Уманський національний університет садівництва давно зажив репутації закладу з найвищими освітніми характеристиками. Цьому сприяє авторитетний професорсько-викладацький склад, прагнення колективу постійно вдосконалюватися. Ось і за підсумками минулого року університет, як було й раніше, увійшов до числа національних лідерів. У рейтингу UI GreenMetric World University Rankings, який оцінює внесок кожного університету-учасника в розвиток «дружнього до навколишнього середовища», торік навчальний заклад посів п’яте місце в Україні та 594-те у світі серед 1050 університетів-учасників. 

 В Ужгороді презентували другий том «Педагогічної освіти Закарпаття». Представили книжку в межах одинадцятого «Книга-Фесту», який триває у форматі книжкового марафону. На заході побував кореспондент «Урядового кур’єра». 
Фундаментальна робота і колективний здобуток науковців Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти ставить на перше місце в розвитку суспільства і підносить особистість освітянина — педагога, вчителя. Йому віддано шану та зроблено такі узагальнення, які неможливо спростувати.

 «Нині радості свято, Вкраїно, ти ж уся у крові і сльозах», — це поетичні рядки про Різдво воєнного часу. Ці слова актуальні й нині, хоч повстанський поет Марко Боєслав написав їх 70—80 років тому. Тоді теж, кажучи його ж словами, дикі круки-московити мордували, вбивали, грабували українців, багрянів скривавлений шлях. У той час зародилася легендарна Українська Повстанська Армія, яка взялася боронити рідну землю від ворога.

 Колектив Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв упродовж багатьох років досліджує традиційну культуру області та втілює яскраві мистецькі проєкти, популяризуючи матеріальні й нематеріальні об’єкти культурної спадщини.
Директор центру Євгенія Бистрицька розповідає,  що нині нематеріальна культурна спадщина — базис і ресурс для промоції та сталого розвитку громад. Задля збереження особливостей культури харчування в області майже три роки тому розпочали народознавчий проєкт «Сумщина гастрономічна: традиційна кухня регіону».

Об’єднані загальною темою прагнення до свободи, роботи вітчизняних і закордонних авторів продемонстрували досягнення найновіших інформаційних технологій. На незвичайній виставці побував і кореспондент «Урядового кур’єра».
Перша виставка цифрового та медіа мистецтва «Ukranian-Бієнале» відбулася у Києві 2021 року. Нинішня в Ужгороді демонструє 16 робіт митців з України та з-за кордону. Рухомі зображення, продемонстровані на великих моніторах, занурювали в таємничу атмосферу відеоперетворень, у яких поєднано майстерність художника і програміста. 

 На титульній сторінці Time опублікували один із 200 найкращих, за версією журналу, інноваційних продуктів року — біонічний протез зі штучним інтелектом. Його призначено для людей із порушеннями функцій кінцівок, а створила українська компанія Esper Bioniks. Полтавці пишаються, що співрозробник цього інтелектуального й соціально значущого виробу — їхній земляк 32-річний Ігор Ільченко з Полтави. Він 2007 року закінчив школу №2, потім навчався в Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого. На початку кар’єри займався виготовленням моделей на 3D-принтері.

 Міжнародна гуманітарна медична організація «Лікарі без кордонів» (MSF) пів року працює на визволених від російських окупантів територіях Херсонської області. У селах, які нещодавно повернули під контроль українського уряду, також почали працювати мобільні клініки «Лікарів без кордонів». MSF керує мобільними медичними клініками приблизно у 30 селах, зосереджуючись на базовій медичній допомозі, лікуванні неінфекційних захворювань та підтримці психологічного здоров’я. Карети швидкої допомоги MSF перевозять пацієнтів до лікарень та між медичними закладами навколо Кривого Рогу і в районах Херсонської області, які перебувають під контролем України. Нещодавно команди MSF почали роботу у Снігурівці Миколаївської області.

 Приємна новина: цьогоріч одразу троє випускників Полтавського медуніверситету Анна Альошина, Аліна Приходько та Євгеній Онда проходять інтернатуру лікарями-епідеміологами  на базі Полтавського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України, який очолює фахівець у цій галузі Андрій Хайлов. Торік до нас приєдналася лише одна лікарка-епідеміолог Анна Огир.

 Письменник та журналіст із Латвії Імантс ЛІЄПІНЬШ приїздить в Україну із 2006 року. Нещодавно він упорядкував першу книжку про історію України латиською мовою і попри війну буває в нашій країні й розповідає про неї світові правду.
В інтерв’ю Укрінформу латвійський журналіст розповів, як Латвія зміцнює свою безпеку на кордонах з росією та білоруссю, протидіє впливу рф та підтримує Україну.

 Костянтин БАБОВ — доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, директор ДУ «Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України»