Колектив Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв упродовж багатьох років досліджує традиційну культуру області та втілює яскраві мистецькі проєкти, популяризуючи матеріальні й нематеріальні об’єкти культурної спадщини.

Традиційна кухня регіону

Директор центру Євгенія Бистрицька розповідає,  що нині нематеріальна культурна спадщина — базис і ресурс для промоції та сталого розвитку громад. Задля збереження особливостей культури харчування в області майже три роки тому розпочали народознавчий проєкт «Сумщина гастрономічна: традиційна кухня регіону». Він розкриває особливості поєднання продуктів, демонструє культурно-побутові традиції, родинну й календарну обрядовість.

Як наголошують фахівці центру, культурна спадщина Сумщини самобутня. У дослідницькій частині проєкту  широко представлено перші та другі, м’ясні й рибні страви, вироби з житнього і пшеничного борошна, напої, десерти, різноманітні технології обробки продуктів для тривалого зберігання тощо. Приготування страв засвідчує, що їжа для земляків — не тільки засіб задоволення потреби людини, а й традиція, яка об’єднує покоління.

Приготування однієї й тієї самої страви в різних районах Сумщини має  відмінності. Характерний набір продуктів, поєднання способів їх термічної обробки, збалансованість, оригінальні смакові якості дають змогу традиційній кухні Сумщини отримати визнання серед гастрономічних здобутків України.

У проєкті взяли участь 25 громад із Сумського, Шосткинського, Охтирського, Конотопського, Роменського районів. Загалом зафіксовано 134 технології приготування місцевих страв, випічки та напоїв: 25 — перших, 27 — других, десять — десертних, три — м’ясних (ковбаси) страв, 11 технологій обробки продуктів, чотири — напоїв, 33 — обрядової й 11 — необрядової випічки. Проєкт став настільки популярним, що питання про його продовження для фахівців центру вирішено.

«Різдвяне диво»

Так називається пізнавальний відеопроєкт за участі аматорських фольклорних колективів Сумщини, присвячений традиціям святкування Різдва. Ідеться про секрети приготування куті, магічні обрядові дії для успішного ведення домашнього господарства, зустріч вечірників (дітей) та щедрування.

На початку цього року фахівці центру запропонували поціновувачам традиційної культури новий відео­проєкт  «Різдвяний передзвін», у якому актори театру «Місто С» палацу культури «Хімік» відтворили містичні традиції різдвяного ворожіння, а фольклорні колективи виконували автентичні колядки та щедрівки. Різдвяна тематика не зникає з часом, її дослідження тривають.

Етнографічний календар

Одним з вагомих дослідницько-публіцистичних проєктів стало створення етнографічного календаря про традиції Сумщини. Етнограф Микола Маркевич запрошував читача пожити життям українця середини ХІХ століття з його повір’ями, звичаями, іграми. У схожу подорож запрошують і автори «Етнографічного календаря. Цікаво про традиції Сумщини».

Ініціаторка проєкту — Євгенія Бистрицька, роботу виконали фахівці відділу нематеріальної культурної спадщини Вікторія Гавриленко й Анна Гавриленко. Рік напруженої праці — і макет-рукопис обсягом майже 90 сторінок текстового й ілюстративного матеріалу пішов у друк. 

Календар описує особливості відзначення 36 найважливіших дат і періодів у житті українця Лівобережжя: Сорок Святих, Благовіщення, Великдень, Юрія, Трійця, Івана Купала, Спас, Катерини, Андрія, Різдво та інші. Про кожне свято подано особливості локальних назв, поведінки цього дня, народні прикмети та вірування, обрядові дії.

Як відомо, Сумщина належить до двох етнографічних регіонів — Східного Полісся на півночі та Наддніпрянщини і Слобожанщини на півдні. Тож ідеться про звичаї й традиції обох регіонів. В основі свят і обрядів — хліборобський культ і культ предків. Донедавна простежували залишки архаїчних спроб вплинути на майбутній урожай, забезпечити успіх у веденні господарства, захиститися від дії невідомих лихих сил, вшанувати предків і рід, передбачити долю тощо. Деякі традиції збереглися досі.

Від спогадів до наукових праць

Тексти календаря ґрунтуються на вивченні джерел, архівів фольклорно-етнографічних експедицій, сформованих упродовж майже трьох десятиріч. Цінні відомості зафіксували збирачі етнографічних матеріалів, які працювали при центрі. Важливі спогади жителів Сумщини, що народилися на початку ХХ століття, в експедиціях на Середино-Будщину, Ямпільщину, Охтирщину, Роменщину на початку 1990-х зафіксувала Тетяна Коршак.

Чимало важливих відомостей записали від старожилів з різних куточків краю Олена Гончаренко та Надія Єфіменко. Із 2015 року архів центру культури поповнився записами Вікторії Гавриленко та Катерини Вірівської. Частково використано польові матеріали Вікторії Гавриленко. Ще одним вагомим джерелом слугували праці видатних етнографів минувшини: Миколи Маркевича, Павла Чубинського, Федора Вовка, Миколи Сумцова, Пелагеї Литвинової-Бартош, Степана Килимника, а також статті сучасних науковців, видання ІМФЕ ім. М. Рильського тощо.

Кожну статтю доповнено ілюстраціями Ганни Гавриленко, тож на сторінках вирує народне життя з героями, вбраними у традиційні для регіону строї, які святкують Масляну, Благовіщення, Великдень, Івана Купала, Спаса, Різдво. За одягом персонажів можна впізнати оздоблення та прикраси, характерні для Сумщини.

Автори видання звертаються до читача поцікавитися в себе: чи знаю культуру свого народу? І запевняють: важливу роль у становленні ідентичності кожного українця відіграє нематеріальна культурна спадщина, бо це багатовікове надбання і скарб народу.