Однією з головних проблем українських вчених-винахідників зокрема та перспектив України щодо її наукового потенціалу загалом  лишається впровадження українських винаходів у виробництво. «Ми не знімаємо часткову провину із себе, адже недостатньо рекламуємо й популяризуємо свої винаходи. Проте річ все-таки в тому, що в країні не створено сприятливого інноваційного клімату, який би спонукав підприємців активно шукати інновації.  

22 квітня 1992 року в Інституті серцево-судинної хірургії  АМН України столичні кардіохірурги  вперше в Україні зробили  новонародженій дитині  операцію, на  яку зважувалися лише в найкращих закордонних дитячих кардіоцентрах. І  хоч офіційно відділення кардіохірургії та реанімації новонароджених в інституті було відкрито у вересні, кардіохірург Ілля Ємець та його колеги  по праву ведуть свою хронологію від того дня, коли вдалося врятувати Мишка Кікотя. Сьогодні хлопець разом з лікарями святкує 20-річний ювілей. Про те, чого досягла вітчизняна кардіохірургія за цей термін, ми дізнавалися в заступника  директора Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії  МОЗ України, доктора медичних наук  Надії  Руденко.  

Нещодавно знаному мистецтвознавцю Тетяні Кара-Васильєвій було вручено Національну премію ім. Тараса Шевченка за монографію «Історія української вишивки». В ній автор досліджує традиційні способи і техніку вишивки в різних регіонах України. Поза сумнівом, символи на традиційних українських вишивках і вишиванках є закодованою інформацією-мрією жінки про ідеальне влаштування світу. До розгадки суті цього феномену впритул наблизився інший дослідник — Валентин Мойсеєнко. Його мрія — показати в найбільших містах України і місцях комплексного проживання українців за кордоном експозицію чоловічих вишиванок з традиційним кодом єдності чоловічого і жіночого начал і видати про це фотоальбом.  

У Київському будинку вчителя відбулася офіційна церемонія нагородження переможців конкурсу «Біржова УНІВЕРсіада», в якому взяв участь 551 студент із 63 вишів країни. Півтора місяця студенти змагалися за право називатися найкращими. На рахунок кожного учасника було покладено 1000 грн, на які можна було купити ф’ючерси на індекс «Української біржі» (УБ). За час чемпіонату більшість студентів зазнали збитків, адже з усіх учасників лише десятеро мали рахунки на біржі й уміли торгувати. Але організатори конкурсу були готові до цього, адже метою  було не отримати прибуток, а зацікавити студентів і навчити їх торгувати на фондовій біржі.  

Є низка хвороб, що небезпечні не стільки самі собою, скільки тими змінами в організмі, до яких вони поступово призводять. Лікарі не втомлюються наголошувати, що лише одним із наслідків цукрового  діабету може  стати ампутація ніг. Але навіть у разі, коли медики не виключають таку перспективу, можна знайти порятунок, аби й далі  відчувати щастя ходити власними ногами, без милиць та протезів. І вихід полягає не в застосуванні захмарно-дорогих технологій чи останніх досягнень фармацевтичної галузі.

Про те, як за допомогою нескладних заходів вберегтися від ампутації тим, кому доводиться жити з хворобами, здатними призвести до цього, ми запитали в доктора медичних наук, керівника клініки патології стопи й складного протезування Інституту травматології та ортопедії АМНУ професора Андрія Лябаха. 

180 років тому в місті, яке тільки започатковувало свою славну історію, почали зводити комплекс унікальних казарм для матросів флотських екіпажів. Унікальних за масштабом, площею, інженерними комунікаціями, архітектурою. Символічно, що нове життя і новий статус Старофлотські казарми отримали в рік ювілею початку будівництва, 75-річчя з дня створення області та напередодні 100-річчя Миколаївського краєзнавчого музею. Який зв’язок між приміщеннями для матросів та музеєм, у якому зберігається вся історична і культурна спадщина області? Безпосередній. Там, де раніше розташовувалися флотські екіпажі, відтепер розмістилися зали обласного музею.  

День воскресіння Ісуса Христа збігається з давнім дохристиянським святом приходу Весни. Ритуальними стравами Великодня були неодмінно пшеничні й сирні бабки, паски, варене біле і мальоване яйце, м’ясні страви.  

За статистичними даними кілька років тому в Україні тримали 40-денний Великий піст 23% усіх домогосподарств. Поза сумнівом, це ті віряни, які сповідують його мету — приготування до святкування Великодня, а не чергову можливість оздоровитися, що вже зветься дієтою. Варто також нагадати, що церква трактує це випробовування  як унікальну можливість позбутися чимало з того, що заважає православним християнам набути духовного піднесення. Тож якось не зовсім віриться, що святковий великодній стіл викличе в них нестримне бажання з’їсти все й одразу. Тим часом дієтологи не втомлюються з року в рік застерігати про небезпеку, яка існує для здоров’я під час різкої зміни харчового раціону.  

За кілька тижнів стартує Євро-2012  — грандіозний проект, у реалізацію якого попервах мало хто вірив. Та Україна, наголосив під час візиту до Львова президент УЄФА Мішель Платіні, таки зуміла належно підготуватися. Один за одним введено в експлуатацію головні спортивні та інфраструктурні об’єкти у містах, де відбуватимуться матчі футбольної першості континенту, а в Україні вже працюють над черговим проектом — готуються подати заявки для отримання права на проведення зимових Олімпійських ігор 2022 року.  

Дві поважні дати — 100-річчя досягнення людиною Південного полюсу та 75-річчя заснування першої радянської дрейфуючої станції в Арктиці — полярники різних країн вирішили відсвяткувати на Північному полюсі цими днями. Українську делегацію очолює Микола Маковій — єдиний в Україні полярник, який побував в Антарктиці аж 14 разів. Він проходив нелегкий шлях до Південного полюса, але жодного разу не був на Північному.