Найскладніша процедура для громадян в Україні — реєстрація земельної ділянки. У народі кажуть, що в органах землеустрою потрібно замовити проект відведення (правильно — схема відведення земельної ділянки або технічна документація на відновлення меж земельної ділянки). Проходження певної документації чиновницькими кабінетами може вивести з рівноваги будь-кого. Хоч згідно із законодавством, максимальний термін складання документації із землеустрою не має перевищувати шести місяців з моменту укладення договору. У першому півріччі цього року Державна служба з питань геодезії, картографії і кадастру (Держгеокадастр) зареєструвала  437 664 земельні ділянки, а в січні-червні 2015-го — 347 378.

Периферійним бюрократам легше

З певними технічними огріхами зареєструвати земельну ділянку та оформити на неї право власності не можна, наприклад, коли вона розташована помилково не на тому місці. На публічній карті Держгеокадастру можна побачити, як земельні ділянки «плавають» у Дніпрі або в Чорному морі. Такі помилки трапляються й на суходолі.

З витягами про земельну ділянку справи значно кращі. Цю послуга надають нині безоплатно у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви. У січні-червні цього року Держгеокадастр видав 528 334 витяги про земельну ділянку (за аналогічний період торік — 407 898).

За інформацією Асоціації міст України, на сьогодні вже 60 органів місцевого самоврядування (ОМС), зокрема міські, селищні й сільські ради та територіальні громади мають доступ до витягів про зареєстровану земельну ділянку Держгеокадастру. Тобто відбулася демонополізація послуг цієї структури щодо таких витягів. Цей документ можна взяти у місцевому ЦНАПі або переглянути в інтернеті в реєстрі речових прав за 5 хвилин.

За даними Асоціації міст України, вартість техдокументації земельної ділянки може становити 400—600 гривень у віддалених регіонах, а у передмісті Києва вона сягає кількох тисяч гривень. На неї впливає ціна самої ділянки. Що ближче до Києва, то дорожче вона коштує. Можливо, тому що в передмісті столиці живуть заможніші люди.

Терміни оформлення техдокументації в областях різні. «УК» розповіли, що у Західній Україні, наприклад, нормативну оцінку землі роблять протягом одного дня, а не тиждень, як у Київській області, а техдокументацію оформлюють за сім днів, а не за півроку.

«Імовірно це спричинено попитом та кількістю кадрів, які працюють в установі. Кількість охочих оформити ділянки у столиці чи поблизу неї в десятки або навіть у сотні разів більша, ніж у віддаленому куточку країни. Іншою причиною може бути недостатня кількість компетентних працівників та їхня завантаженість», — зазначає старший юрист ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» Інна Рудник.

«Терміни оформлення проектно-технічної документації землеустрою за заявами громади і за зверненнями сільських та селищних рад різняться. Ліцензовані землевпорядні організації виготовляють її протягом 1—3 днів, а її погодження залежить від районного відділення Держгеокадастру та районного архітектора і може затягнутися надовго», — зазначив «УК» голова Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Микола Фурсенко.

Наприклад, довідки форми 6-зем, яку офіційно скасували, але нею користуються, отримують через ЦНАПи з офіційним терміном місяць.

Висновок архітектури (відповідно до району) також погоджують від тижня до місяця, проте буває, що й понад два. «Час присвоєння кадастрового номера займає мінімум тиждень, який витрачають на перевірку обмінного файла. Бюрократична машина працює й породжує соціальну напругу серед населення та недовіру до влади», — констатує Микола Фурсенко.

Сир у мишоловці

«Специфіка землевпорядної тяганини в Україні зумовлена наявністю інституту безоплатної приватизації земельної ділянки (кожен громадянин може отримати певну кількість гектарів з різним цільовим призначенням у власність від держави за заявою), а у країнах Європи такого механізму не застосовували», — кажуть в Асоціації міст України.

Оскільки земельний ресурс у нас обмежений, а кількість охочих отримати земельні ділянки щороку зростає, з’являється корупційний механізм (чиновник виставляє певні перепони на шляху безплатної передачі землі).

За кордоном такого немає, бо ділянки здебільшого продають або надають в оренду. Чому в нас замовник сам виготовляє документацію із землеустрою? Бо зацікавлений у безплатному отриманні земельної ділянки і бере на себе клопіт з її оформлення.

У Польщі, наприклад, оформленням земельних ділянок займається територіальна громада або держава (у нас — фізична чи юридична особа). У цій країні зацікавлена особа звертається в муніципалітет і отримує повний пакет документів (плата за нього входить у плату за земельну ділянку). Там це роблять прозоро на аукціонах з дотриманням відповідних процедур.

На жаль, в Україні немає такого поняття, як суцільна інвентаризація земельних ділянок, внаслідок якої можна було б внести інформацію у  Держгеокадастр, а інвентаризацію роблять «клаптиками» залежно від звернень громадян.

«У більшості сільських та селищних рад і районів інвентаризацію (реальну) обліку земель та адаптацію їх за цільовим використанням до вимог земельного кадастру до кінця не проведено. Більшість громад (і ті, що об’єдналися) не мають генеральних планів, схем планування адмінтериторій і рад», — підкреслюють у Всеукраїнській асоціації сільських та селищних рад.

Особливо це стосується земель за межами населених пунктів, що призводить до багатьох порушень під час оформлення їх у користування чи оренду. Все це, як правило, оформляють без відома сільських і селищних органів місцевого самоврядування.

КОМПЕТЕНТНО 

«З офіційної відповіді  відділення Держгеокадастру буде зрозуміло,  чи вас «футболять» 

Ярослав РАБОШУК,  директор Центру аналізу  та розробки законодавства  Асоціації міст України:

— На сайті Держгеокадастру є реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників. Тобто проектант подає проектну документацію до кадастрового реєстратора, який її приймає. Держгеокадастр може позбавляти сертифіката за помилки. Будь-який чиновник, використовуючи свої знання в законодавстві, може знайти певні помилки в документації й шантажувати проектну організацію позбавленням їх сертифіката.

Тому проектні землевпорядні організації намагаються домовитися з кадастровим реєстратором: по кілька разів подають проектну документацію. Коли видачу технічної документації клієнтові затримують, то винною у цьому може бути недолуга проектна організація, яка не може з першого разу зробити проект або це відбувається через корупційну складову (вимагають гроші за прискорення розгляду документів). Крім того, терміни виконання документації можуть затягувати через великий обсяг опрацьованої документації.

Чимало чиновників користуються юридичною необізнаністю громадян, тому рекомендую звертатися з офіційним листом до відповідного відділення Держгеокадастру і чекати на офіційну відповідь. Із неї буде зрозуміло, вас «футболять» чи справді є зауваження щодо її оформлення й чи винен проектант, який щось неправильно зробив.

Від редакції.   Фахівці вважають, що для подолання тяганини із земельною документацією в Україні потрібно завершити проведення інвентаризації земель та узгодити їх облік з вимогами земельного законодавства. Також треба спільно посилити контроль і взаємодію щодо використання земель за цільовим призначенням та відновлення родючості. І домогтися виготовлення об’єднаними територіальними громадами схем планування їхніх територій та генеральних планів населених пунктів.