Гуманітарна політика
-
Харківського "Лускунчика" виставлять у Франкфурті
Художниця з Харкова Марина Пузиренко стала лауреатом премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за 2010 рік. Перемогу в номінації "Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва" їй принесла книжка "Лускунчик" харківського видавництва "Ранок".
-
Діагноз сердечникам ставлять через скайп
За допомогою інформаційно-комунікаційних технологій лікарі-кардіологи проводять дистанційну діагностику серцево-судинних захворювань, яка вимагає передачі візуальної інформації (наприклад передача електрокардіограм). Вони надають рекомендації з лікування серцевої патології.
-
Як школам і дитсадкам відстояти свою землю?
Наше життя багате на парадокси. Особливо невтямки людській совісті і здоровому глузду, коли бачиш, чуєш, читаєш, як дехто посягає на святе - дітей. Ну як не дивуватися, коли у дошкільнят чи школярів забирають приміщення і земельні ділянки, де розташовані їхні улюблені, рідні маленькому серцю дитсадочки й школи? Інколи так звані інститути й університети оселяються... у корпусах дитсадків, а приватні підприємці будь-що намагаються захопити велику шкільну територію.
-
Талановита поміщиця малювала, як Aйвазовський
У Сумському обласному художньому музеї імені Н. Онацького відкрилася виставка художніх полотен та скульптурних робіт уродженки Лебединського району, учениці Івана Айвазовського Юлії Бразоль. Нинішнього року минає 155-та річниця від дня її народження.
-
Де і чому "відфутболили" канікули?
У понеділок спорожніли класи в багатьох українських школах - після довгих зимових холодів діти нарешті дочекалися запланованого відпочинку. Триватимуть весняні канікули всього тиждень. Проте омріяні вихідні стартували не для всіх: у деяких регіонах, щоб зекономити електроенергію і тепло, учні відпочиватимуть лише з 1 квітня, а інколи довше - аж два тижні. Таким чином закінчення канікул співпаде з кінцем опалювального сезону - тож на цей період шкільні приміщення відключать від опалення, щоб потім його вже не вмикати.
-
Піонерський табір витягнув щасливий білет
На березі мальовничого озера, під віковими соснами вслухаються у тишу декілька невеликих будинків. А тиша тут стоїть така, що людина, яка приїхала із міста, перші дні вслухається у ледь чутні місцеві звуки, як у прекрасну лісову симфонію.
-
На крутих перевалах
Відзначення 65-річчя входження Закарпатської області до складу УРСР на державному рівні заслуговує на те, щоб розповісти про одного з тих, хто зробив вагомий внесок у цю вікопомну подію. Визвольна боротьба закарпатців посилилась напередодні Другої світової війни. Одним з активних учасників тих подій був Василь Павлович Русин. Це людина незвичайної долі, яка пройшла шлях від ватажка молодіжного підпілля і командира партизанського загону до одного з ключових будівничих нового життя Закарпаття у складі Української РСР.
-
У Макіївці врятували українську школу
Таку радісну новину принесли батьки учнів після зустрічі із міським головою Олександром Мальцевим. Школа заповнена на 95%, тут навчаються понад 400 дітей. Проте міське управління освіти запропонувало перевести всіх учнів до іншого закладу - навчально-реабілітаційного центру, де виховуються діти із неблагополучних родин. Привід - стара котельня, яка працює на вугіллі, начебто не справляється з опаленням школи. Наміри чиновників викликали обурення у батьків і учнів.
-
"Поети колись збирали стадіони, тепер - зали"
Відомий поет Петро Мідянка лише інколи виринає зі своєї карпатської глибинки із черговою книжкою-самоцвітом. Кілька років тому одна з них стала в Чехії бестселером. Його твори виходять у найновіших антологіях англійською мовою, а статті про нього вміщують резонансні вітчизняні довідники. Він лауреат всеукраїнських літературних конкурсів та міжнародних стипендій, єдиний закарпатець, який є повноправним представником сучасного українського літературного бомонду.
-
"Oпонентів закликаю вести обговорення без "хаосів" і "розколів"
Чи замислюємось ми хоча б на мить, щодня з головою поринаючи в неймовірний вир життя, якою мовою вітаємося з перехожими, дякуємо за вільне місце у громадському транспорті, спілкуємося на роботі з колегами, розмовляємо по телефону? Зазвичай ми й не здогадуємося, наскільки це важливо. Адже ще змалечку кожна людина саме через мову пізнає такий цікавий і загадковий навколишній світ. Але мова не може існувати сама по собі - вона живе і розвивається в людському суспільстві і є невід'ємною ознакою, символом народності, нації. Тому від того, як ми плекаємо рідну серцю мову, залежить її доля у майбутті.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2021
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ