Гуманітарна політика

  • Віктор ШПАК

    Каральна медицина тоталітарної держави

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

    Остання таємниця «Вервольфу»

    Чесність замість емоцій

    Дежа вю на журналістському полі

  • Роман КИРЕЙ

    Вимоги: безпека і європейські стандарти

    Публікації в «Урядовому кур’єрі» про проблеми та зміни в системі державної служби крові («Головні критерії — безпека, якість і доступність», 22 серпня 2018 р., «Чому варто стати донором», 26 січня 2019 р.) спричинили неабиякий резонанс. У своїх повідомленнях читачі наголошують на необхідності докорінних реформ в організації системи заготівлі й переливання крові, зокрема оптимізації самих центрів крові та запровадження ефективного управління наявними запасами її компонентів, ліцензування, врегулювання державно-приватного партнерства, а також взаємодії держави і громадського сектору в питаннях донорства. Про те, як cлужба крові на Черкащині переживає реорганізацію, завдяки якій передбачають збільшення обсягів заготівлі всіх її компонентів та підвищення їхньої якості, йтиметься в цій публікації

  • Диригент Вікторія Цанько: «Музика існує, щоб давати радість людям»

    Вікторія Цанько — диригент симфонічного оркестру вже 12 років. Це і робота, і задоволення, бо отримала те, до чого наполегливо йшла. Заслужена артистка України, вона не завищує своїх здобутків на мистецькій ниві, а лише аналізує зроблене і заглядає вперед

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    «Вільний вітер» з Рівненщини долетить до Херсона

    Дев’ятикласниця Ганнуся Цимбалюк із Демидівки не могла стримати сліз. То були сльози радості й розчарування водночас. Радості за те, що саме її відзначено в номінації «Кращий гід-екскурсовод» в обласному етапі конкурсу «Знай і люби свій край». Смутку — бо її дружна команда «Етноfresh» не поїде у Херсон для участі у фінальному міжрегіональному етапі. Область представлятимуть переможці — «Вільний вітер» із Гощанського району

  • Павло КУЩ

    Знову слово Сосюрине кличе

    Представникам журі в номінації «Поети» випало працювати в особливому приміщенні міської бібліотеки імені Михайла Петренка. Тут періодично збираються місцеві жінки і плетуть маскувальні сітки для позицій українських бійців. Місто Слов’янськ та його люди, які у 2014-му пережили окупацію «руского міра», працюють для фронту, щоб подібне жахіття більше ніколи не повторилося. А творчість і література — також важлива ділянка інформаційного фронту проти окупантів. Надто що у назву обласного конкурсу обрано знаковий заклик Володимира Сосюри, написаний поетом саме у воєнне лихоліття

  • Віктор ШПАК

    Самодіяльний автор «Червоної рути»

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

    Перший князь Московії

    Дьогтем по Кобзарю

  • А Петлюра таки знався на культурі

    «Світовий тріумф «Щедрика» — 100 років культурної дипломатії» — так називається фотовиставка, яку відкрито в Будинку уряду. Головна мета проекту полягає у сприянні промоції іміджевої спадщини Української Народної Республіки в галузі культурної дипломатії

  • Голова Національної служби здоров’я України Олег ПЕТРЕНКО: «Зміни на первинній ланці вже стали незворотними»

    Торік у березні Кабінет Міністрів призначив на посаду голови НСЗУ Олега Петренка — заступника керівника приватної столичної клініки,  який переміг у конкурсі. Про те, як нині Національна служба здоров’я виконує функції єдиного національного замовника медичних послуг та лікарських засобів за програмою медичних гарантій, очільник служби  розповів «Урядовому кур’єрові»

  • Сімейний лікар у глибинці

    У Луганській області на сьогодні працює 324 сільські лікарські амбулаторії. Більшість потребує капітальних ремонтів і оновлення кадрів. А якщо справи йдуть добре, то зазвичай за цим стоїть об’єднання зусиль місцевої громади, лікаря і профільного департаменту. 

  • Художник Іван МАРЧУК: «Хочу бути незбагненним для себе і для всіх»

    Про певний ренесанс української культури свідчать не стільки заповнені стадіони на концертах поп-зірок, касові збори українських фільмів і наклади книжок наших сучасних авторів. Мене порадували черги на подовжену виставку Івана Марчука в Муніципальному музеї Києва на початку цього року. 60 полотен «Земля моя — краса моя» — це ретроспектива майстра за майже 50 років пльонтанізму (таку назву митець жартома дав своїй авторській техніці  передачі зображення — від діалектизму пльонтати — плести, заплітати, переплітати).Пан Іван не втомлюється фотографуватися з численними шанувальниками і підписує фоторепродукції. Я скористався протекцією його біографа Тамари Стрипко і запросив до інтерв’ю