10 серпня в Україну вперше за 311 років зі Стокгольма доправили латинський варіант Конституції Пилипа Орлика — визначну історичну пам’ятку української та європейської думки ХVІІІ століття, яка заклала підвалини українського конституціоналізму, одну з перших конституцій світу. Три її копії, які передала Швеція, за словами представниці Верховної Ради в Конституційному Суді України Ольги Совгирі, «вже експонують в Україні: у парламенті та Офісі Президента; третю копію буде передано до Конституційного Суду після його реформування».

Про можливості і показники інноваційної діяльності НАН України, фінансову складову, залучення талановитої молоді та реформування мережі наукових установ розповідає її очільник Анатолій Загородній.

17 серпня в Києві погашатимуть марку, присвячену лавреатові Нобелівської премії з літератури Шмуелю-Йосефу Агнону, який народився у м. Бучач на Тернопільщині. Цей поштовий знак, марковий аркуш, конверт «Перший день» і штемпель спецпогашення став спільним випуском України та Ізраїлю. На появу цього матеріалу з нетерпінням чекає тернополянин Юрій Ковальков. Каже, свого часу він запропонував Укрпошті ввести у план випуск серії марок, присвячених саме Нобелівським лавреатам, які народилися на українській землі.

Харківський Інститут загальної і невідкладної хірургії ім. В.Т.Зайцева НАМН України відомий далеко за межами нашої держави. Він один із провідних центрів високоспеціалізованої медичної допомоги, де щороку виконують понад 6 тисяч операцій. Розповідаючи про роботу науково-клінічних підрозділів, тут обов’язково згадують учителів, які вчилися в Олександра Шалімова, підкреслюючи повагу і до великого хірурга, і до тих принципів, які він сповідував.

До 30-річчя Незалежності України обласна універсальна наукова бібліотека разом з обласною організацією Національної спілки письменників України ініціювали поетичний відеомарафон, який тривав 30 днів, і кожен з них було присвячено одному з місцевих авторів. У такий спосіб поставили за мету популяризувати творчість літераторів Тернопільщини й відзначити ювілей держави.

У журналістській роботі часто доводиться користуватися запозиченими з усної народної творчості крилатими словами і влучними висловлюваннями. З певними сподіваннями ніс додому й ошатно видану монографію полтавця Костянтина Рахна «Крик кажана. Гончарство у фольклорній спадщині українців», яку мені дали почитати на кілька днів.

Подорожі в часі, виявляється, не така вже й нездійсненна мрія. Принаймні, побувавши в Легедзиному на Черкащині, обов’язково наштовхнешся на думку про машину часу, яка змогла б повернути нас у минуле хоч на кілька тисяч років. Тоді тут дозрівали хлібні ниви, зеленіли пасовиська, виднілися розмальовані хати трипільців, вітер доносив димок від вогнищ, перемішаний із запахом смачної їжі. Біля домівок бавилися діти.

У краї діють 23 центри, де можуть зробити щеплення всі охочі жителі області вакциною Moderna. За словами заступника голови Харківської облдержадміністрації Михайла Черняка, в області створюють можливості, щоб якомога більше людей змогли вакцинуватися. В обласному центрі та районах працюють 56 мобільних бригад та понад 150 пунктів щеплення.

30 років тому. Час, коли українці після тривалих років за радянською залізною завісою відкривали для себе новий демократичний світ, коли нарешті майже всім багатомільйонним гуртом на загальнонаціональному референдумі підтвердили Акт проголошення Незалежності України, обрали Президента новітньої України. Але тоді мало хто знав, що десь там, за океаном, існує Державний центр Української Народної Республіки, який є спадкоємцем Центральної Ради й Українського Трудового Конгресу, на базі якого було створено Директорію. Його на той час очолював п’ятий Президент в екзилі (вигнанні).

Нещодавно на базі Інституту сільського господарства Північного Сходу НААНУ в селі Сад поблизу Сум відбувся традиційний День поля. Про його підсумки, роботу науковців, співпрацю з аграріями краю кореспондентові «УК» розповідає директор інституту Віктор КАБАНЕЦЬ.