«У радянський час науку в університетах не фінансували. За часів незалежності це змінилося, адже очевидно, що неможливо створити хороший університет, якщо в ньому не буде науки. Однак досі це було короткострокове грантове фінансування під часто вкрай вузькі проекти. За таких умов університет не може послідовно вибудовувати розвиток якогось наукового напряму, творити спільноту науковців, які працюють над певним науковим напрямом у виші. Базове фінансування має це змінити», — наголосила недавно міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

Так, наукова діяльність університету — невід’ємна складова його функціонування як закладу вищої освіти у процесі підготовки висококваліфікованих фахівців. Вона має ґрунтуватися на тісній інтеграції освіти і наукових досліджень. І не лише в межах університету, а й на державному та світовому рівнях. Задля інтеграції української науки у світовий простір, забезпечення доступності підсумків досліджень вітчизняних учених для міжнародної спільноти МОН впроваджує ініціативи з «відкритої науки», надаючи підтримку для роботи з ними.

Наш університет знайшов своє місце у цій важливій ділянці освітньої діяльності. За майже 90-річний період роботи заклад сформував сучасну наукову базу, високопрофесійний науково-педагогічний колектив, якому до снаги розв’язання найскладніших наукових завдань сьогодення. Підтвердження цього — визнання досягнень університету на національному та світовому рівнях. З-поміж них участь у Десятій міжнародній освітній виставці «Сучасні заклади освіти-2019» та нагороди головного заходу освітньої галузі України: гран-прі «Лідер наукової та науково-технічної діяльності» та золота медальу номінації «STEM-навчання як освітній ресурс ХХІ століття».

Потенціал, який гарантує результат

Наукову діяльність викладачів та студентів університету спрямовано на реалізацію державної освітньої політики, насамперед розвиток механізму взаємодії основних напрямів національної стратегії інтеграції науки і освіти у світову спільноту. Основні суб’єкти науково-дослідної роботи в університеті — 558 науково-педагогічних працівників, з яких 72 доктори наук, 324 кандидати, академіки Національної академії педагогічних наук України, Академії будівництва та архітектури, Академії економічних наук, три заслужених діячі науки і техніки, сім заслужених працівників освіти. Наукова інфраструктура університету охоплює три науково-дослідні центри подвійного підпорядкування НАПН, НАН та МОН України, три міжнародні культурно-освітні центри, 13 регіональних науково-методичних центрів, 24 науково-дослідні лабораторії, 14 наукових шкіл, дві спеціалізовані вчені ради, раду молодих науковців, студентське наукове товариство.

Важливим завданням закладу вищої освіти залишається підготовка науково-педагогічних і наукових кадрів вищої кваліфікації. Нині відділ аспірантури та докторантури університету забезпечує підготовку докторів і кандидатів наук (докторів філософії) за шістьма ліцензованими спеціальностями.

Пишаємося успіхами науковців, які торік захистили дев’ять дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук та 13 — кандидата. В університеті успішно працюють дві спеціалізовані вчені ради.

Науково-дослідні роботи, які фінансують за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, — один із основних напрямів реалізації державної політики в галузі освіти і науки. Цього року тематичний план таких наукових досліджень поповнила фундаментальна робота «Фольклористичні дослідження хорового виконавства та народного танцю Центральної України» (науковий керівник — кандидат наук з мистецтвознавства Наталія Пиж’янова).

Професорсько-викладацький колектив 39 кафедр університету наполегливо працює над 45 комплексними темами, які пройшли державну реєстрацію в Українському інституті науково-технічної експертизи та інформації. З урахуванням річних планів МОН, а також планів НДР кафедр торік проведено сім міжнародних і 46 всеукраїнських конференцій, 94 семінари.

Жодна ініціативане залишаєтьсяпоза увагою

Беззаперечним пріоритетним напрямом наукової діяльності закладу вищої освіти стала інноваційна дослідницька діяльність молоді — студентів та викладачів. У цьому контексті заслуговує на увагу праця ради молодих науковців та студентського наукового товариства, які виступають ініціаторами традиційних та інноваційних наукових заходів і проектів. Рада молодих науковців університету, у складі якої шість докторів та 64 кандидати наук, ініціює та організовує різні форми наукової та науково-технічної діяльності наукової молоді.

Не менш важливе значення має робота наукового осередку студентів. Студентське наукове товариство, мета якого — створення умов для розкриття наукового і творчого потенціалу осіб, які навчаються в університеті, розвиток у них наукового мислення і навичок дослідницької роботи, популяризація різних галузей науки, розвиток інноваційної діяльності, організаційна допомога керівництву університету в оптимізації наукової та навчальної роботи, — ініціатор інноваційних наукових заходів та проектів. Особливо вагомі перемоги студентів в олімпіадах, конкурсах наукових робіт, а також участь у наукових заходах різного рівня — конференціях, семінарах, форумах тощо.

Наш університет рік у рік виборює почесне право бути базовим закладом вищої освіти в організації студентських наукових заходів загальнодержавного рівня. Це своєрідна школа, яка гартує молодих науковців, спонукає їх до нового мислення. Приміром, з успіхом відбулися в нашому закладі ІІ етап Всеукраїнського конкурсу наукових робіт з української мови та літератури (з методикою їхнього викладання), а також Всеукраїнська олімпіада з навчальних дисциплін «Історія», «Трудове навчання та технології».

В умовах глобалізації дієвий шлях розвитку закладу — наукова та науково-технічна спів­праця із закордонними закладами освіти, організаціями. Торік укладено 12 угод, у межах яких реалізуємо проекти академічної мобільності «Mobile+3»,«Mobile+2», програми «Erasmus+», а також програми подвійного дипломування, орієнтовані на підтримку освітньо-наукових ініціатив студентів та викладачів університету.

Заслуговує на увагу колективна робота над проектами, ініційованими Міністерством освіти і науки спільно з Британською радою в Україні.

«Відкрита наука» відчиняє двері

Зміну вимог до наукових фахових видань спрямовано на реалізацію комунікаційної стратегії закладів вищої освіти, забезпечення функціонування їхнього інформаційного простору та підвищення наукового авторитету. Університет — засновник п’яти фахових наукових видань (за новим класифікатором категорії «В»): «Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини», «Історико-педагогічний альманах», «Психолого-педагогічні проблеми сільської школи», «Порівняльно-педагогічні студії», «Проблеми підготовки сучасного вчителя». Значним здобутком цього року було введення до переліку фахових видань України одразу до категорії «Б» наукового журналу «Економічні горизонти».

Фахові видання університету зареєстровано, вони реферуються та індексуються у наукометричних базах даних, пошукових системах та репозитаріях. Крім фахових, університет — засновник періодичних видань різного спрямування: науковий журнал «Філологічний часопис», журнал «Уманська старовина». У 2018 році створено журнали «Соціальна робота і соціальна освіта» та «Психологічний журнал».

Своєрідне обличчя університету в наукових колах та показник якості його наукової діяльності — публікації співробітників. Постійно зростає кількість видавничої продукції.

Завдяки активним презентаціям наукові здобутки університету не залишаються непоміченими на міжнародному рівні. До того ж сучасні тенденції показу наукових досліджень, посилення ліцензійних умов потребують від науковця — викладача вищого закладу освіти подання здобутих результатів до світових періодичних видань і видавництв, що входять до наукометричних баз даних (Scopus, Web of Science). Кількість підготовлених викладачами університету публікацій у наукометричних виданнях значно збільшилася.

У зв’язку з інформатизацією суспільства зростає роль бібліотеки та її електронного сегменту. Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини входить до переліку найкращих закладів вищої освіти України, яким цього року надано доступ до найавторитетнішої міжнародної наукової платформи Scopus. Нині заклад отримав доступ до міжнародних баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету.

Інноваціїяк індикатор

Один зі стратегічних напрямів розвитку університетської науки — інноваційна діяльність і трансфер технологій. Тільки торік науковці отримали від державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» 14 патентів на винаходи та 132 свідоцтва авторського права.

Відповідно до пріоритетних напрямів розвитку науки та основних засад державної освітньої політики України, стратегія розвитку наукової та науково-технічної діяльності університету спрямована на підвищення його конкурентоспроможності й прозоре входження у світовий освітньо-науковий простір.

Отже, перед нами як закладом вищої освіти стоїть непросте завдання: не лише пройти процедуру атестації в частині провадження університетом наукової, науково-технічної діяльності, а зайняти високі позиції в запропонованій шкалі оцінювання як закладу вищої освіти, дослідження і розробки якого використовують на світовому рівні, вони мають важливе загальнодержавне і світове значення. Від цього залежить базове фінансування університетської науки, статус закладу вищої освіти, основне завдання якого — підготовка висококваліфікованих фахівців, науковців.

Без науки немає освіти, і навпаки. Ця беззаперечна теза підтверджує актуальність і життєву необхідність інтеграції освіти й науки як запоруки інноваційного розвитку сучасного закладу вищої освіти.

Професорсько-викладацький колектив39 кафедр університету наполегливо працює над 45 комплексними темами, які пройшли державну реєстрацію в Українському інституті науково-технічної експертизи та інформації.

Олександр БЕЗЛЮДНИЙ,
доктор педагогічних наук,
професор,
заслужений працівник освіти України,
ректор Уманського державного педагогічного університету
імені Павла Тичини,
для «Урядового кур’єра»