До початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Лілія Юрченко викладала біологію у загальноосвітній школі Зноб-Новгородської ОТГ Шосткинського району на Сумщині за півтора десятка кілометрів від російсько-українського кордону. Як каже, не думала, що із часом доведеться залишити рідні місця, педагогічний колектив і разом із сином-п’ятикласником Нестором шукати притулку в Сумах.

 За рік повномасштабної війни росії проти України армія агресора вщент зруйнувала 174 медичні заклади, які доведеться відбудовувати з нуля, і ще 1151 істотно пошкодила. Якщо поділити суму цих цифр на кількість днів війни, то виходить, що рф щодня завдає ударів як мінімум по трьох медзакладах. Найбільше медична інфраструктура постраждала в Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській та Миколаївській областях.

 Трансформація системи охорони здоров’я в пацієнтоорієнтовану триває. Мета медичної реформи незмінна: щоб кожен українець міг безкоштовно отримати чіткий перелік медпослуг та ліків, а лікарі були фінансово мотивовані надавати якомога кращі послуги.
Днями Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка дає змогу запровадити наступний етап медреформи. Вона передбачає оновлення підходів до визначення госпітальних округів та впровадження сучасних підходів до формування мережі медзакладів.

 Питання безпеки актуальне в усі часи, а в нинішніх воєнних умовах і поготів. І немає значення, про які саме аспекти йдеться, — загрози чигають будь-де і будь-коли, особливо під час нинішніх повітряних тривог, коли кожен школяр повинен знати, як поводитися в екстремальних умовах. Тож на Сумщині активно працюють над облаштуванням класів безпеки, що передбачено відповідними урядовими документами. Зокрема ухваленими торік у вересні та які стосуються розширення заходів із цивільного захисту населення. Із-поміж таких і облаштування тематичних кімнат.

 За вагомий особистий внесок у розвиток літератури, мистецтва, освіти, науки, культури Рівненщини просвітянської премії імені Григорія Чубая цього року удостоєно натхненника і першого директора музейного комплексу «Пересопниця» Миколу Федоришина. Нині він завідувач літературного музею Уласа Самчука в Рівному. Саме тут 20 лютого, в день народження Волинського Гомера, премію йому вручила заступниця голови обласного об’єднання «Просвіти» Катерина Сичик.

  На все життя запам’ятав новорічний концерт у сільському клубі. Запросили дітей читати вірші на сцені. Кожному дарували білого пластмасового лебедя. Не хочу сказати, що ми бідно жили, але іграшок у мене було мало, тож той лебідь дуже сподобався. Доки дійшла моя черга декламувати вірш, то іграшкові лебеді закінчилися, і мені вручили олівець. Я схопив його і кинув об землю й заплакав.

 Після майже року широкомасштабної війни рф проти України в державі не лишилося галузі, яка б не зазнала втрат. Однак попри всі труднощі ми вистояли і продовжуємо виборювати свою незалежність і свободу. Про те, з якими найбільшими викликами під час великої війни зіткнулася система охорони здоров’я і як вона їх долає, Укрінформ поговорив з міністром охорони здоров’я Віктором ЛЯШКОМ.

 Будівлю на вулиці Покровській, 6 у Сумах добре знають жителі та гості міста за її мистецьким призначенням. На початку минулого століття її звели як «театр Корепанова», кошти на який надала тодішня місцева влада і відомий сумський антрепренер. За цей час тут перебували творчі трупи багатьох мистецьких закладів, а нині — Сумський обласний академічний театр для дітей та юнацтва. Його засновано 1975-го як пересувний театр ляльок, який здебільшого працював на виїздах, а через шість років він отримав стаціонарне приміщення.

 Перший фільм, в якому зіграв Дмитро Лінартович, називався «Невелика подорож на великій каруселі». Він знявся в кількох знакових українських кінострічках. Щойно рашисти вчинили повномасштабний напад на Україну, одразу ж став у лави тероборони, а потім фронтовими дорогами йшов у складі десантно-штурмових військ. Пройшов через херсонський напрямок, був у Бахмуті, Соледарі, добре знає, що таке війна. У Соледарі, зазнавши тяжкого поранення, записав відео, в якому на весь світ заявив: «Нас ніколи не зламати! Ми перемагаємо!» Нині Дмитро ЛІНАРТОВИЧ на реабілітації, але погодився відповісти на запитання кореспондента «Урядового кур’єра».  

 Монастирищенська багатопрофільна лікарня в Уманському районі на Черкащині — одна з тих, яка може постраждати внаслідок оптимізації мережі. Нині в ній дев’ять відділень, працюють майже 200 медиків. Вони надають допомогу понад 35 тисячам жителів громади та переселенцям.