Банківська система як один з головних секторів вітчизняної економіки потерпає від карантину, спричиненого поширенням коронавірусу, як й інші галузі. Уже нині банки працюють на запобігання наслідкам економічної кризи. Вони підвищують ставки за депозитами і знижують за кредитами. Як працюватимуть банки далі й що на них чекає в найближчому майбутньому? На ці запитання «Урядового кур’єра» відповідає директор рейтингового агентства «Стандарт-Рейтинг» кандидат економічних наук доцент Андрій НІКІТІН.
— Пане Андрію, керівники банків кажуть, що їм доведеться несолодко у період карантину і вони можуть вдаватися до непопулярних кроків, приміром, збільшення ставок за кредитами для бізнесу. Проте банківська система має велику ліквідність. Невже вона не може працювати у звичному режимі?
— Певний запас ліквідності банків є, як і запас прибутковості, але банки — це комерційні установи і змушені піднімати ставки за депозитами. Роблять це, щоб утримати від панічних настроїв клієнтів, які в березні кинулися забирати депозити в національній валюті й намагатися перевести їх у долари. Як показала практика, дарма вони так зробили.
— Чи погіршиться стан кредитування бізнесу та фізичних осіб у цей період?
— Гадаю, так. Банки вже розпочали перегляд лімітів за кредитними картами у бік зменшення. Більшість аналітичних моделей передбачає, що в разі зниження ВВП зростатиме відсоток неповернутих кредитів. Тому прогнози такі: кредити бізнесу не зростатимуть, а кредити населенню значно зменшать темпи зростання.
— Натомість банки й далі збільшують ставки за депозитами. Як ви гадаєте, це правильне рішення? Чи збільшаться істотно обсяги залучення вкладів?
— Може, й не збільшаться, але банки повинні утримувати ті ресурси, які залучили. Підвищуються ризики — зростає ціна ресурсів. А її на ринку депозитів визначає не облікова ставка, а попит і пропозиція. Тому до руху депозитних ставок ми просимо ставитися як до ринкової тенденції, яка об’єктивна.
— Рада Нацбанку рекомендує розглянути можливість запровадження цільового довгострокового рефінансування банків для кредитування інвестиційних проєктів, суб’єктів малого та середнього бізнесу. Наскільки це можливо в нинішніх умовах?
— Формально можливо, але на практиці потрібно не видавати рефінансування, а сприяти формуванню в банків довгострокової ресурсної бази. На жаль, за підсумками минулого року в нас 45% ресурсної бази банків строкова, це дуже мало і означає, що більш як 50% ресурсів у банках— розміщення на умовах до запитання. Розгортати програми довгострокового кредитування в таких умовах буде дуже важко.
— НБУ акцентує на вдосконаленні функціонування ринку державних цінних паперів, зокрема рекомендує розширити перелік учасників первинних аукціонів з розміщення ОВДП шляхом залучення до участі в них небанківських фінансових установ. Це правильне рішення?
— Так, ринок ОВДП може бути цікавим і самим банкам.
— Як вважаєте, чи потрібна нині емісія? Що вона дасть позитивного і якими будуть негативи?
— Емісія є завжди. У 2019 році в Україні грошовий агрегат М1 (сукупність залишків грошей у всіх їх формах, які є в розпорядженні суб’єктів грошового обігу в певний момент) зріс приблизно на 100 мільярдів гривень. Але наявність емісії мало вплинула на ціни, і було навіть зміцнення курсу іноземних валют до гривні. Тому наявність емісії — не дуже погана ознака. Важливіша довіра населення до гривні. Як бачимо, до гривні як інструменту для розрахунків довіра 100%, а як інструменту заощаджень — на жаль, невелика.
— Банкіри кажуть, що в цих непростих умовах НБУ відмовиться від практики зниження облікової ставки і, навпаки,підвищуватиме її. Чи станеться саме так і якими будуть наслідки?
— Це питання до НБУ, але погоджусь із банкірами.
— Чи в період кризи банкрутуватимуть деякі банки і що може зробити держава для запобігання цьому?
— Гадаю, таке станеться з банками, які перебувають під опосередкованим контролем уряду РФ, або дуже дрібних.
— Якою може бути допомога банківському сектору України від міжнародних фінансових інституцій?
— Ця допомога стандартна. ЄБРР входить у капіталу деяких банків, він може збільшувати цей показник установ, забезпечувати їх субординованим боргом та надавати банкам доступ для кредитних ліній на фінансування великих проєктів, малого бізнесу і торговельного фінансування.
Олег ГРОМОВ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Андрій НІКІТІН. Закінчив фінансово-економічний факультет Київського інституту народного господарства в 1990 році. У 2000-му закінчив Київський інститут внутрішніх справ Національної академії внутрішніх справ України за спеціальністю «правознавство». У 1992—1996 рр. працював у комерційних банках, обіймав посади начальника відділу цінних паперів, фінансового директора та члена правління. З 1990 року займається науковою та викладацькою роботою.
Працюючи в галузі освіти, обіймав посади викладача, доцента, заступника завідувача кафедри з наукової роботи. У 2004 — 2005 роках —заступник директора Української фінансово-банківської школи Київського національного економічного університету.
Брав участь в роботі Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності.
Ми в Google+