати, що тютюновий дим чинить токсичну дію на клітини верхнього шару повітроносних шляхів.
Особливе слово — про вплив куріння на материнський організм у період вагітності (увага, татусі й родичі! — зокрема й пасивного).
Втім, пиво й горілка, наркотики, жмені таблеток здоров’я матері та плоду теж не покращують, як і інфекції та психоемоційні стреси (недарма ж із вагітними радять бути дуже ніжними).
Батьків, звісно, не вибирають, а от принаймні не курити — це цілком доступний спосіб знизити алергенність як власну, так і своїх дітей.
До речі. Від алергії на амброзію потерпають не тільки люди, а й брати наші менші. Зверніть увагу: якщо ваш пес раптом почав занадто активно вигризати подушечки лап (аж до ран), можливо, він потерпає від алергії. Чекати, поки все «минеться саме», не варто, а ось відвідати ветеринарного лікаря слід. У ветклініці зроблять необхідні аналізи – і допоможуть врятувати тварину від хвороби. Головне, кажуть ветлікарі, не запускати алергію. А для профілактики після кожної прогулянки собакам треба ретельно мити лапи, витираючи після цього насухо.
Ми в Google+