За вагомий особистий внесок у розвиток літератури, мистецтва, освіти, науки, культури Рівненщини просвітянської премії імені Григорія Чубая цього року удостоєно натхненника і першого директора музейного комплексу «Пересопниця» Миколу Федоришина. Нині він завідувач літературного музею Уласа Самчука в Рівному. Саме тут 20 лютого, в день народження Волинського Гомера, премію йому вручила заступниця голови обласного об’єднання «Просвіти» Катерина Сичик.

  На все життя запам’ятав новорічний концерт у сільському клубі. Запросили дітей читати вірші на сцені. Кожному дарували білого пластмасового лебедя. Не хочу сказати, що ми бідно жили, але іграшок у мене було мало, тож той лебідь дуже сподобався. Доки дійшла моя черга декламувати вірш, то іграшкові лебеді закінчилися, і мені вручили олівець. Я схопив його і кинув об землю й заплакав.

 Після майже року широкомасштабної війни рф проти України в державі не лишилося галузі, яка б не зазнала втрат. Однак попри всі труднощі ми вистояли і продовжуємо виборювати свою незалежність і свободу. Про те, з якими найбільшими викликами під час великої війни зіткнулася система охорони здоров’я і як вона їх долає, Укрінформ поговорив з міністром охорони здоров’я Віктором ЛЯШКОМ.

 Будівлю на вулиці Покровській, 6 у Сумах добре знають жителі та гості міста за її мистецьким призначенням. На початку минулого століття її звели як «театр Корепанова», кошти на який надала тодішня місцева влада і відомий сумський антрепренер. За цей час тут перебували творчі трупи багатьох мистецьких закладів, а нині — Сумський обласний академічний театр для дітей та юнацтва. Його засновано 1975-го як пересувний театр ляльок, який здебільшого працював на виїздах, а через шість років він отримав стаціонарне приміщення.

 Перший фільм, в якому зіграв Дмитро Лінартович, називався «Невелика подорож на великій каруселі». Він знявся в кількох знакових українських кінострічках. Щойно рашисти вчинили повномасштабний напад на Україну, одразу ж став у лави тероборони, а потім фронтовими дорогами йшов у складі десантно-штурмових військ. Пройшов через херсонський напрямок, був у Бахмуті, Соледарі, добре знає, що таке війна. У Соледарі, зазнавши тяжкого поранення, записав відео, в якому на весь світ заявив: «Нас ніколи не зламати! Ми перемагаємо!» Нині Дмитро ЛІНАРТОВИЧ на реабілітації, але погодився відповісти на запитання кореспондента «Урядового кур’єра».  

 Монастирищенська багатопрофільна лікарня в Уманському районі на Черкащині — одна з тих, яка може постраждати внаслідок оптимізації мережі. Нині в ній дев’ять відділень, працюють майже 200 медиків. Вони надають допомогу понад 35 тисячам жителів громади та переселенцям.

 Оксана Пекун, народна артистка України. Завжди щира, усміхнена, енергійна, з піснями в дарунок, яких в репертуарі назбирала майже 200. Вона переконана, що українська пісня завжди має бути мелодійною, актуальною, журливою й веселою, яка зачіпає струни душі будь-якої людини. Десять років як музична керівниця та телеведуча програми «Фольк-musik» на телеканалі UA:Перший збирала давні народні пісні з усіх куточків України та пропонувала їх глядачеві й водночас наповнювала їх сучасним життям. Сьогодні з Оксаною ПЕКУН поведемо розмову про творчість та особисте.

 Рік, що минув, ознаменувався активною ротацією керівних кадрів мистецьких інституцій. По завершенні терміну контрактів директорів театрів, музеїв, навчальних закладів тощо колективи очолили виконувачі обов’язків директора (відповідні конкурси відбудуться вже після перемоги). В. о. генерального директора Національної філармонії став Михайло Швед, і це призначення видається одним з найперспективніших. 

 Володимир Стадниченко, розповідає директор публічної бібліотеки заслужений працівник культури України Микола Булда, видав два томи робіт, присвячених 300-річчю Григорія Сковороди. Працював над третім. Не завершив — життя обірвалося. Його роботи закликають до духовного піднесення народу на основі впровадження в життя ідей філософа європейського рівня. Чорнухи він вважав центром, де мають показувати приклад такої роботи. Цьому сприяв.

 Війна, бойові дії та намагання агресора знищити все українське на тимчасово окупованих територіях не змогли  зруйнувати освітній процес у Харківській області. Навчання триває з вересня, і школярі та студенти, які навіть перебувають далеко від домівок, можуть навчатися в рідних школах та університетах. Звичайно, із самого початку повномасштабного вторгнення російських загарбників цей процес повністю перейшов на дистанційний режим і залишається таким досі, бо іншого безпекова ситуація не передбачає.