Таку радісну новину принесли батьки учнів після зустрічі із міським головою Олександром Мальцевим. Школа заповнена на 95%, тут навчаються понад 400 дітей. Проте міське управління освіти запропонувало перевести всіх учнів до іншого закладу - навчально-реабілітаційного центру, де виховуються діти із неблагополучних родин. Привід - стара котельня, яка працює на вугіллі, начебто не справляється з опаленням школи. Наміри чиновників викликали обурення у батьків і учнів.

Відомий поет Петро Мідянка лише інколи виринає зі своєї карпатської глибинки із черговою книжкою-самоцвітом. Кілька років тому одна з них стала в Чехії бестселером. Його твори виходять у найновіших антологіях англійською мовою, а статті про нього вміщують резонансні вітчизняні довідники. Він лауреат всеукраїнських літературних конкурсів та міжнародних стипендій, єдиний закарпатець, який є повноправним представником сучасного українського літературного бомонду.

Чи замислюємось ми хоча б на мить, щодня з головою поринаючи в неймовірний вир життя, якою мовою вітаємося з перехожими, дякуємо за вільне місце у громадському транспорті, спілкуємося на роботі з колегами, розмовляємо по телефону? Зазвичай ми й не здогадуємося, наскільки це важливо. Адже ще змалечку кожна людина саме через мову пізнає такий цікавий і загадковий навколишній світ. Але мова не може існувати сама по собі - вона живе і розвивається в людському суспільстві і є невід'ємною ознакою, символом народності, нації. Тому від того, як ми плекаємо рідну серцю мову, залежить її доля у майбутті.

Цибулівській дільничній лікарні, що на Черкащині, вже понад сто років. Як розповів селищний голова Володимир Кучеренко, ще до революції тут приймали пологи, лікували важкі хвороби, проводили складні операції. Традиційно місцеві медики здавна обслуговують жителів фактично всіх навколишніх сіл.

У Черкасах втілюється грандіозний проект -театральна постановка поеми-тетралогії відомого українського поета зі Львова Богдана Стельмаха "Тарас". Твір поєднує лірику, філософію, містерію, перекидаючи містки з минулого в сучасність.

18 березня, рівно 360 років тому відбулася одна з найгероїчніших та успішних битв періоду національно-визвольної війни українців - війська Івана Богуна розгромили польську каральну експедицію.

Головним нововведенням цьогорічної кампанії є запровадження системи електронного вступу до українських вишів. Насправді це дуже важливо не лише для кожного абітурієнта, а й для ВНЗ. Адже така система повинна значно зменшити навантаження на приймальні комісії. Відтепер 17-річним хлопцям і дівчатам не доведеться, як торік у нестерпну літню спеку, ще з ночі займати чергу біля дверей приймальних комісій і по кілька днів простоювати під палючим сонцем, щоб подати документи до омріяного університету. Вступники зможуть це зробити, не виходячи з дому і не витрачаючи кошти на далеку дорогу до обласного центру чи взагалі до столиці, - варто лише відправити особисті дані з персонального комп'ютера.

Освіту прийнято вважати одним з найбільш консервативних соціальних інститутів, адже її головним завданням є передача підростаючому поколінню накопичених у суспільстві знань, цінностей та норм.

Однак у цьому сенсі існує принципова різниця між середньою та вищою освітою. Якщо школа передусім виховує свідомого та грамотного громадянина, то вища школа готує фахівця, суб'єкта економічних відносин з високим рівнем кваліфікації. Тому вищі навчальні заклади покликані не лише освічувати студентів, а й спонукати їх до інтелектуальної творчості і наукового пошуку. З цих позицій середня і вища освіта - це два окремих інститути з різним призначенням і соціально-економічною місією.

Вперше місцем його проведення стане Донецьк. Цей вибір зроблено не випадково, адже цьогоріч виповнюється 120 років від дня народження видатного композитора, музика якого має величезний вплив на світове хореографічне мистецтво, уродженця Донеччини Сергія Прокоф'єва.

У Національній опері весна почалася з музичного освідчення в коханні маестро Германа Макаренка та його оркестру "Київ-класик".

Проект "Освідчення в коханні" Германа Макаренка вже став очікуваною весняною традицією культурного життя столиці. Сьомий рік поспіль в перші дні весни маестро присвячує жінкам концерти класичної музики в Національній опері.