У Волинському краєзнавчому музеї громадськість зустріла рушникову доріжку та ікону Святогірської Божої Матері, що у серпні минулого року з міста Святогірська, що на Донеччині, стартували у всеукраїнський тур, присвячений 20-ій річниці Незалежності України.  

Видатний український флейтист Юрій Шутко, соліст Національної філармонії, першим i чи не єдиним в Україні не побоявся зайнятися виключно  сольним концертним музикуванням та вивів флейту з оркестрової ями на академічну сцену. Не маючи власного житла, музикант довгі роки збирав кошти на заповітну мрію — золоту флейту, яка звучить по-особливому. І зрештою таки придбав аж у Лондоні чарівний інструмент вартістю двокімнатної квартири в столиці. Сьогодні виконавець не лише збирає на свої концерти повні зали слухачів, а й займається дослідженням флейтового мистецтва та виховує талановиту зміну.

На Кримському півострові саме у розпалі курортний сезон. Відтак в Ялті стартував проект «Гостьова карта туриста» — скориставшись нею, відпочиваючі матимуть приємну нагоду отримати знижки. Про нововведення кореспонденту «УК» розповідає заступник міського голови Ялти Олена Юрченко.

«Донецькою Швейцарією» називають Святогір’я. Віддалене від промислових підприємств, воно є улюбленим місцем відпочинку донеччан та гостей краю. Адже тут, у курортній зоні, можна не лише підлікуватися чи просто подихати свіжим повітрям у лісах на берегах Дінця, а й ознайомитися з історичними пам’ятками. Саме тому ця територія —   один із найпривабливіших туристичних маршрутів під час Євро-2012 у Донецьку.

Виявляється, відома всім звичайна гармонь, гармошка — не лише російський чи український інструмент, а інтернаціональний. У різних народів світу він має свої назви: бузіка, амірзакан, ірон-кандзал, фандір, комуз, кобуз, обе, кобое, хут-купас, верхань, арган, пшине… Про це розповів музикант, керівник дитячого ансамблю гармоністів Іван Сухий із Жашкова, беручи до рук зроблену власноруч гармоніку у формі жіночого чобітка в єдиному музеї гармошки, який сам і створив.

Рок-музиканти на сторінках «Урядового кур’єра» гості нечасті. Але це зовсім не означає, що деякі вітчизняні виконавці не впливають на формування світогляду молоді набагато сильніше, ніж чиновники і політики. До того ж українські музиканти, які з легкістю збирають багатотисячні стадіони, — ще й візитна картка нашої країни за кордоном. Сьогодні гість «УК» — один з ветеранів українського року, творець жанру украбіллі, лідер гурту Ot Vinta, художник, актор і сценарист Юрій Журавель. 

У мого приятеля вдома існує залізне правило: коли якась річ упродовж року-двох пролежала непотребом, від неї позбавляються. Мовляв, стільки часу обходилися — навіщо далі тримати? Пригадав це, подумавши, що медійне співтовариство в липні мало нагоду відзначити 14-річчя прийняття документа, який і дня не працював — Закону «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення в Україні». 

Отримавши диплом магістра теології у 81-річному віці, Феофіл Васильович не зупиняється на досягнутому — сьогодні він знову студент усе того ж Гуманітарно-теологічного інституту (ГТІ) Одеського християнського гуманітарно-економічного університету. Цього разу чоловік опановує журналістику. Втім, нарікає, що змушений взяти академічну відпустку з особистих причин. Та й узагалі стоїть перед дилемою: вивчати журналістику чи писати докторську з теології. Тож швидше за все працюватиме на два фронти.

Дедалі частіше побутує думка, що якби люди не знали щастя, мабуть, наша цивілізація сьогодні вже б не існувала. Втім, що змушує людей мислити, розширювати кругозір, робити винаходи? Одні вчені вважають: це постійне прагнення до щастя. Їхні опоненти заперечують: за рівнем розвитку техніки й отримання різноманітних знань людство за останні 100 років досягло значно більше, ніж за всю історію свого існування. Але навряд чи можна стверджувати, що воно в цілому і кожна людина зокрема стали від цього щасливішими. Це можна пояснити лише тим, що кожна епоха має свої уявлення про щастя. А яке воно у нас, сьогоднішніх?

Якщо раніше дитячі оздоровчі заклади санепідслужба перевіряла планово (попереджаючи за 10 днів), тепер фахівці вдалися до більш жорстких правил: щодня без попередження перевіряють заклади оздоровлення та відпочинку. Зокрема вчора на розширеній нараді стосовно аналізу поточної епідеміологічної ситуації в країні представники МОЗ відзвітували, що лише за один день, 1 серпня, встигли перевірити 179 закладів оздоровлення та відпочинку дітей — порушення санітарного законодавства виявлено в 16 з них — а це майже 9% від кількості перевірених таборів (починаючи з 14 липня вже перевірено близько 3,4 тис. закладів).