Гуманітарна політика

2017-й Волинська обласна рада оголосила у краї Роком Української Повстанської Армії. Відбулися дуже важливі зустрічі, конференції, видрукувано історичні дослідження. Новий роман Івана Корсака «На розстанях долі» теж на цю тематику. 

Зовсім не випадково презентація роману Олександра Скрипника «Розстріляний на Донбасі «за ізмєну Росії» про українського дипломата і розвідника Федора Боржинського, який вийшов у видавництві «Ярославів вал», відбулася в день проголошення ІІІ Універсалу УНР. Адже саме «лицарі мовчазного подвигу» — розвідники періоду Української революції 1917—1921 років наближали своїми діями свято майбутньої державності. 

«Скільки всього могло б статися й не статися, якби не війна». Цю фразу співорганізатори волонтерського фотопроекту «Якби не війна» взяли за епіграф до однойменної книжки. Упродовж тижня виставка діяла в тернопільському Українському домі «Перемога», де на початку нинішнього року відкрили й перший у країні інтерактивний музей бойових побратимів, який створили самі атовці. Ініціатори заснування цього закладу — волонтер голова громадської організації «Об’єднання бойових побратимів» Катерина Бойко («Кобра») й боєць Ігор Войцехівський («Поляк») не лише посприяли відкриттю експозиції «Якби не війна», а й проводили екскурсії. 

Через дбайливі руки медиків опікового відділення Другої міської лікарні в Дніпрі з важкими й надважкими пораненнями пройшли понад 400 українських захисників. І майже всім їм вдалося зберегти кінцівки. У цьому неабияка заслуга лікаря-комбустіолога Сергія Слєсаренка, якого нещодавно удостоєно престижної нагороди — ордена Святого Пантелеймона за новаторство в медицині. Нині його посада звучить як керівник Центру термічної травми і пластичної хірургії. Тож розмову з ним я почала начебто з невеличкого уточнення. Та виявилося, зачепила за живе. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: Останній бій патріота Обрав честь і безсмертя Дешифратор писемності майя

Національний академічний театр опери та балету зустрів 150-річчя урочисто й шанобливо. Програма містила увертюру до опери «Тарас Бульба», сцени з опери «Набукко», «Сила долі», «Запорожець за Дунаєм». Завершальний акорд — спів усіх учасників духовного гімну України «Боже великий, єдиний». 

Студентка Уманського медичного коледжу Анастасія Найдюк поверталася з Києва під враженням Все­української студентської кон­ференції «Україна — понад усе!», де представляла свою науково-пошукову роботу «Внесок волонтерів Уманщини у зміцнення обороноздатності України». Дівчині було про що розповісти одноліткам з різних куточків країни, адже в їхньому регіоні рух волонтерів особливо активний. У медичному коледжі активно діє студентський волонтерський загін «Турбота», який поставив за мету залучити студентську молодь до суспільно-корисної праці, сприяти розвитку загальнолюдських якостей, виховувати громадянську свідомість та патріотизм. Координує волонтерську роботу заступник директора з гуманітарної освіти та виховання Валентина Домбровська. 

Значна частина норм Закону «Про освіту» вже набула чинності, зокрема школи зобов’язано оприлюднювати фінансову звітність про свої фінансові надходження і витрати незалежно від того, чи йдеться про державні кошти, чи про благодійні внески батьків. 

Півторарічний Максим торпедою гасає кімнатою, ретельно досліджуючи все, що трапляється під руку: кошик з цукерками, іграшковий автомобільчик, блокнот. Гладячи його по голові, прошу віддати мій диктофон. Волосся в нього тоненьке й шовковисте. Мить — і він уже біля дверей. Але ні, дотягтися до клямки й відчинити їх людині метр заввишки — ніяк, тож вимогливо кличе на поміч маму. 

Для більшості глядачів поняття «оперна режисура» — terra inсognita. Та й загалом таких режисерів у світі одиниці. В Україні пам’ятають прославлених Дмитра Смолича, Ірину Молостову. Нині з’явилося кілька професійно навчених, по-європейськи налаштованих на довгоочікувані реформи в опері молодих режисерів. Один з них — Віталій Пальчиков. У 2011 році його сучасна версія «Травіати» стала своєрідною оперною бомбою, що змусила говорити про нові можливості в цьому жанрі. А «Богема» Пуччіні була в дитячому музичному театрі останньою прем’єрою минулого сезону і першою нинішнього. І знову стала помітним явищем! На жаль, Віталій, як і деякі інші талановиті митці театру опери і балету для дітей та юнацтва, з нового сезону поза цим колективом — закінчився контракт, і нового не підписано. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Репресована совість журналістики Революція вчить, як на світі жить Храм, де служать, а не прислужують 

Двійко хлопчиків у гуцульських кептариках із захопленням читають… віршовану задачу про вівчаря й овечок на карпатській полонині. На моє здивування, четвертокласники залюбки пояснюють: задачі про рідний край, ще й у формі віршів, написала їхня вчителька Оксана Стефюк і власним коштом видала красиву ілюстровану «Рахівничку». Викладає педагог у мальовничому містечку в обіймах гір — у Верховинській експериментальній «Школі майбутнього» на Івано-Франківщині.