Оксана Пекун, народна артистка України. Завжди щира, усміхнена, енергійна, з піснями в дарунок, яких в репертуарі назбирала майже 200. Вона переконана, що українська пісня завжди має бути мелодійною, актуальною, журливою й веселою, яка зачіпає струни душі будь-якої людини. Десять років як музична керівниця та телеведуча програми «Фольк-musik» на телеканалі UA:Перший збирала давні народні пісні з усіх куточків України та пропонувала їх глядачеві й водночас наповнювала їх сучасним життям. Сьогодні з Оксаною ПЕКУН поведемо розмову про творчість та особисте.

 Рік, що минув, ознаменувався активною ротацією керівних кадрів мистецьких інституцій. По завершенні терміну контрактів директорів театрів, музеїв, навчальних закладів тощо колективи очолили виконувачі обов’язків директора (відповідні конкурси відбудуться вже після перемоги). В. о. генерального директора Національної філармонії став Михайло Швед, і це призначення видається одним з найперспективніших. 

 Володимир Стадниченко, розповідає директор публічної бібліотеки заслужений працівник культури України Микола Булда, видав два томи робіт, присвячених 300-річчю Григорія Сковороди. Працював над третім. Не завершив — життя обірвалося. Його роботи закликають до духовного піднесення народу на основі впровадження в життя ідей філософа європейського рівня. Чорнухи він вважав центром, де мають показувати приклад такої роботи. Цьому сприяв.

 Війна, бойові дії та намагання агресора знищити все українське на тимчасово окупованих територіях не змогли  зруйнувати освітній процес у Харківській області. Навчання триває з вересня, і школярі та студенти, які навіть перебувають далеко від домівок, можуть навчатися в рідних школах та університетах. Звичайно, із самого початку повномасштабного вторгнення російських загарбників цей процес повністю перейшов на дистанційний режим і залишається таким досі, бо іншого безпекова ситуація не передбачає.

 Віктор Терен належить до письменників — представників старшого покоління, які дебютували в літературі ще в 1960-ті. За цей час він видав поетичні та прозові книжки, які гідно оцінили читачі, професійні критики, удостоєні різних літературних премій, зокрема імені Лесі Українки.
Останніми роками письменник працює як прозаїк. 2020 року столичне видавництво «Дніпро» випустило чималий том «Рівняння Бога і тріснуті окуляри», у який ввійшли роман «Ворожіння на ягнятку», повісті, новели і оповідання, а нещодавно — книжку «Верес росте на камінні» із майже двох десятків оповідань і новел.

 Частенько зустрічаю в Рівному сімейство Голубєвих: тато, мама і трійко усміхнених дівчаток. Тато Віталій Голубєв — засновник Всеукраїнського конкурсу «Я — журналіст!», медіатренер, секретар Національної спілки журналістів України. Мама Юлія Новак-Голубєва за освітою філософ та релігієзнавець. Двійнятам Віталіні та Олександрі по п’ять із половиною, Іванці чотири роки.

 У лютому 2023 року Одеський державний аграрний університет відзначатиме 105-річчя. Це не лише вагома дата в історії держави й Одещини, а й велика відповідальність колективу нашого вишу, який мені випала честь очолити 2019 року. А кожен ювілей ОДАУ — це свято багатьох науковців та викладачів, які своїми здобутками примножували і примножують його славу; тисячі студентів, якими завжди пишаємося; тисячі випускників, які заклали основи сучасного обличчя університету, що завжди був і залишатиметься символом утвердження цінності свободи, зміцнення ідеалів і принципів національно-культурної ідентичності українців.

 Минулий рік, особливо його друга половина, був несприятливим для вирощування зернових сільськогосподарських культур. Коли вже треба було збирати врожай, на Полтавщині постійно дощило. Місцеві аграрії доклали титанічних зусиль, щоб перевезти його з поля, а потім провести осінню посівну кампанію.
Волога тепла погода на початку зими створила ніби тепличні умови для озимини, але в січні 2023-го прийшли морози, а снігу на полях немає. 

 Отця Олександра росіяни висадили біля самої сірої зони, Василівки. На останньому блокпосту вони взяли в нього відбитки пальців і зачитали вирок, що він «видворєн із Запорожской області». Він ішов дорогою, якою літали снаряди. Знав, що попереду 30 кілометрів до українського блокпоста. Цей шлях фізично не був важким, отець Олександр був спортсменом, а коли став священником, проводив для парафіяльних дітей табори, піші прощі. Попереду, якщо дійде живим, не потрапить на міни, будуть наші.

 Нині батьків, школярів та вчителів можна порівняти з нейронами мозку. Через критичну ситуацію і завдяки соцмережам злагодженість спілкування школярів з учителями, процес навчання перенеслися на екран домашнього монітора. Але щоб потрапити в різні електронні «класруми», дітям ще треба добряче постаратися. Та іноді не все від них залежить.