ЦІЛКОМ СЕРЙОЗНО

Відомий клуб карикатуристів відзначає ювілей традиційною виставкою в Будинку архітектора

Оксана ГОЛОВКО,
Олександр ЛЕПЕТУХА
(фото),
«Урядовий кур’єр»

Сміх — запорука тридцятиліття. Стверджуємо це в контексті нинішньої круглої дати одного з найцікавіших осередків майстрів гострого олівця — київського «Архігуму». Якось кілька молодих талановитих архітекторів, не вмістившись у рамках соцреалізму, вирішили почати із себе. Так 1 квітня 1983 року утворився «Архігум», першими учасниками якого були переважно архітектори, в яких усе гаразд із почуттям гумору. А від дружніх шаржів перейшли до організації тематичних виставок, згодом піднялися на міжнародний рівень і здобули широке визнання. Вони пояснили й іншу версію назви: архігум, мовляв, — це вищий прояв гуманізму.

Один з батьків-засновників «Архігуму» Віктор Кудін (у центрі): дівочий сміх — то найвища оцінка

Те, що рідними стінами для багатьох карикатуристів став столичний Будинок архітектора, — не дивина, бо саме

серед представників цієї професії багато відомих майстрів інших жанрів. Архітектура — це універсальна художня освіта, всередині якої вільно почувається будь-яка професія. Недаремно колись казали, що архітектура — мати всіх мистецтв, зазначив «Урядовому кур’єру» нинішній голова «Архігуму», член Національної спілки архітекторів України Віктор Кудін.

— Карикатурист завжди перебуває на барикадах. Він повинен мати критичне ставлення до себе, друзів, суспільства й людини, — каже він. — До 1990 року було дуже цікаво працювати — безліч тем, боротьба з системою. Потім барикади зникли, не стало з ким боротися. Тому кілька років ми не знали, що робити. Не кожен знайшов свою тему й досі… Однак предмет карикатури — це передовсім людина. А ворог не обов’язково має бути політичний чи економічний. Це можуть бути і звичайні людські слабкості та вади.

Загалом на виставці представлено 140 художніх робіт, половину з яких розвісили в холі. Серед них карикатури

Юрія Кособукіна, Анатолія Казанського, Олега Смаля, Володимира Казаневського та їхніх молодших колег. Більшість із них друкували в радянських, українських і західних виданнях. Якось вирішили підрахувати, й виявилося, що загалом учасники клубу отримали у світових конкурсах понад тисячу нагород, з них більш як 200 гран-прі та перших призів.

Зазвичай на таких заходах не обходиться і без спогадів. Чимало теплих емоцій викликає згадка про одне з постійних місць спілкування художників — Андріївський узвіз. На щорічних ярмарках художників під час святкування Днів Києва карикатуристи клубу виставляють свої роботи для загального огляду. Кияни за стільки років звикли, що на розі Андріївського узвозу і вулиці Боричів Тік вони зможуть побачити, а за бажання придбати нові роботи художників клубу «Архігум». Завсідники досі згадують, як Юрій Головченко не встигав малювати «кота на трубі» — виривали прямо з рук. Як Віктор Кудін видавав десятки блискучих шаржів-експромтів, а Анатолій Казанський експериментував з його фантасмагоричними перформансами начебто з
нічого.

Архігумівці завжди дружили з колегами, тож до них завітала з подарунками чимала делегація колег по цеху з Санкт-Петербурга.

На жаль, цього року на святкування зібралися не всі батьки-засновники й ті, хто в різні роки був причетний до клубу (земний шлях таки короткий). Та їхні роботи можна споглядати не лише на стінах, а й в альбомі, який нещодавно побачив світ. Виставка працюватиме щонайменше до 15 квітня.