Автомобільні шляхи для будь-якої країни — це не лише дороги, це ще й транспортні коридори та засоби «особливого спілкування», завдяки яким відбувається життєдіяльність бізнесу та пересічних громадян. Це — фактично обличчя держави.

Яким же чином розвивалися в 2016-му та розвиватимуться в 2017-му році дорожнє будівництво та реконструкція? Чи отримає наша країна осучаснене обличчя завдяки новим автошляхам? 

Спершу слід нагадати, що одне робоче місце у сфері будівництва автошляхів створює 3—5 нових робочих місць у суміжних галузях — машинобудуванні, промисловості будівельних матеріалів, автобізнесі, логістиці тощо. І таким чином завдяки розвиткові автодорожнього будівництва та реконструкції доріг розвиваються й інші сектори економіки, вона значно пожвавлюється. Звісно, що в такому  разі до державного бюджету   надходитимуть  значно більші кошти, а пересічні громадяни  житимуть  краще. Це прекрасно розуміли в будь-які часи керівники держав та імперій, починаючи зі стародавнього Риму. Настав час і для України.

Починаючи з 2017 року, Україна будуватиме сучасні високоякісні дороги міжміського й міждержавного сполучення. Фото Юрія САПОЖНІКОВА

Половину  віддали за борги

Днями віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон заявив, що українські дороги  відповідатимуть усім технічним нормам орієнтовно в 2017—2018 роках. За його словами,  в Україні   170 тисяч кілометрів доріг державного значення,  9% з них  потребували ремонту. Лише за 2016 рік вдалося відремонтувати у п’ять разів більше доріг, аніж це було зроблено в попередні роки. Кабмін звітує, що було проведено відповідні підготовчі тендерні процедури для виконання середнього поточного ремонту. «Нам вдалося, не  повною мірою, але провести  ремонт дороги Одеса — Рені. Я пишаюся ремонтами доріг, які було проведено у західному регіоні. Це Івано-Франківська, Тернопільська, Волинська, Львівська області», — заявив пан  Кістіон.

Реконструкцією та будівництвом доріг в Україні, як відомо, займається Укравтодор — підприємство, яке має свою власну статтю видатків у державному бюджеті. У 2016 році згідно з цим документом Укравтодор повинен був отримати з  казни 13,92 мільярда гривень. Щоправда, слід додати, що більше половини  цієї суми  мало бути спрямовано на виконання боргових зобов’язань компанії по позиках,  залучених  державою, або під державні гарантії на розвиток мережі автодоріг загального користування.  Втім, 6,77 мільярда гривень в 2016 році   було  призначено на розвиток дорожнього господарства.

Ще на початку цього року планувалося створення так званого спецфонду держбюджету України  — Державного дорожнього фонду (ДДФ), який мав би запрацювати з початку 2017-го.  ДДФ — дуже важлива структура, де повинні акумулюватися всі кошти, необхідні саме на будівництво доріг.

Ухвалили  дуже пізно

Проте законопроект, який мав регулювати діяльність фонду —  «Про внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» щодо удосконалення механізму фінансування дорожньої галузі»,  було ухвалено після 15 липня. А це, за словами  правника юридичної фірми «Центр конфліктології і права» Ігоря Кравченка, значить, що такий закон починає діяти не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, тобто з 1 січня 2018 року.  Цим законом регламентують надходження до спецфонду в  такому   обсязі: в 2018 році — 50%; в 2019  — 75%; з 2020 року — 100%.

На превеликий жаль, також лише через рік набере й  чинності інший важливий документ — «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування» (законопроект  № 0954). Згідно з ним буде змінено систему управління автомобільними дорогами загального користування. Зокрема  передбачено передачу автомобільних доріг загального користування місцевого значення в управління місцевим органам влади (обласним державним адміністраціям).

Голова громадського об’єднання «Розвиток інфраструктури» Станіслав Гвоздіков вважає передачу доріг місцевого значення до відання областей та заснування ДДФ доброю новиною. «Саме комплексна реалізація двох зазначених складових значно підвищує імовірність успіху реформи управління дорогами. Якщо витрачати гроші на потрібні громаді шляхи, а не на ті, ремонт яких забезпечить надприбутки генпідрядним організаціям,  слід очікувати швидкий соціальний ефект та  позитивні зміни  для всіх: пішоходів, водіїв, маломобільних осіб та велосипедистів». 

Отже, такі цікаві і важливі зміни, на жаль, відбудуться лише через рік. А що ми маємо вже  тепер  і матимемо  в 2017 році?

Подібних  стратегій  ще не було

Згідно з проектом Державного бюджету на 2017 рік Укравтодор повинен отримати з державної казни 14,24 мільярда гривень. І знову ж таки, до 7,33 мільярда гривень повинні піти на виконання боргових зобов’язань по позиках, залучених державою.

Нещодавно керівник Укравтодору Славомир Новак оповістив, що Стратегія розвитку дорожньої галузі України на 2017—2022 роки  перебуває на завершальному етапі розробки,  її буде  представлено для вивчення громадськості та Світовому банку (СБ), який тісно співпрацює з українською стороною у цьому питанні. У свою чергу директор СБ у справах Білорусі, Молдови і України Сату Кахконен вважає, що подібних стратегій наша країна не розробляла протягом багатьох років, тому його організація дуже позитивно сприйняла таку ініціативу  з реформування галузі. Однак пані Кахконен вже вкотре зазначає, що для СБ дуже важливий також інший крок української влади — реформування ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», тому що поважний у світі банк має плани щодо співробітництва саме з цією інституцією.

Слід нагадати, що в 2017 році Укравтодор з метою  фінансування  подасть на розгляд СБ 20 проектів.   Це будуть проекти щодо розвитку дорожньої інфраструктури — інженерне проектування, консультації, попередній дизайн тощо. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман нещодавно заявив, що на будівництво доріг та транспортних коридорів нашій країні вдасться залучити кілька мільярдів доларів.

Утім, треба зазначити, що, за словами Сату Кахконен, СБ вирішив скоротити кредитний портфель Укравтодору саме в 2017 році —  вилучити з нього близько 220 мільйонів доларів. СБ пояснює такий   крок тим, що гроші інституції не  освоюють достатньо швидко, що   обтяжує  Україну економічно, та не вивільняють місця для підтримки нових проектів. Проте ці 220 мільйонів доларів, як вважають в СБ, неодмінно ще повернуться в нашу країну. Отже, непросування грошей, їх неосвоєння вчасно  перешкоджає подальшому фінансуванню міжнародними інституціями дорожньої сфери України.

Чи треба Україні будувати платні автошляхи або разом з інвесторами їх зводити за концесією?

На думку пана Гвоздікова, що стосується  платних доріг, то  це недешево: «З іншого боку,  це  дає змогу перевізникам уникнути підводних «каменів» на безкоштовних альтернативних дорогах. Які дороги повинні стати платними в першу чергу? Я пропоную дивитися на це питання не  як на інфраструктурне,  а  як на один з інструментів стимулювання економічного зростання. Поважні експерти давно порахували економічний ефект в цілому для України, а не для галузі. Так, для будівництва інфраструктурного об’єкта потрібно використовувати українські комплектуючі матеріали. Найголовніше — вони врахували вплив проекту на економіку: бюджетні надходження, кількість робочих місць, які створюватимуть, і побічні проекти. На жаль, у нас досі немає системної експертизи для оцінки впливу великих інвестиційних проектів на економіку». На відміну від вітчизняних практик, як переконаний експерт, у передових країнах пропонують упровадження сучасної методології математичного транспортного моделювання, що забезпечує об’єктивний, комплексний та випереджувальний підхід до планування та  розв’язання проблем транспортної галузі країни. Нам ще до цього треба дорости.

Від редакції. Звісно, проблема масового  будівництва та реконструкції  автошляхів в Україні давно назріла і вийшла за  межі галузевої чи регіональної. Це  важливе питання загальнодержавного та міжнародного  значення.

Ми не кажемо про латання дірок на автострадах, ми маємо на увазі  дороги високої якості,   побудовані  із застосуванням передових матеріалів за сучасними технологіями. Це буде  значно дешевше, ніж  постійно асфальтувати різні  ями. Багато в чому допоможуть ухвалені два важливі закони,   які ми  згадували  вище. Проте, на превеликий жаль, вони почнуть діяти лише за рік. Однак в Україні невдовзі повинна запрацювати Стратегія сталого розвитку «Україна-2020», в якій чимало уваги зосереджено саме на  проблемі доріг. Також влада застосовуватиме Угоду про асоціацію між Україною і ЄС, узгоджуючи наші вітчизняні стандарти з  європейськими. Втім, найголовнішою у цьому аспекті є боротьба з корупцією саме у сфері будівництва та обслуговування автошляхів.