Гуманітарна політика
-
Парамедиків готуватимуть у Тернополі
В Україні зароджується інституція парамедиків, які надають домедичну допомогу постраждалим в екстремальних ситуаціях. Центром підготовки професіоналів, які працюють в екстреній медичній допомозі, має стати Тернопіль. З наступного року йдеться про підготовку таких фахівців на базі Тернопільського державного медуніверситету ім. Івана Горбачевського. А ще цьогоріч тут мають узятися за проведення циклу навчально-практичних курсів з домедичної допомоги для працівників Держслужби з надзвичайних ситуацій та поліції.
-
Сваху зустріли бурхливими оплесками
Сашкові Савицькому, моєму університетському товаришеві, який нещодавно повернувся із зимівлі в Антарктиді, вистава дуже сподобалася. Каже, буквально відчував, як напахчене субтропічними рослинами повітря нуртує в легенях. Мені теж перегляд спектаклю навіяв спогади про Батумі, який пощастило побачити півтора року тому в коротких перервах Восьмої конференції міністрів довкілля.
-
Больова точка
«А тато довго хворів... Коли лікарі вже нічого не могли зробити, ми зіткнулися з тим, що в нашій країні немає нормальної допомоги таким хворим.
Страшна не смерть. Страшно те, що ми — ті, хто лишилися тут, мучимося, що не змогли зробити щось іще. Кажуть: забудь, не думай. А як не думати? Бо є різниця в тому, чи думати про те, що мама/тато/бабуся жахливо мучилися перед смертю, чи що зробив для рідної людини все, що вона прожила останні дні без болю, встигла потиснути руку онукові й подивитися з ним футбол», — написала на своїй сторінці у ФБ приятелька.
-
Його мистецтво не піддається часу (фоторепортаж)
У столичному Будинку художника відкрилася довгоочікувана виставка Олександра Дубовика. Вона триватиме до кінця нинішнього тижня, що недостатньо для такої масштабної експозиції. Але такі умови оренди. В усіх залах на третьому поверсі представлено майже 200 живописних і графічних робіт митця, починаючи зі знакового автопортрета 1967 року, який, крім впізнаваності Метра, являє тип інтелігента 1960-х. На цей портрет здавна полюють колекціонери, але художник притримує його, адже «він музейного рівня».
-
ЗНО чекає не лише на магістрів-правників
Попри те, що на українському ринку праці юристів надміру, випускники шкіл рік у рік охоче обирають правничі професії. Під час цьогорічної вступної кампанії рейтинг найпопулярніших фахів очолили «філологія», «право» й «менеджмент». На ці напрями абітурієнти подали найбільше заяв, повідомляють у Міністерстві освіти і науки.
-
Письменник Іван КОРСАК: «Євреї казали: «Тільки й житимемо, доки Бульба тут буде»
2017-й Волинська обласна рада оголосила у краї Роком Української Повстанської Армії. Відбулися дуже важливі зустрічі, конференції, видрукувано історичні дослідження. Новий роман Івана Корсака «На розстанях долі» теж на цю тематику.
-
Барон на службі УНР
Зовсім не випадково презентація роману Олександра Скрипника «Розстріляний на Донбасі «за ізмєну Росії» про українського дипломата і розвідника Федора Боржинського, який вийшов у видавництві «Ярославів вал», відбулася в день проголошення ІІІ Універсалу УНР. Адже саме «лицарі мовчазного подвигу» — розвідники періоду Української революції 1917—1921 років наближали своїми діями свято майбутньої державності.
-
Якби не війна (волонтерський фотопроект)
«Скільки всього могло б статися й не статися, якби не війна». Цю фразу співорганізатори волонтерського фотопроекту «Якби не війна» взяли за епіграф до однойменної книжки. Упродовж тижня виставка діяла в тернопільському Українському домі «Перемога», де на початку нинішнього року відкрили й перший у країні інтерактивний музей бойових побратимів, який створили самі атовці. Ініціатори заснування цього закладу — волонтер голова громадської організації «Об’єднання бойових побратимів» Катерина Бойко («Кобра») й боєць Ігор Войцехівський («Поляк») не лише посприяли відкриттю експозиції «Якби не війна», а й проводили екскурсії.
-
Лікар-комбустіолог Сергій Слєсаренко: «Перші два сучасних функціональних ліжка я придбав за власні гроші»
Через дбайливі руки медиків опікового відділення Другої міської лікарні в Дніпрі з важкими й надважкими пораненнями пройшли понад 400 українських захисників. І майже всім їм вдалося зберегти кінцівки. У цьому неабияка заслуга лікаря-комбустіолога Сергія Слєсаренка, якого нещодавно удостоєно престижної нагороди — ордена Святого Пантелеймона за новаторство в медицині. Нині його посада звучить як керівник Центру термічної травми і пластичної хірургії. Тож розмову з ним я почала начебто з невеличкого уточнення. Та виявилося, зачепила за живе.
-
Волинська батьківщина електрофорезу
ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:
Останній бій патріота
Обрав честь і безсмертя
Дешифратор писемності майя
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2021
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ